Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Показники народжуваності




Читайте также:
  1. Аналіз динаміки народжуваності
  2. Вимірювачі народжуваності
  3. Витрати підприємства в базових розрахунках та показники ефективності діяльності
  4. ВІКОВІ ПОКАЗНИКИ РІВНЯ ОСВІТИ НАСЕЛЕННЯ РЕГІОНІВ
  5. Грошова маса та її показники. Швидкість обігу грошей.
  6. ДЖЕРЕЛА ІНФОРМАЦІЇ, СОЦІАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ, КЛАСИФІКАЦІЇ ТА УГРУПОВАННЯ
  7. Динаміка сумарного коефіцієнту народжуваності населення
  8. Динамічні показники ефективності проекту
  9. Економічне зростання, його критерії та показники
  10. Емпіричні показники відтворення населення

При вивчені народжуваності застосовується система показників, що характеризують як загальний її рівень і динаміку, так й інтенсивність.

Показники народжуваності підрозділяються на дві групи:

- показники, що характеризують народжуваність за певний період часу (як правило рік);

- показники, що характеризують народжуваність у певного покоління (когорти) жінок, їх репродуктивну історію.

Для розуміння змісту цих показників необхідно зробити деякі пояснення.

При аналізі будь-яких демографічних процесів треба виходити з того, що координатою всіх подій, які відбуваються в житті людей є час. В демографії час виступає в двох вимірниках:

- перший – це звичайний календарний час. Усі події, які відбуваються в реальному часі, прив'язані до тієї чи іншої дати або періоду часу;

- другий вимірник – це тривалість перебування в тому чи іншому демографічному стані (вік, як час перебування в стані життя, тривалість перебування в шлюбі, в стані бездітності та ін.).

У зв'язку з цим у демографії розрізняють подовжний (або когортний) аналізі поперечний (періодичний) аналіз.

При поперечному аналізі йдеться про події, що відбувалися в сукупності сучасників протягом того чи іншого періоду часу (року).

Подовжний (когортний ) аналіз – це аналіз подій, що відбувалися в тій чи іншій когорті, або сукупності ровесників. Наприклад, можна відслідковувати народження дітей, припинення шлюбів або смерті в сукуп­ності тих, хто взяв шлюб в один і той же рік. Когортою в демографії називають сукупність осіб, що сформувалася за ознакою настання в один і той же період часу (як правило календарний рік) певної події, яка впливає на демографічні процеси в цій сукупності (взяття шлюбу, одержання певного рівня освіти, зміна місця проживання тощо).

Тепер перейдемо безпосередньо до показників першої групи, що характеризують народжуваність за певний період часу (поперечний аналіз). До цієї групи входять:

- загальний коефіцієнт народжуваності;

- спеціальний коефіцієнт народжуваності;

- вікові коефіцієнти народжуваності;

- сумарний коефіцієнт народжуваності;

- коефіцієнти шлюбної та позашлюбної народжуваності.

Усі ці показники пов'язані між собою, але кожний має самостійне значення і надає специфічну характеристику процесу народжуваності.



Але на початку варто звернутися до показника, який побічно в певній мірі характеризує результативність народжуваності, і для розрахунку якого необхідно мати лише дані про структуру населення. Це так званий коефіцієнт дітності.Він розраховується як відношення числа дітей віком 0-4 (0-9) років до чисельності жінок репродуктивного віку (15-49 років). Коефіцієнт не дає безпосередню характеристику процесу народжуваності, але може використовуватися для первинної оцінки народжуваності, а також для порівняння рівня народжуваності в різних країнах. Чим вищий рівень народжуваності, тим вище значення коефіцієнту дітності і навпаки. Коефіцієнти дітності в Україні у порівнянні з деякими країнами наведено у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Коефіцієнти дітності в деяких країнах

на початку ХХІ століття

Країна Число дітей, тис. осіб Чисельність жінок репродуктивного віку, тис. осіб Коефіцієнт дітності
віком 0-4 роки віком 0-9 років віком 0-4 роки віком 0-9 років
Україна 0,1708 0,3322
Росія 0,1820 0,3499
Білорусь 0,1731 0,3513
Італія 0,1785 0,3559
Німеччина 0,1768 0,3644
США 0,2666 0,5332
Франція 0,2453 0,4788
Швеція 0,2074 0,4522

Джерело: Населення України. / Демографічний щорічник. К., 2007. с.559



У порівнянні з 1990 р. коефіцієнти дітності в Україні скоротилися: К0-4 – з 0,2264 до 0,1785, а К0-9 – з 0,5156 до 0,3559, що свідчить про скорочення народжуваності у 1995-2005 рр. у порівнянні з 1980-1999 рр.

Вихідним показником для розрахунку усіх коефіцієнтів народжуваності виступає загальна кількість народжених. Кількість народжених в Україні у 1970-2006 рр. представлено у таблиці 6.2.

Таблиця 6.2

Кількість народжених в Україні

у 1970-2006 рр., тис. осіб

Рік Усього У тому числі Рік Усього У тому числі
хлопчики дівчатка хлопчики дівчатка
719,2 369,3 350,0 442,6 227,7 214,9
738,9 378,1 360,8 419,2 215,5 203,8
742,5 380,6 361,8 389,2 200,9 188,3
762,8 391,2 371,5 385,1 199,4 185,7
657,2 338,3 318,9 376,5 194,1 182,4
630,8 323,9 306,9 390,7 201,9 188,7
596,8 306,8 290,0 408,6 210,2 198,4
557,5 286,9 270,6 427,2 219,9 207,3
521,5 268,7 252,9 426,1 219,6 206,5
492,9 253,9 238,9 460,4 236,3 224,1
467,2 241,3 225,9        

Джерело: Населення України. / Демографічний щорічник. К., 2007. с.63



Починаючі з середини 80-х років минулого століття почалося скорочення кількості народжених. У 2001 р. кількість новонароджених скоротилася у порівнянні з 1985 р. більше, ніж удвічі.

Але загальна кількість народжених не є вимірником народжуваності як демографічного процесу, оскільки її величина залежить від чисельності населення. Цей показник не може використовуватися для динамічних і міждержавних порівнянь. Народжуваність (як і смертність, шлюбність тощо) завжди характеризується тільки відношенням числа народжених дітей до тієї чи іншої чисельності населення.

Це означає, що необхідно перейти до відносних показників народжуваності, які б не залежали від чисельності населення, тобто до коефіцієнтів та ймовірностей.

Найпростішим відносним показником, що найчастіше використовується для характеристики народжуваності є загальний (грубий) коефіцієнт народжуваності, який розраховується за формулою:

‰, (6.1)

де: N – абсолютна кількість народжених за рік; S – середнє населення; Т – тривалість періоду.

Наприклад, загальна кількість народжених у 2006 р. в Україні була 460,4 тисяч. Чисельність населення на 01.01.2006 р. – 46929,5 тисяч, на 01.01.2007 р. – 46646,0 тисяч осіб. Загальний коефіцієнт народжуваності буде:

Динаміка загальних коефіцієнтів народжуваності в Україні за 1960-2006 рр. наведена у таблиці 6.3 і додатку 4.

Таблиця 6.3

Загальні коефіцієнти народжуваності

в Україні у 1940 – 2007 рр.

Роки ЗКН, ‰ Роки ЗКН, ‰
27,3 7,7
22,8 8,1
20,5 8,5
15,2 9,0
14,8 9,0
12,7 9,8
7,8 10,2

Джерело: Населення України. / Демографічний щорічник. К., 2007. с.63

Протягом другої половини ХХ століття в Україні спостерігалося постійне скорочення народжуваності. Лише на початку ХХІ століття почалося зростання загального коефіцієнту, хоча рівень його залишається дуже низьким.

Теоретично загальний коефіцієнт народжуваності може варіюватися в широких межах. Протягом свого життя при відсутності будь-яких обмежень жінка в інтервалі від 15 до 50 років може народити в середньому 8-9 дітей, тобто одну дитину в чотири роки. За цих умов кількість народжених дітей буде вчетверо менше чисельності жінок 15-49 років. Якщо дітородний контингент складає 25 % населення, то число народжених щорічно дітей буде приблизно (25 % /4) 6,25 %, або 62,5 ‰. Ця величина і є максимальним рівнем загального коефіцієнта народжуваності (біологічним максимумом).

Що стосується мінімального рівня, то теоретично за особливо несприятливих умов він може знизитися майже до нуля, але історія не знає таких прикладів для більш – менш значної чисельності населення. Навіть у блокадному Ленінграді, де жінки втрачали спроможність до зачаття, були випадки народження дітей.

