Загальні вимоги до написання наукової статті, анотації, тез, відгуку, рецензії, КОНСПЕКТУ. Текст наукової доповіді як особливий жанр писемного мовлення

Основні питання теми:

® Наукова стаття як жанр наукового стилю мови.

® Наукова доповідь як особливий жанр писемного мовлення.

® Особливості написання анотації, тез, рецензії, відгуку, конспекту.

[ Ключові слова:наукова стаття, наукова доповідь, анотація, анотування, рецензія, відгук, тези, конспект, конспектування.

& Під час навчання у ВНЗ та в подальшій професійній діяльності студент і дипломований фахівець можуть займатися серйозною науковою роботою, результати якої знайдуть своє втілення в науковій статті. Наукова стаття – це найбільш поширений жанр наукового стилю мовлення. Вона є порівняно невеликою за обсягом письмовою роботою (10-20 сторінок машинопису), у якій розглядається, як правило, одна наукова проблема. Наукова стаття – це обов’язково оригінальне дослідження, яке містить нову інформацію стосовно зазначеної проблеми. Це може бути аналіз ще ніде не описаного матеріалу, розгляд відомого матеріалу в іншому аспекті або міркування автора щодо тих чи інших питань науки. Наукова стаття може містити невелику реферативну частину, якщо йдеться про стан вивчення проблеми.

Написання наукової статті можливе за умови глибокої компетентності автора у відповідній галузі знань. Крім того, автор має усвідомлювати потрібність свого дослідження і необхідність ознайомлення з ним певного кола фахівців. Автор несе відповідальність за достовірність інформації, її оригінальність, об’єктивність своїх оцінок. Крім морально-етичного чинника, тут має значення ще й те, що опублікована стаття може стати джерелом інформації для інших дослідників, отже, ця інформація повинна відзначатися науковою новизною.

Наукова стаття вимагає від автора всебічного вивчення та осмислення певних наукових положень, внаслідок чого він їх або підтримує, або піддає сумніву. Тому наукова стаття зазвичай буває не випадковою, а з’являється як фрагмент глибокої і системної наукової роботи.

Композиція наукової статті багато в чому залежить від галузі науки та тих традицій опису дослідження, які в ній склалися. Але є такі структурні елементи, які необхідні в науковій роботі з будь-якої галузі знань. Це обґрунтування актуальності наукового дослідження, визначення об’єкта, що аналізується, та методів його дослідження, опис процесу дослідження (можливе висунення гіпотези), опис результатів (доведення чи спростування гіпотези), формування висновків.

Ураховуючи невеликий обсяг статті, автор має чітко визначити об’єкт дослідження та систему завдань і, якщо є потреба, обмежити їх. Якщо опис об’єкта та його аналіз займають надто багато місця, то краще частину матеріалу залишити для іншого етапу.

Матеріали наукового дослідження можуть слугувати основою наукової доповіді,яка може бути прочитана на будь-якому зібранні фахівців – науковій конференції, симпозіумі, семінарі тощо.

Текст наукової доповіді – це особливий жанр писемного мовлення. Специфіка його зумовлена тим, що доповідь – це різновид усного мовлення, отже, складаючи текст, треба враховувати, що сприймання на слух має свої особливості. Текст повинен чітко ділитися на частини, що відображають логіку міркування. Речення мають бути прості або складні з невеликою кількістю частин (не більше 2-3 одиниць). Краще не зловживати дієприслівниковими та дієприкметниковими зворотами. Без зайвої потреби не варто загро­маджувати речення однорідними членами. У текст наукової доповіді, як правило, не включають громіздкі переліки позицій, оскільки слухачеві досить важко втримати їх у пам’яті. Ілюстративний матеріал добирають із урахуванням можливостей його сприймання. Цифрові дані, якщо це не впливає на зміст, краще подавати не в абсолютних, а у відносних вимірах (відсотки, порівняльні величини тощо). Складаючи текст доповіді, доцільно також продумати, які засоби активізації аудиторії та підтримання контакту з нею можна використати.

Будь-якій науковій статті передує анотація. Анотація(від лат. annotatio – зауваження, примітка) – коротка узагальнювальна характеристика книги (чи її частини), статті, рукопису тощо, яка розкриває зміст, структуру та інші особливості. Подається на звороті титульної сторінки книжки, а також у видавничих проспектах, журнальних оглядах, бібліографічних покажчиках.