КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Шлюбна та сімейна структура населення
Шлюбний стан (статус) – положення індивіда по відношенню до інституту шлюбу, визначеному у відповідності зі звичаями та правових норм держави. Шлюбний стан визначається під час проведення перепису населення при відповіді на запитання "Ваш сімейний стан". Відповідно до рекомендацій Статистичної комісії ООН виділяють такі категорії шлюбного стану: особи, які ніколи не були в шлюбі; знаходяться в шлюбі та проживають разом; вдові, що не взяли повторний шлюб; розлучені, що не взяли повторний шлюб; особи, що в шлюбі, але не проживають разом; невизначені. В Україні при переписах населення в різні часи визначалося різне число шлюбних станів – від двох ("у шлюбі", "не у шлюбі") до шести при проведенні перепису населення 2001 р., коли шлюбний стан визначався за такими категоріями: - ніколи не перебував(ла) в шлюбі; - перебуваю у зареєстрованому шлюбі; - перебуваю у незареєстрованому шлюбі; - удівець, удова; - розлучений(на); - розійшовся(лася). В України законодавчо закріплено мінімальний шлюбний вік – 18 років для чоловіків і 17 років для жінок. Закон передбачає винятки при наявності поважних причин. Мінімальний шлюбний вік – вік, починаючи з якого закон або звичай допускає взяття шлюбу. В більшості країн світу шлюбний вік визначається з урахуванням статевої, психологічної та соціальної зрілості молодих, а також традицій, звичаїв та інших умов даної країни. За матеріалами переписів населення розраховують шлюбну та сімейну структуру населення. Шлюбна структура –це розподіл населення за шлюбним станом (статусом). Коефіцієнти шлюбного стану розраховуються окремо для чоловіків і жінок віком 16 років і старше в цілому та за окремими віковими групами як відношення числа осіб, які перебувають у тому чи іншому шлюбному стані, до загальної чисельності населення відповідної статі та віку за формулою: ‰, (5.1) де: Sji – чисельність населення j-ї статі, що перебуваю у і-му шлюбному стані; – загальна чисельність населення j-ї статі. Динаміка коефіцієнтів шлюбного стану населення України за даними переписів наведена у таблиці 5.1. Таблиця 5.1 Склад населення України за шлюбним станом, ‰
Джерело: Перший Всеукраїнський перепис населення. К., 2004. с. 349-350 Наведені дані свідчать, що шлюбний стан в Україні в останні роки значно погіршився, на що вказує скорочення частки як чоловіків, так і жінок, які перебувають у шлюбі. Натомість підвищилася частка осіб, які ніколи не перебували у шлюбі та частка розлучених. При проведені перепису 2001 р. в Україні вперше були зафіксовані окремо так звані консенсуальні шлюби, тобто незареєстровані шлюби (співжиття). Консенсуальні шлюби прийшли до нас з європейських країн і особливо поширилися у період 90-х років. Їх поширення свідчить про зміну матримоніальної поведінки молоді, про появу нових традицій "пробних" шлюбів. У цілому в Україні на 1000 осіб у віці 16 років і старше припадає незареєстрованих шлюбів: у чоловіків 46, у жінок 39. За час між переписами 1989 і 2001 рр. в Україні поширився процес "втечі від шлюбу". За даними перепису 2001 р., частка чоловіків старше 16 років, які ніколи не перебували у шлюбі, складала 227 ‰ (проти 179 у 1989 р.), жінок – 147 ‰ (проти 120 у 1989 р.). Більш детальну характеристику шлюбного стану населення дають вікові коефіцієнти, які розраховуються за формулою (5.1) для окремих вікових груп. У таблиці 5.2 наводиться динаміка кількості осіб, які перебувають у шлюбі, за окремими віковими групами та статтю. Таблиця 5.2 Кількість осіб, які перебувають у шлюбі, на 1000 осіб відповідної статі та віку, Україна
Джерело: Перший Всеукраїнський перепис населення. К., 2004. с. 353 Шлюбна структура допомагає краще зрозуміти причини формування та розпаду сімей. Як всяка демографічна структура вона, з одного боку, відображує минулу динаміку демографічних процесів, а з другого – дозволяє прогнозувати їх динаміку та зміни в майбутньому. У цій динаміці яскраво висвітлюються негативні тенденції в житті сім'ї як соціального інституту. Все більше чоловіків і жінок віддають перевагу так званим "альтернативним" формам сімейного життя. Сімейна структура –це розподіл населення за сімейним станом (статусом). Сім'я – це базована на єдиній загальносімейній діяльності спільність людей, що пов'язана вузами шлюбу – батьківства – родинних стосунків. З огляду на статистичний підхід сім'я – це сукупність осіб, які перебувають у родинних чи свояцьких стосунках, спільно проживають та ведуть домогосподарство, а також мають спільний бюджет. Під час проведення перепису 2001 р. в Україні вперше одиницею спостереження було домогосподарство, а не сім'я, як у попередніх переписах. Домогосподарство – група людей (це може бути одна особа), що проживає разом в одному приміщенні (дім, квартира тощо), має повністю або частково спільний бюджет і пов'язана сумісною діяльністю (господарською, виробничою, споживчою та ін.). У статистиці визначається декілька типів сімей. Сім'ї діляться на повні та неповні, прості (нуклеарні) та складні. Повною називається сім'я, в якій є хоча б одна шлюбна пара з дітьми або без них. Неповними називають сім'ї, у складі яких відсутня шлюбна пара. Такі сім'ї складаються з батька або матері з дітьми (частіше матері з дітьми). Це так звані осколкові сім'ї, що утворюються внаслідок розлучення, овдовіння або безшлюбного материнства. Як повні, так і неповні сім'ї можуть бути простими або складними. Простоюабо нуклеарною називається сім'я, до складу якої входить тільки одна шлюбна пара з дітьми або без них, або один із батьків з дітьми. Складні сім'ї складаються з двох і більше шлюбних пар, з дітьми і без дітей, з батьками подружжя (або без них), з іншими родичами (або без них), а також сім'ї з однією шлюбною парою з дітьми і без дітей, до складу яких входять батьки подружжя, інші родичі. Розподіл сімей України за типами наведені у таблиці 5.2. Таблиця 5.2 Розподіл сімей за демографічними типами, %
Джерело: Перший Всеукраїнський перепис населення. К., 2004. с. 377 З позицій відтворення населення важливим критерієм демографічної типології сім'ї є стадії життєвого циклу сім'ї. Якщо розвиток сім'ї проходить нормально, тобто шлюб не припиняється, ніхто з подружжя не вмирає передчасно, кожна сім'я проходить такі чотири фази, або стадії (за винятком сімей, які не мають дітей): - добатьківська стадія – від взяття шлюбу до народження першої дитини; - стадія репродуктивності або "росту" сім'ї – від народження першої дитини до народження останньої дитини; - стадія стабілізації – від моменту народження останньої дитини до моменту виділення із сім'ї першої дорослої дитини; - прабатьківська стадія – від моменту першого онука до смерті одного з батьків. Така типологія дає багато інформації щодо тенденцій демографічних процесів. Так, скорочення стадії репродуктивності свідчить про скорочення народжуваності та схильність до однодітності. Збіг репродуктивного періоду з інтервалом між народженням першої і другої дитини свідчить про повне зникнення сімей з трьома і більше дітьми як соціального феномена. За даними переписів населення визначають такі важливі для демографічного аналізу показники: - розмір сім'ї (число її членів); - число дітей в сім'ї (дітність). Розподіл сімейних домогосподарств за величиною в Україні за даними переписів населення наводяться у таблиці 5.3. Таблиця 5.3 Розподіл сімей за величиною в Україні
Джерело: Перший Всеукраїнський перепис населення. К., 2004. с. 367 Важливим критерієм класифікації сімей є їхдітність. Виділяють три типи сімей за дітністю: - малодітні сім'ї – ті, які мають одного – двох дітей; - середньодітні сім'ї – ті, які мають 3 – 4 дитини, що достатньо для розширеного відтворення; - багатодітні сім'ї – ті, у яких 5 і більше дітей, тобто набагато більше, ніж потрібно для простого відтворення. За оцінкою демографів для простого заміщення поколінь розподіл сімей за кількістю дітей повинен бути таким: бездітні сім'ї – 4%, однодітні – 10%, 2 і 3-дітні – по 35%, 4-дітні – 14% і 5-дітні – 2%. У середньому кожна сім'я повинна мати приблизно 2,6 дитини, а частка середньодітних і багатодітних сімей становити не менше 51% від усіх сімей [24]. Розподіл сімей в Україні за кількістю дітей у віці до 18 років наведено у таблиці 5.4. Таблиця 5.4 Розподіл сімей за кількістю дітей у віці до 18 років в Україні, %
Джерело: Перший Всеукраїнський перепис населення. К., 2004. с. 399 За даними цього розподілу сімей можна визначити середню величину сім'ї за формулою середньої арифметичної зваженої. Значення такого показника в Україні за 1959-2001 рр. наводиться в таблиці 5.5. Таблиця 5.5 Середня величина сімей в Україні за даними переписів населення
Джерело: Перший Всеукраїнський перепис населення. К., 2004. с. 368 Отже в Україні переважають прості малочисельні сім'ї. При цьому переписом населення 2001 р. визначено 4721,2 тис. осіб як домогосподарства, які складаються з однієї особи. З їх урахуванням середня величина домогосподарства складає 2,6 осіб (у містах –2,6, у селах – 2,8).
|