Для оцінки рівня загального коефіцієнту народжуваності користуються спеціальними критеріями. У таблиці 6.3 представлена міжнародна шкала оцінки рівня народжуваності з прикладами окремих країн світу.

Таблиця 6.4

Міжнародна шкала оцінки рівня загального

коефіцієнта народжуваності

Коефіцієнт народжуваності, ‰ Характеристика коефіцієнта Країни, де спостерігався у 2007 р.
До 10 Надзвичайно низький Австрія, Італія, Німеччина, Тайвань
10 – 12 Дуже низький Білорусь, Болгарія, Грузія, Канада, Польща, Росія, Україна, Чехія
12 - 16 Низький Австралія, Вірменія, Ірландія, Китай, Латвія, Литва, США, Естонія
16 - 25 Середній Азербайджан, В’єтнам, Ізраїль, Індія, Індонезія, Казахстан, Туреччина, Туркменістан, Узбекистан
25 - 35 Високий Північна Африка, Ірак, Нікарагуа, Пакистан, Сирія, Таджикистан, Еквадор
35 - 50 Дуже високий Західна Африка, Афганістан, Кенія, Конго, Нігерія, Ефіопія
50 і більше Надзвичайно високий Гвінея-Бісау, Ліберія

Джерело: demoscope.ru

Значення загального коефіцієнта народжуваності залежить не тільки від інтенсивності народжуваності, тобто середнього числа дітей, народжених за рік, але й від демографічних та інших структур, у першу чергу статево-вікової та шлюбної.

Для одержання більш точних показників, позбавлених впливу різних структурних факторів, розраховують спеціальні та часткові коефіцієнти.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності або загальний коефіцієнт плідності розраховується як відношення числа живонароджених дітей до середньої чисельності жінок віком від 15 до 50 років (15-49 років):

(6.2)

де: – середня чисельність жінок плідного віку.

Між загальним коефіцієнтом народжуваності та спеціальним коефіцієнтом існує така залежність:

, (6.3)

де: – спеціальний коефіцієнт народжуваності,

– частка жінок плідного віку в загальній чисельності населення.

Оскільки частка жінок плідного віку в загальній чисельності населення складає приблизно 25% (одну четверту), спеціальний коефіцієнт приблизно в чотири рази перевищує значення загального коефіцієнту народжуваності.

Спеціальний коефіцієнт народжуваності, в свою чергу, знаходиться під впливом структури, але не всього населення, а тільки жінок віком 15-49 років. Тому виникає необхідність обчислення більш точних коефіцієнтів, а саме вікових (повікових) коефіцієнтів народжуваності, які характеризують очищену від впливу будь-яких структур інтенсивність народжуваності у конкретній вікові групі жінок.

Вікові коефіцієнти народжуваності розраховуються за однолітніми або п'ятилітніми групами жінок в інтервалі від 15 до 50 років за формулою:

(6.4)

де: Nx а – число народжень у жінок віку "х" років; – середньорічна чисельність жінок віку "х" років.

Для цього розрахунку необхідно мати не тільки загальне число на­роджених, а й розподіл їх за віком матері для однорічних або п’ятирічних вікових інтервалів. При розрахунку вікових коефіцієнтів прийнято усі народження у матерів молодше за 15 років відносити до віку 15 років (або 15-19), а усіх народжених матерями старше за 50 років – до віку 49 або 44-49 років.

У таблиці 6.5 наводиться динаміка вікових коефіцієнтів народжуваності в України, розрахованих для п’ятирічних вікових інтервалів.

Таблиця 6.5

Динаміка вікових коефіцієнтів народжуваності

в Україні у 2006 рр.

Роки Число народжених в середньому за рік на 1000 жінок у віці
до 20 20-24 25-29 30-34 35-39 40-44 45-49 15-49
1958-1959 28,1 150,9 137,4 85,1 44,6 11,5 1,6 70,7
1969-1970 33,1 160,1 110,1 68,3 29,2 7,2 0,7 55,2
1980-1981 48,3 163,0 102,2 50,8 18,2 4,2 0,3 58,2
59,1 161,7 87,7 41,5 15,1 3,4 0,2 53,3
32,1 94,9 57,7 26,5 8,7 1,9 0,1 30,6
28,6 88,8 71,7 37,7 13,3 2,3 0,1 34,4
29,5 92,2 79,4 42,7 15,5 2,5 0,1 37,5

Джерело: Населення України. / Демографічний щорічник. К.

Наведені дані показують, що:

- по-перше, інтенсивність народжуваності суттєво варіюється в залежності від віку жінок. В молодих вікових групах спостерігається підвищення народжуваності, за якої слідує її скорочення до мінімуму наприкінці репродуктивного періоду;

- по-друге, відбувалося інтенсивне скорочення інтенсивності народжуваності у всіх вікових групах, за виключенням наймолодшої групи до 20 років.

На графіку 6.1 представлені криві вікових коефіцієнтів народжуваності в Україні у 1959-2006 рр., які характеризують процес скорочення народжуваності у цей період.

           
 
 
   
 
   

 

 


Рис. 6.1. Вікові коефіцієнти народжуваності

в Україні у 1958-2006 рр.

Як видно на графіку, більш низькому рівню народжуваності відповідає не тільки менша за висотою крива, але й її зсув вліво, до вісі ординат, тобто лівостороння асиметрія.

Вікові коефіцієнти можуть бути базою для розрахунку спеціального та загального коефіцієнтів народжуваності. Вони розраховуються за формулою середньої арифметичної зваженої:

, (6.5) або (6.6)

де: – чисельність жінок в х – віковій групі; – частка жінок х – вікової групи в загальній чисельності жінок репродуктивного віку. Загальний коефіцієнт народжуваності представляє собою додаток спеціального коефіцієнта на частку жінок репродуктивного віку в загальній чисельності населення (формула 6.3).

Приклад розрахунку загального, спеціального коефіцієнту та вікових коефіцієнтів народжуваності наводиться у таблиці 6.6.

Таблиця 6.6

Розрахунок загального, спеціального

та вікових коефіцієнтів народжуваності

  Вихідні дані Розрахунок коефіцієнтів
Віковий інтервал, х число народжень, Nx,, тисяч середня чисельність жінок, Sx, тисяч вікові коефіцієнти народжуваності, ‰ питома вага жінок віку "х" розрахунок спеціального коефіцієнту народжуваності
Алгоритм розрахунку 2 / 3 ´ 1000 Sx / åSx 4 ´ 5
15-19 49,8 1700.0 29,3 0,138 4,1
20-24 172,6 1877,4 91,9 0,153 14,0
25-29 135,7 1711,6 79,3 0,139 11,0
30-34 71,7 1682,7 42,6 0,137 5,8
35-39 24,8 1599,6 15,5 0,130 2,0
40-44 4,4 1765,3 2,5 0,144 0,4
45-49 0,2 1953,9 0,1 0,159 0,0
å 459,2 12290,5 37.4 1,000 37,4

Джерело: Населення України. / Демографічний щорічник. К. 2007. с. 25-26; 317-318

Таке ж значення спеціального коефіцієнту можна одержати на основі абсолютних даних, скористувавшись формулою 6.5.

Якщо відомо, що питома вага жінок репродуктивного віку в загальній чисельності населення складає 26,4 %, можна, користаючись формулою 6.4, визначити загальний коефіцієнт народжуваності:

n = 37,4 ´ 0,264 = 9,8 ‰

Як вказувалося вище, значення спеціального коефіцієнту перевищує значення загального коефіцієнта приблизно у 4 рази (37,4 / 9,8 = 3,8).

Вікові коефіцієнти мають ту перевагу перед загальним і спеціальним коефіцієнтами, що вони повністю вільні від впливу вікової структури як населення в цілому, так і жінок репродуктивного віку. Але для аналізу народжуваності за їх допомогою необхідно розглядати значне число показників (35 при однорічних інтервалах і 7 – при 5-тирічних). Запобігти цієї незручності можна, обчисливши кумулятивні коефіцієнти народжуваності, серед яких найбільшу розповсюдженість має сумарний коефіцієнт народжуваності.

Сумарний коефіцієнт народжуваності є узагальнюючим показником народжуваності за рік і представляє собою число дітей, яке народили б 1000 жінок (або одна жінка) за весь репродуктивний період за умов відсутності смертності та збереження вікових коефіцієнтів народжуваності, які спостерігалися в рік, для якого проводиться розрахунок. Сумарний коефіцієнт вищий за 4,0 вважається високим, а менший за 2,15 – низьким.

Сумарний коефіцієнт народжуваності для однолітніх вікових груп розраховується як сума вікових коефіцієнтів в інтервалі 15 – 49 років:

 

(6.7)

Якщо розрахунок проводиться для 5-тирічних інтервалів, користуються формулою:

(6.8)

Ділення на 1000 приводить значення коефіцієнта до однієї жінки.

Сумарний коефіцієнт народжуваності одержують як суму вікових коефіцієнтів длявсьогорепродуктивного періоду, тобто для всього інтервалу 15-49 років. Але такий розрахунок можна зробити для будь-якого віку у межах репродуктивного періоду. Одержані таким чином показники називаються кумулятивними коефіцієнтами народжуваності до відповідного віку:

(6.9)

Вони показують, яке в середньому число народжень мало покоління (когорта) жінок до певного віку (16, 17, 18 … 50 років для однорічних і 20, 25, 30 …50 років для 5-тирічних вікових інтервалів). Кумулятивний коефіцієнт для віку 50 років дорівнює значенню сумарного коефіцієнту і характеризує вичерпану народжуваність когорти. Приклад розрахунку цих коефіцієнтів наводиться у таблиці 6.7.

Таблиця 6.7

Розрахунок сумарного та кумулятивних

коефіцієнтів народжуваності

Вікові групи Вікові коефіцієнти народжуваності, ‰ Розрахунок кумулятивних коефіцієнтів У % до сумарного коефіцієнта Рік народ-ження когорти
15-19 29,0 5´29,0/1000=0,145 12,4 1984-1988
20-24 92,3 5´(29,0+923)/1000=0,607 51,7 1979-1983
25-29 67,1 5´(29,0+92,3+67,1)/1000==0,942 80,4 1974-1978
30-34 33,0 5´(29,0+92,3+67,1+ +33,0)/1000=1,107 94,5 1969-1973
35-39 10,9 5´(29,0+92,3+67,1+ +33,0+10,9)/1000=1,162 99,1 1964-1968
40-44 2,0 5´(29,0+92,3+67,1+ +33,0+10,9+2,0)/1000= =1,172 100,0 1959-1963
45-49 0,1 5´(29,0+92,3+67,1+ +33,0+10,9+2,0+ +0,1)/1000=1,172 100,0 1954-1958
Сумарний коефіцієнт: 5´(29,0+92,3+67,1+33,0+10,9+2,0+0,1)/1000=1,172

Цінність коефіцієнтів кумулятивної та сумарної народжуваності полягає в тому, що вони дозволяють одним числом, величина якого не залежить від впливу вікової структури, характеризувати рівень народжуваності в будь-якій країні та забезпечує таким чином міжтериторіальні та динамічні порівняння.

У розділі 5 відмічалося, що для простого відтворення населення значення сумарного коефіцієнта народжуваності повинно бути не меншим як 2,6. Фактичний сумарний коефіцієнт народжуваності в України у 2006 р. дорівнював 1,254.

Якщо поділити фактичний сумарний коефіцієнт (1,254) на його теоретичне значення (2,6), то узнаємо, що сучасний рівень народжуваності забезпечує відтворення населення лише на 48%.

Часткові коефіцієнти народжуваності розраховуються для усунення інших демографічних і недемографічних структур. Прикладами таких коефіцієнтів виступають спеціальні коефіцієнти шлюбної та позашлюбної народжуваності, які розраховуються за формулами:

 

(6.10) (6.11)

При їх розрахунку виникають деякі проблеми, пов'язані з фактичним і юридичним статусом шлюбу, що приводить до деякого викривлення значення цих показників. Тому позашлюбну народжуваність краще характеризує частка позашлюбних народжень серед усіх народжень.

Динаміка позашлюбної народжуваності в Україні характеризується даними таблиці 6.7.

Таблиця 6 .7

Динаміка позашлюбної народжуваності в

Україні, 2000-2006, %

Рік Міські поселення та сільська місцевість Міські поселення Сільська місцевість
17,3 17,7 16,6
18,0 18,3 17,5
19,0 19,3 18,4
19,9 20,0 19,6
21,4 21,2 21,8
21,1 20,8 21,9

Як видно в останні роки коефіцієнт позашлюбної народжуваності має стійку тенденцію до зростання.


Дата добавления: 2015-04-16; просмотров: 436; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.047 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты