Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Додаткова література до теми




Читайте также:
  1. Б. Основна література
  2. БАЗОВА ЛІТЕРАТУРА
  3. ДОДАТКОВА
  4. Додаткова
  5. Додаткова вкладка Работа с рисунками→Формат для роботи з графічними об’єктами (з'являється, коли виділено графічний об'єкт).
  6. Додаткова інформація про діалогове вікно Мастер функций
  7. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
  8. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА
  9. Додаткова література
  10. ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА

1. Богословский Е.С. Государственное регулирование социальной структуры Древнего Египта // Народы Азии и Африки. – 1981. – №1.

2. Бонгард-Левин Г.М. Индия: этнолингвистическая история, политико-социальная структура, письменное наследие и культура древности. – М., 2003.

3. Васильев Л.С. Проблемы генезиса китайского государства (формирование основ социальной структуры и политической администрации). – М., 1983.

4. Вигасин А.А., Самозванцев А.М. Артхашастра: проблемы социальной структуры и права. – М., 1984.

5. Государство и социальные структуры на древнем Востоке. Сборник статей. – М., 1989.

6. Дандамаев М.А. Храм и государство в поздней Вавилонии // ВДИ. – 1966. – №4.

7. Жидков О.А. История государства и права Древнего Востока. – М.: 1983.

8. История Востока. Т.1. Восток в древности. – М., 1997.

9. История Древнего Востока. Учебник / Под ред. В.И. Кузищина. – М., 1989.

10. Крашенинникова Н.А. Индуское право: история и современность. – М,: 1982.

11. Крашенинникова Н.А. История права Востока. – М.: 1994.

12. Лурье И.М. Очерки Древнеегипетского права XVI–X вв.: Памятники и исследования. – М.: 1960.

13. Переломов Л.С. Империя Цинь – перове централизованое государство в Китае. – М., 1969.

14. Редер Д.Г. К вопросу о юридическом положении рабов по законам Хаммурапи // Древний Восток / Отв. ред. И.С. Кацнельсон. Сб.1. – М.: 1975.

15. Рубин В.А. Идеология и культура Древнего Китая (четыре силуэта). – М., 1970.

16. Самозванцев А.М. Правовой текст дхармашастры. – М., 1991.

17. Самозванцев А.М. Теория собственности в древней Индии. – М., 1978.

18. Хрестоматия по Древнему Востоку. Учебное пособие в 2-х. част. Ч. 1–2. Под ред. М.А. Корестовцева, И.С. Наднясьсона, В.И. Кузищина. – М.:, 1980.

19. Якобсон В.А. «Кража» и «грабеж» по законам Хаммурапи // Палестинский сборник. – Вып. 26. – М.: 1978.

20. Якобсон В.А. Возникновение писанного права в Древней Месопотамии // ВДИ. – 1984 – №4.

 


ТЕМА № 2

ДЕРЖАВА ТА ПРАВО ДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

 

План

1. Суспільний устрій Давньої Греції

1.1. Суспільний устрій Давньої Спарти

1.2. Суспільний устрій Давніх Афін.

2. Державний устрій Давньої Греції

2.1. Державний устрій Давніх Афін



2.2. Державний устрій Давньої Спарти.

3. Право Давньої Греції.

4. Суд і судочинство Давньої Греції

4.1. Судові органи Давньої Спарти

4.2. Судочинство Давніх Афін.

 

Розвиток держави та права античного періоду має значну роль в історії світової цивілізації. Античні держава та право стали класичними зразками в історії політико-правової думки, і для цього були певні передумови соціально-економічного та суспільно-політичного характеру.

Історія античності – складова частина історії стародавнього світу – вивчає зародження, розквіт і кризу суспільних і державних структур, які виникли на території Стародавніх Греції і Риму. Вона починається на рубежі ІІІ–ІІ тис. до н.е. – з виникненням перших державних об’єднань на о. Крит, а закінчується 476 р. н.е. – падінням Західної Римської імперії. Цей період в історії людства отримав свою назву від латинського терміна «antiqua» (старожитність).

Якщо давньосхідні держави являли собою воєнно-бюрократичні монархії, то основним типом державного устрою античних країн була республіка.

Античне суспільство характеризувалося більш швидкими темпами розкладу родиннообщинних відносин і утвердженням своєрідної форми античної власності: стати власником землі (основного засобу виробництва) міг тільки повноправний член общини – полісу, міста-держави, що являло собою економічне, релігійно-культове, політико-правове співтовариство вільних, повноправних громадян-землевласників, які експлуатували в приватному порядку чи спільно (за допомогою держави) рабів і неповноправних.



Процес формування державних форм життя в Давній Греції охоплює період ІІ – початок І тис. до н.е. Він був пов’язаний з розвитком крітського та ахейських царств на Пелопонесі. Найбільшими з останніх були державні утворення в Мікенах, Тіринфі та Пілосі. Саме ахейські держави, на чолі з царем Мікен Агемноном, на рубежі ХІІІ–ХІІ ст. до н.е. взяли участь у знаменитій Троянській війні. Самі ж ахейські держави були знищенні внаслідок нашестя дорійських племен. Дорійське завоювання призвело не лише до знищення Крито-Мікенської культури, але й спричинило значний міграційний потік, який захопив (в числі вигнаних дорійцями ахейських племен) племена іонійців, яким дісталася для поселення малородюча Аттіка.

Наступний після мікенської епохи період історії Давньої Греції прийнято називати гомерівським або передполісним. Він охоплював ХІ–ІХ ст. до н.е. та характеризувався розкладом родових відносин і створенням передумов для розвитку полісного ладу.

Загалом давньогрецьку історію прийнято поділять на п’ять великих етапів:

1. Егейський, або крито-мікейський (ІІІ тис. – ХІІ ст. до н.е.) – формування ранньодержавних утворень на о. Крит та в Ахейській Греції;

2. Передполісний, або гомерівський (ХІ–ІХ ст. до н.е.) – панування родоплемінних відносин у Греції;



3. Архаїчний (VІІІ–VІ ст. до н.е.) – формування державних об’єднань у формі полісів;

4. Класичний (V – перша половина ІV ст. до н.е.) – розквіт давньогрецького суспільства та полісного устрою;

5. Елліністичний (друга половина ІV ст. – 30-ті рр. І ст. до н.е.) – утворення нових елліністичних суспільств на основі взаємодії та поєднання грецьких і східних начал.

Серед провідних джерел, котрі дозволяють аналізувати державно-правову історію Давньої Греції слід відзначити твори «Іліада» та «Одісея» Гомера, «Історія» у 9 кн. Геродота, «Історія» у 8 кн. Фукідіда, «Грецька історія» та «Лакедемонська політія», «Держава» та «Закони» Платона, «Афінська політія» Аристотеля, «Всесвітня історія» в 40 кн. Полібія та ін.

 


Дата добавления: 2015-04-16; просмотров: 15; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты