Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



ПЕРЕДМОВА. ПРЕДМЕТ ТА МЕТОДИ ІДПЗК.




Читайте также:
  1. Amp; Методичні вказівки
  2. Amp; Методичні вказівки
  3. Amp; Методичні вказівки
  4. Amp; Методичні вказівки
  5. Amp; Методичні вказівки
  6. Amp; Методичні вказівки
  7. Amp; Методичні вказівки
  8. B. Искусственная вентиляция легких. Методики проведения искусственной вентиляции легких
  9. Gt; змінювати предмет адміністративного позову
  10. Gt; конфіскація предмета, який став знаряддям або безпосереднім об.єктом вчинення

 

Історія держави та права зарубіжних країн є самостійною науковою й навчальною дисципліною, що посідає важливе місце в системі юридичних наук і юридичної освіти. Актуальність дисципліни полягає в тому, що сьогодні неможливо бути кваліфікованим юристом, не маючи історіко-правової підготовки. Основне завдання даного курсу полягає у засвоєні курсантами і слухачами комплексу важливих процесів розвитку держави і права визначних країн світу. Вироблення глибокого розуміння основних закономірностей історичного процесу, вміння науково аналізувати правові акти, ті чи інші реформи державного апарату, розуміння їх причин, наслідки та ефективність. Це допоможе молодим правознавцям більш глибоко усвідомити сучасні процеси державотворення в Україні та надає можливість прогнозувати розвиток держави і права в епоху глобалізації, який охопив сьогочасний світ.

Обов’язковим компонентом, відсутність якого унеможливлює пізнання історико-правової спадщини, є глибокий і всебічний аналіз найважливіших юридичних пам’яток, створених поколіннями кращих представників правової думки різних націй та країн.

Навчально-методичний посібник створено на базі сучасних підручників з історії держави та права зарубіжних країн, лекцій викладачів кафедри теорії та історії держави та права у відповідності до навчальної програми курсу.

Курс містить п'ятнадцять обов’язкових тем. До кожної із тем подається ґрунтовне висвітлення основного матеріалу, пояснення до ключових термінів, питання та завдання для самоконтролю, а також список допоміжної літератури. На прикінці посібники подані деякі схеми до тем. Розпочинаючи курс навчання, студенту (курсанту) слід уважно ознайомитися із дидактичним змістом кожної теми, усвідомити ключові терміни і переглянути питання та завдання для самоконтролю. Лише тоді, коли запропоновані питання теми знайдуть відповідь у курсантів, повністю будуть зрозуміли, можна переходити до наступної теми курсу.

Посібник підготовлений з урахування модульного підходу до вивчення дисципліни. Навчальний матеріал розподілений на два модуля: перший охоплює теми 1–6, другий включає 7–15 теми. Курс передбачає різні форми теоретичного навчання (лекції, семінари, колоквіуми, самостійна робота тощо), проведення поточного модульного контролю знань, підсумкового залікового та екзаменаційного контролю. З метою самоконтролю студентів (курсантів), наприкінці кожного з модулів подається примірні завдання та питання до модульного контролю.



Нижче наводиться загальний список літератури, що містить ключові підручники та хрестоматії з курсу. Ними студент (курсант) може користуватися як альтернативними джерелами знання.

Авторський колектив буде щиро вдячний за поради, зауваження і побажання читачів, які будуть враховані в подальшій розробці цього навчального посібника.

Предмет та методи ІДПЗК.Історія держави і права є історико-юридичною дисципліною за своїм науковим змістом та завданням. На підставі наукової систематизації та періодизації державно-правових явищ історія держави та права зарубіжних країн досліджує: а) причини і процес виникнення, розвитку та функціонування різних історичних типів і форм держави та права, державних органів і найважливіших інститутів права, які існували протягом усієї історії людства та спричинили найбільший вплив на історію державності; б) висвітлює закономірності зміни одних історичних типів держави і права іншими, виходячи з конкретних суспільних умов життя окремих країн; в) розкриває сутність державно-правових процесів у зарубіжних країнах, установлює причини їх походження, природу і значення на певних історичних етапах; г) аналізує характерні причинно-наслідкові зв’язки та конкретно-історичні закономірності.



