СТРУКТУРА ЗАНЯТТЯ

1. Організаційна частина.

Перевірка готовності аудиторії, студентів до початку заняття.

2. Вступна бесіда викладача

- Повідомлення теми, мети семінару;

- Активізація опорних знань та початкова мотивація пізнавальної діяльності студентів:

1. В результаті яких подій Гетьманщина опинилась у складі Російської та Австрійської імперій?

2. Якою була політика Росії та Австрії щодо українських територій?

3. Пригадайте, якими способами українці боронили себе та свою культуру від чужоземної асиміляції?

4. Кого із представників українського культурного відродження ХІХ ст.. ви можете назвати?

ЗАВДАННЯ ДЛЯ СТУДЕНТІВ (записане на дошці) :

В процесі сьогоднішнього заняття, вам потрібно заповнити таблицю:

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ

План семінару.

1. Історичні умови розвитку культури.

2. Наука та освіта.

3. Література.

4. Музичне мистецтво.

5. Театральне мистецтво.

6. Архітектура.

7. Народно-ужиткове мистецтво. Живопис.

3. Виступи студентів,доповнення і коригування відповідей, дискутування.

1. Ким була започаткована українська етнографія? (Г.Калиновський)
2. Яку назву мала перша узагальнююча праця з історії України (4-томна «Истрия Малой России»).
3. Кого вважають засновником сучасної фізичної хімії? (М.Бекетова)
4. Хто став засновником українського професійного театру? (М.Кроппивницького)

4. Атестація студентів.

Перевірити правильність заповнення таблиць.

5. Заключне слово викладача:

- Узагальнення матеріалу;

- Аналіз підготовки студентів до семінару;

- Коментарі відповідей студентів, визначення кращих, повідомлення недоліків і шляхів їх подолання.

Отже, у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. тривав прогресивний розвиток української культури, хоч це й відбувалося в умовах систематичних утисків і заборон. Історія культури цього періоду ще раз доводить, що за відсутності держави культура нації починає занепадати.

6. Видача завдання для самостійної роботи.

Викладач : МЕНЗУЛ В.О.

УКРАЇНСЬКА КУЛЬТУРА ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТЬ

План.

1. Історичні умови розвитку культури.

2. Наука. Освіта.

3. Література.

4. Музичне мистецтво.

5. Театральне мистецтво.

6. Архітектура.

7. Народно-ужиткове мистецтво. Живопис.

1.Україна в кінці 18 століття залишалася розділеною між Російською та Австрійською імперіями. Характер колонізаційної політики цих імперій помітно позначався на українському житті. Політична система царської Росії характеризувалася деспотизмом і посиленням уніфікації усіх сфер суспільного життя. Австрія з часом розпочала еволюцію у бік сприйняття конституційних та загальнодемократичних цінностей, що позитивно позначилося на становищі провінцій. У процесі українського національного відродження виділяють три етапи: 1)період збирання спадщини чи академічний етап (к. 18 -40-іроки 19 ст.); 2)українофільський або культурницький етап (40-і роки 19 ст. – к. 19 ст.); 3)політичний етап (з кінця 19 ст.).

2. Початок українській етнографії поклав Г. Калиновський, який у 1777р. видав у Петербурзі «Опис весільних українських обрядів». У 1798р. там же з’являється перша енциклопедія українознавства «Записки о Малороссии» Якова Маркевича. Тоді ж була видана «Енеїда» І.Котляревського. У 1819р. М.Цертелєв опублікував у Петербурзі «Попытку собрания старых малороссийских песен». У 1827р. М.Максимович склав «Малороссийские народные песни». Справу Максимовича продовжив І. Срезневський, якого вважають засновником вітчизняного слов’янознавства. У 1831р. він видав «Український альманах». Протягом 1833 - 1838рр. вийшло шість випусків «Запорожской старины». У галузі етнографії та фольклористики плідно працювали Й.Бодянський, Т.Рильський, Д.Гнатюк, П.Житецький, П.Чубинський, М.Драгоманов, Б.Грінченко та інші. Протягом всього 18 ст. серед нащадків козацької еліти Лівобережжя не згасала зацікавленість історією. Найбільшої уваги з точки зору науковості підходу серед істориків-аматорів заслуговують праця В. Рубана «Короткая летопись малороссийская» (1777р.) та О. Шафонського «Черниговского наместничества топографическое описание» (1786р.). Першою узагальнюючою працею з історії України була 4-томна «Историй Малой России» Д. Бантиша-Каменського (1903р.). У 1842-1843рр. М.Маркевичем було підготовлено до друку 5-томну «Історію Малоросії». Історична наука розвивалася зусиллями М.Максимовича, М.Костомарова, В.Антоновича, М.Драгоманова. Ректор Харківського університету Т.Осиповський написав 3-томну працю «Курс математики», яка тривалий період була основним підручником для студентів. Філософську думку розвивали І.Рижський та В.Каразін. Засновником сучасної фізичної хімії став М.Бекетов. Низку винаходів та відкриттів, зокрема і рентгенівського проміння, зробив І.Пулюй. Біологічна наука розвивалася зусиллями І.Мечникова, І.Сєченова. Плідно трудилися у сфері української мови та літератури О.Житецький та О.Потебня. Біля витоків вітчизняної педагогіки новітнього часу став К.Ушинський. Багатьох науковців подарували Україні родини Ковалевських та Кістяківських. В другій половині 19 століття у Львові було створено культурно-освітнє товариство «Просвіта» та Наукове товариство Т.Шевченка, очолюване М.Грушевським. У 1802р. розпочало свою діяльність Міністерство освіти, яке у 1803р. провело систематизацію навчальних закладів. Було затверджено три типи шкіл: парафіяльні, повітові, губернські (гімназії); почали зявлятися університети. Проміжне місце між гімназіями та університетами займали ліцеї, яких в Україні було три: Рішельєвський в Одесі (1817р.), Крем’янецький (1819) та Ніжинський (1820р.). Професійними навчальними закладами були: кадетські корпуси у Полтаві (1840р.) та Києві (1852р.); медична школа у Єлисаветграді; фельдшерське училище у Києві; артилерійське та штурманське училища в Миколаєві; морська школа у Севастополі; землеробська школа біля Харкова. Основними рисами освіти того часу були: переважання релігійного виховання; політика «обрусєнія»; рутинні засоби навчання. На території України також діяли три університети: Харківський (1805р.), у якому викладали професори І.Срезневський, А.Метлинський,М.Костомаров, Д.Багалій; Київський університет імені святого Володимира (1834р.); Новоросійський в Одесі (1865р.). У 1864р. царський уряд провів реформу системи освіти. У 1863р. було введено Статут університетів, який надавав їм широку автономію, але у 1883р. було впроваджено новий Статут, який діяв до 1917р. Потреби економічного і культурного розвитку зумовили виникнення й інших навчальних закладів: Глухівського учительського інституту, Ніжинського історико-філологічного інституту, Південно - російського технологічного інституту у Харкові, Київського політехнічного інституту, Вищого гірничого училища у Катеринославі та ін. Дівчата, як правило, навчалися окремо від хлопців. З 1812р. у Харкові діяв інститут шляхетних дівчат. За переписом 1897р. на Україні серед населення віком від 9 до 49 років письменних нараховувалося 24%. На західноукраїнських землях центром культури залишався Львів. Тут у 1817р. було відновлено університет, у якому увесь час точилася боротьба між українцями та поляками за мову викладання. У 1875р. університет було засновано у Чернівцях.

3. «Батьком» нової української літератури називають І.Котляревського, автора відомої «Енеїди» (1798р.). Основоположником української художньої прози став Г. Квітка – Основ’яненко. Першість серед українських письменників у російській літературі належала М.Гоголю. У 1840р. Т.Шевченко видав свого «Кобзаря». У 50-60-х роках творили П.Куліш, М.Вовчок, Г.Барвінок, байкар Л. Глібов, поет та прозаїк Ю.Федькович. У 70-80-і роки писали свої твори І.Нечуй – Левицький, Б.Грінченко, І.Франко.

4. Народна українська музична культура дещо законсервувалася у своєму розвитку, хоча у вжитку з’явилися непритаманні українській культурі містечкові романси, казармені пісні. На початку 19 ст. у професійній музиці з’являються перші симфонічні твори («Українська симфонія», симфонія соль-мінор з «Козачком»). На західноукраїнських землях творили М.Вербицький та І.Лаврівський. у 1863р. С.Гулак – Артемовський створює першу українську національну оперу «Запорожець за Дунаєм». М.Лисенко створив опери «Різдвяна ніч», «Тарас Бульба», «Утоплена», «Пан Коцький» тощо. Після лисенківська доба характеризується інтересом переважно до музики вокальної, особливо хорової, яка спирається на народну музику (К.Стеценко, М.Леонтович, Я.Степовий, Я.Лопатинський). у народних вокальних традиціях написано і національний український гімн «Ще не вмерла Україна» (1862, музика М.Вербицького, слова П.Чубинського).

5. У 50-60-х роках аматорські музично-драматичні гуртки діяли в багатьох містах Східної України (Чернігові, Новгороді-Сіверському, Полтаві, Єлисаветграді, Харкові), у Галичині діяв театр товариства «Руська бесіда». Грали здебільшого трьома мовами – українською, російською, польською. П’єси мали сентиментальний і романтичний характер. У жанровому відношенні – це драма, мелодрама, трагедія, комедія, водевіль, опера, пантоміма, які тільки в 90-і роки витісняє реалістична побутова драма. Засновником професійного українського театру нового покоління вважають М.Кропивницького («Дай серцю волю, заведе в неволю», «Доки сонце зійде, роса очі виїсть», «Титарівна»). М.Старицький став автором «Циганки Ази», «Ой не ходи , Грицю», «За двома зайцями», «Не судилося». І.Карпенко – Карий написав драми «Безталанна», «Суєта», «Мартин Боруля», «Сто тисяч», «Сава Чалий». Український театр 80-90-х рр. мав цілу плеяду видатних акторів: М.Садовський, К.Саксаганський, М.Кропивницький, І.Тобілевич, М.Заньковецька, Л.Ліницька, Г.Борисоглібська та інші.

6. Офіційно схвалюваними архітектурними стилями залишалися на той час класицизм та російський ампір. Відомими архітекторами були Беретті (головний Київського університету), Боффо (Потьомкінські сходи в Одесі, Воронцовський палац). Найвідомішим комплексом у стилі класицизму є Софіївка під Уманню. З сер.19 ст. до 80-х років виникає і панує еклектизм. До скарбів української культури на віки увійшли такі споруди: Одеський та Львівський оперні театри (Г.Гельмер, Ф.Фельнер), Володимирський собор (І.Шторм, О.Беретті, А.Прахов), львівський університет (Ю.Гохбергер).

7. Народно-ужитковому мистецтву були притаманні композиції з фантастичних квітів, звірів, птахів, вибагливий рослинний та геометричний орнамент, різьблені інкрустації (бісером, перламутром, різнокольоровим деревом), барвистість вишиванок і килимів. До найвідоміших осередків народного мистецтва відносять Решетилівку (килимарство), Ічню (гончарство), Косів (кераміка, різьбярство), Кам’яні Броди (фаянс). Образотворче мистецтво першої половини 19 ст. представлене картинами Т.Шевченка, І.Сошенка, В.Тропініна. Демократичні традиції живопису Т.Шевченка продовжували К.Трутовський, Л.Жемчужников, І.Соколов. Майстром побутового жанру був М.Пимоненко. Мариністичні полотна писав І.Айвазовський. Пейзажний живопис представлений полотнами К.Костанді, С. Васильківського, В.Орловського тощо.

ПИТАННЯ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАЛІКУ З МОДУЛЯ №2

1. Архітектура, живопис в Київській Русі.

2. Освіта, наука Київської Русі.

3. Розвиток літератури в Київській Русі.

4. Вплив християнства на розвиток середньовічної культури.

5. Освіта та наука в епоху Середньовіччя.

6. Середньовічна архітектура та мистецтво.

7. Середньовічна література і театр.

8. Освіта і наука епохи Відродження.

9. Література епохи Відродження.

10. Архітектура та мистецтво епохи Ренесансу.

11. Культурно-просвітня діяльність церковних братств в Україні у XIV – XVII ст.

12. Острозька академія та Києво - Могилянський колегіум як культурно - освітні осередки.

13. Розвиток книгодрукування на Україні в XIV – XVII ст.

14. Українська архітектура та іконопис XIV – XVII ст.

15. Бароко та класицизм в західноєвропейській архітектурі.

16. Мистецтво Нового часу (Берніні, Греко, Веласкес, Рубенс, Рембрандт).

17. Література класицизму (Мольєр, Руссо, Дефо, Свіфт).

18. Музика класицизму (Гендель, Бах, Гайдн, Глюк, Бетховен, Моцарт)

19. Українська освіта другої половини XVII – XVIII ст.

20. Українська література другої половини XVII – XVIII ст.

21. Українська наука другої половини XVII – XVIII ст. (І.Гізель, Д.Туптало, С.Яворський, Ф.Прокопович, І.Галятовський).

22. Козацьке бароко.

23. Український живопис та музичне мистецтво другої половини XVII – XVIII ст. (Д.Левицький, В.Боровиковський; М.Березовський, А.Ведель, Д.Бортнянський)

24. Наукові досягнення ХІХ ст.

25. Романтизм у європейській культурі ХІХ ст.

26. Реалізм у європейській культурі ХІХ ст.

27. Імпресіонізм в європейській культурі.

КОНТРОЛЬНІ ТЕСТИ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАЛІКУ З МОДУЛЯ №2

1. Хто ввів до наукового обігу термін «середні віки»:

А) просвітителі XVII – XVIII ст.;

Б) філософи кінця ХІХ – початку ХХ ст.;

В) італійські гуманісти епохи Відродження;

Г) романтики.

1. Позначте терміни, що стосується середньовічної культури:

1) Готика; 2) патристика; 3) бодисатва; 4) вітраж; 5)куртуазність; 6) мікроскоп; г) фуга.

1. Назвіть напрям культової архітектури ХІІ – ХIV ст., що характеризується домінуванням стрілчастих арок, скульптурних прикрас, використанням вітражів:

А) ампір; б) романтизм; в) романський; г) готика.

1. Покажіть відповідність між персонажами середньовічного героїчного епосу та творами, героями яких вони є:

А) Родріго Діас де Бівар;

Б) Ганелон;

В) Зигфрид;

Г) Грендель.

1) «Пісня про Нібелунгів»;

2) «Беовульф»;

3) «Пісня про Роланда»;

4) «Пісня про мого Сіда».

1. Що в історії культури називали поезією вагантів:

А) релігійну поезію в середні віки;

Б) рицарську поезію;

В) придворну поезію в Західній Європі;

Г)поезію мандрівних студентів ХІ-ХІІІ ст.

1. Позначте, що було кінцевою метою пошуків алхіміків:

1) Філософський камінь; 2) порох; 3) еліксир довголіття; 4) гомункулус; 5) парфуми; 6) вічний двигун; 7) прянощі.

1. Як називається літературний твір Середньовіччя, в основі якого лежить історія про трагічне кохання і васальну вірність:

А) «Ромео і Джульєтта»; Б) «Лейлі та Меджнун»; в) «Трістан та Ізольда»; г) «Дафніс та Хлоя».

1. Назвіть хронологічні межі епохи Відродження для більшості європейських країн:

А) ХІІІ – ХVII ; Б) XIV – XVI ; В) XV-XVII; Г) XIV – XVII.

1. Епоха Відродження характеризується поверненням до традицій:

А) Давнього Сходу; Б) античності; В) Середньовіччя; Г) первісного ладу.

1. Покажіть відповідність між історичними особами та науковими відкриттями, які вони зробили:

А) Христофор Колумб;

Б) Фернандо Магеллан;

В) Йоганн Гутенберг;

Г) Миколай Коперник.

1) започаткування книгодрукування;

2) геліоцентрична теорія будови сонячної системи;

3) відкриття Нового світу;

4) перша навколосвітня подорож.

1. Назвіть філософа XVI ст., автора твору, після публікації якого назва його стала застосовуватися у всіх проектах ідеального суспільного устрою:

А) Т.Кампанелла; Б) Ш.Фур’є; в) Т.Мор; Г) Н.Макіавеллі.

1. Позначте художників епохи Відродження:

1) Дюрер; 2) Апеллес; 3) Рафаель; 4) Гейнсборо; 5) Леонародо да Вінчі; 6) Фрагонар; 7) Мікеланджело Буонаротті.

1. Покажіть відповідність між митцями епохи Відродження та їхніми творами:

А) Сандро Ботічеллі;

Б) Джорджоне;

В) Пітер Брейгель;

Г) Ієронім Босх.

1) «Сад радощів земних»;

2) «Сліпі»;

3) «Юдиф»;

4) «Народження Венери».

1. Позначте поетів та письменників епохи Відродження:

1) Данте; 2) Свіфт; 3) Петрарка; 4) Бокаччо; 5) Апулей; 6) Дефо; 7) Сервантес.

1. Кому з героїв трагедії В.Шекспіра належить знаменита фраза: «Бути чи не бути – ось у чому питання?»:

А) Гамлету; Б) Ліру; В) Ромео; Г) Отелло.

1. Визначте відповідність між письменниками й поетами епохи Відродження та їхніми творами:

А) Франсуа Рабле;

Б) Данте Аліг’єрі;

В) Мігель Сервантес;

Г) Лопе де Вега.

1) «Дон Кіхот»;

2) «Собака на сіні»;

3) «Гаргантюа й Пантагрюель»;

4) «Божественна комедія».

1. Позначте терміни, які характеризують період Київської Русі:

1) Літопис; 2) цех; 3) книжкова мініатюра; 4) кріпацтво; 5) пергамент; 6) смальта; 7) гетьман.

1. Позначте, які твори давньоруської літератури є оригінальними, а не перекладними:

1) «Фізіолог»; 2) «Слово про Закон і благодать»; 3) «Бджола»; 4) «Повість минулих літ»; 5) «Олександрія»; 6) «Повчання Володимира Мономаха чадам своїм»; 7) «слово о полку Ігоревім».

1. Покажіть відповідність між історичними особами та подіями, які відбувалися в їхні часи:

А) князь Олег;

Б) князь Володимир Святославич;

В) Ярослав Мудрий;

Г) Володимир Мономах.

1) будівництво Софійського собору;

2) заснування Давньоруської держави;

3) написання першої літературної автобіографії;

4) хрещення Русі.

1. Як називалася перша християнська кам’яна споруда, збудована в Києві:

А) Спасо – Преображенський собор;

Б) Десятинна церква;

В) Софійський собор;

Г) Золоті ворота.

21. Покажіть відповідність між історичними особами, які жили в період Київської Русі, та сферами їхньої діяльності:

А) Агапіт;

Б) Аліпій;

В) Нестор;

1) живопис;

2) медицина;

3) літописання.

22. Який жанр виникає в українській літературі після прийняття Брестської унії:

А) героїчний епос;

Б) агіографія;

В) полеміка;

Г) козацькі літописи.

23. Покажіть відповідність між історичними особами, які жили в Україні XIV-XVIIст., та сферою їхньої діяльності:

А) Самійло Величко;

Б) Маруся Чурай;

В) Герасим Смотрицький;

Г) Юрій Дрогобич.

1) наука;

2) освіта;

3) літописання;

4) поезія.

24. На Україні друкарську справу започаткував:

А) Франциск Скорина;

Б) Іван Федоров;

В) Костянтин Острозький;

Г) Швайпольт Фіоль.

25. Як перекладається термін «бароко»:

А) красивий; Б) дивний; В) давній; г) зразковий.

26. Хто з французьких літераторів у дидактичній поемі «Поетичне мистецтво» сформував закони класицизму:

А) П.Корнель; Б) Ж.Расін; В) Н.Буало; Г) Ж.Лафонтен.

27. Позначте архітектурні споруди класицизму:

1) Собор Паризької Богоматері;

2) Зимовий палац у петербурзі;

3) Версаль;

4) Собор святого Петра у Римі.

28. Покажіть відповідність між діячами Просвітництва та їхніми творами:

А) Джонатан Свіфт;

Б) Даніель Дефо;

В) Франсуа Вольтер;

Г) Йоганн Гете.

1) «Фауст»;

2) «Мандри Гулівера»;

3) «Робінзон Крузо»;

4) «Кандід».

29. Хто з українських просвітителів запровадив ідею «сродної праці»:

А) Г.Сковорода; б) С.Полоцький; В) С.Яворський; г) Ф.Прокопович.

30. Позначте письменників-реалістів:

31. 1) Жорж Санд; 2) Оноре де Бальзак; 3) Оскар Уайльд; 4) Лев Толстой; 5) Фенімор Купер;

6)Федір Достоєвський.

ТЕМАТИКА РЕФЕРАТІВ

1. Софія Київська – перлина світової культури.
2. Візантійський вплив на культуру Київської Русі.
3. Розвиток медицини в давньоруські часи.
4. Середньовічна освіта.
5. Особливості архітектурного будівництва в епоху середньовіччя.
6. Рух вагантів.
7. Титани Ренесансу.
8. Першодрукар Іван Федоров.
9. Мистецтво книжкової мініатюри та графіки XIV – XVI ст.
10. Іван Вишенський – визначний майстер полеміки.
11. Українська барокова архітектура.
12. Барокова музика.
13. Засновник класицистичного напрямку Нікола Пуссен.
14. Просвітницький реалізм XVIII ст.
15. Культура рококо.
16. Козацькі літописи.
17. Видатні українські композитори XVIIIст.
18. Архітектура та мистецтво романтизму.
19. Література романтизму.
20. Музика романтизму.
21. Література реалізму.
22. Музична культура реалізму.