Прийнято розрізняти історію держави і права як науку і як навчальну дисципліну. Навчальний курс – набагато вужчий, ніж однойменна наука. Він знайомить лише з найбільш типовими державами і правовими системами певних суспільно-економічних устроїв у тій чи інший конкретній країні, з урахуванням специфічних рис цієї держави. Це дозволяє зосередити увагу на головних явищах і процесах, їх змісті та формі, закономірностях функціонування права на певних етапах розвитку держави у конкретно-історичних умовах.

Отже, предметом ІДПЗК є загальні та специфічні процеси і закономірності виникнення, розвитку, занепаду або загибелі різних типів держави і права.

Завдання курсу ІДПЗК є: а) формування загальноюридичної, правової культури майбутніх спеціалістів; б) підготовки студентів та курсантів до засвоєння галузевих юридичних дисциплін; в) знати минуле людства і на цій основі глибше зрозуміти державно-правові реалії сучасності, прогнозувати подальший розвиток держави і права у світі.

Як самостійна галузь наукового знання ІДПЗК бере свій початок з кінця XVIII – початку XIX ст. Її основоположниками вважаються:

· історична школа права у Німеччині (Ф. Савіньї, Г. Пухта);

· соціологічна школа права (О. Холмс);

· позитивістська школа права (О. Конт, Е. Тюрінг, Г. Спенсер).

У першій треті ХХ ст. вченими був узагальнений величезний фактичний матеріал, видані розгорнуті праці, а сама дисципліна стала предметом уваги в навчальних програмах навчальних закладів.



Вивчення історії держави і права зводиться не лише до збирання та описування фактів, подій, явищ минулого, а, головним чином, до їх теоретичного осмислення. А це вимагає відповідного інструментарію, тобто застосування методів і способів дослідження. Методами називають сукупність способів пізнання і прийомів дослідження, які використовуються для одержання відносно об’єктивних істинних, доказово обґрунтованих знань.

ІДПЗК має наступні методи дослідження:

· історичний методполягає в дослідженні державно-правових явищ у тих особливих і неповторних умовах, у яких вони склались і розвивались. Цей метод передбачає дослідження соціального середовища, яке обумовило своєрідність, а в ряді випадків і унікальність того чи іншого типу держави та права;

· хронологічний метод полягає у тому, що події державно-правового розвитку тієї чи іншої країни розглядаються у чіткій хронологічній послідовності. Він застосовується насамперед при складенні історичних хронік, коли реконструюються події, генетично пов’язані між собою;

· ретроспективний метод дає змогу відтворити картину минулого навіть за відсутності повного набору історичних та правових джерел, що належать до того чи іншого історичного періоду. В основу цього методу покладено тісний зв'язок між сьогоденням і минулим;

· порівняльно-історичний метод базується на визнанні певної повторюваності деяких рис в історії держави і права, орієнтує на вивчення їх шляхів зіставлення. Цей метод дозволяє порівняти аналогічні історичні форми державності і системи права для встановлення як загальних закономірностей, так і відмінностей;

· системно-структурний методнадає можливість виявити елементи, що забезпечують єдність державно-правової системи, вивчити взаємозалежність цих елементів;

· статистичний метод застосовується при дослідженні кількісних сторін історичних явищ. Робота з кількісними показниками дозволяє виявити протяжність, поширення, темпи розвитку історичного явища.

ІДПЗК спирається на наступну періодизацію:

1. Історія державно-правових інститутів країн Стародавнього світу (IV тис. до н.е. – V ст. н.е.);

2. Історія державно-правових інститутів середніх віків (V ст. – сер. XVII ст.);

3. Історія державно-правових інститутів Нового часу (сер. XVII ст. – поч. ХХ ст.);

4. Історія державно-правових інститутів Новітнього часу (поч. ХХ ст. – поч. ХХІ ст.).

Спираючись на зазначену періодизацію авторами посібника подається дидактичний матеріал з курсу «Історія держави та права зарубіжних країн».


Дата добавления: 2015-04-16; просмотров: 40; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.01 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты