Коефіцієнти розлучуваності

Розлучення – це припинення шлюбу при житті обох одружених з реєстрацією його в державних органах реєстрації актів цивільного стану.

Демографію цікавить масовий процес припинення шлюбу в населенні або когорті, який називається розлучуваність, а також його вплив на відтворення населення.

Розлучуваність виміряється системою показників. Першим є абсолютне число розлучень. У зв'язку з його залежністю від загальної чисельності населення, структури, у першу чергу шлюбної, виникає необхідність розрахунку відносних величин, що характеризують інтенсивність процесу припинення шлюбів, тобто коефіцієнтів розлучуваності.

Першим у системі коефіцієнтів розлучуваності є загальний коефіцієнт, який розраховується як відношення загального кількості розлучень за період часу (як правило рік) до середнього населення в проміле:

‰ , (5.9)

де: Р – кількість розлучень; ST – середнє населення за рік.

У таблиці 5.10 наводиться динаміка абсолютної кількості розлучень та загальних коефіцієнтів розлучуваності в Україні.

Таблиця 5.10

Динаміка абсолютної кількості розлучень

і загальних коефіцієнтів розлучуваності, Україна, 1940-2006

Джерела: Населення України. / Демографічний щорічник. К., 2000. с.67-68,

2007.с 78

Як свідчать дані таблиці та рисунку 5.1, динаміка коефіцієнту розлучуваності, на відміну від коефіцієнту шлюбності, мала більш сталий характер – останні 30 років його значення коливалося у межах ‰.

Загальному коефіцієнтові розлучуваності притаманні такі ж недоліки, як і іншим загальним демографічним коефіцієнтам, тобто залежність від структури населення. Тому для більш точної оцінки процесу припинення шлюбів розраховуються спеціальні та часткові коефіцієнти розлучуваності.

До системи таких коефіцієнтів входять:

- вікові коефіцієнти розлучуваності;

- індекс розлучуваності

- коефіцієнти розлучуваності за тривалістю шлюбів.

До часткових коефіцієнтів слід віднести коефіцієнти для чоловіків і жінок, для міського та сільського населення та ін. Ці коефіцієнти розраховуються аналогічно подібним коефіцієнтам шлюбності.

Окреме місце в системі показників, що характеризують розлучуваність, займає, так званий, індекс розлучуваності(він має і другу назву – коефіцієнт нестійкості шлюбів). Цей показник користується широкою популярністю у публіки та журналістів. Він представляє собою відношення річного числа розлучень до річного числа взятих шлюбів. Але незважаючи на його популярність, він не підходить для характеристики інтенсивності розлучуваності.

Так, у 2006 р. число взятих шлюбів дорівнювало 355 тисяч, а число розлучень – 179 тисяч. Розрахований за цими даними індекс розлучуваності дорівнює 0,504, або 50,4 %. Складається враження, що у 2006 р. розпався кожен другий шлюб. Але це зовсім не так. Справа в тому, що річна кількість взятих шлюбів не відповідає тому числу шлюбів, які можуть бути розірваними. Такими є усі шлюби, які були взяті раніше та існують в даний період часу. Їх число, як правило, не менше ніж у 20 разів перевищують річну кількість взятих шлюбів.

Значно більший інтерес представляють коефіцієнти розлучуваності за тривалістю шлюбу. Вони розраховуються як відношення числа розлучень певної тривалості (років) до кількості взятих шлюбів відповідне число років тому назад:

де: Р_Т – число розлучень за тривалістю шлюбів Т років;

В_Т – число шлюбів, взятих Т років назад.

Розрахунок коефіцієнтів розлучуваності за тривалістю шлюбу наведено у таблиці 5.11.

Таблиця 5.11

Розрахунок коефіцієнтів розлучуваності

за тривалістю шлюбів в Україні у 2006 р.

Джерело: Населення України. / Демографічний щорічник. К., 2007. с.119

Ці показники можна трактувати таким чином: скільки шлюбів із кожної тисячі, взятих Т років тому назад, розпалося в даному році. Більш точну картину можна одержати, якщо скористуватися когортним методом, тобто відслідкувати інтенсивність припинення шлюбу у сукупності осіб, які взяли шлюб у певному році. Це робиться за допомогою таблиць розлучуваності, про що мова піде в наступних темах.

Ще одним показником, що характеризує стійкість (або нестійкість) шлюбів є частка розлучень певної шлюбів тривалості у загальному числу розлучень за рік. Відповідні дані по Україні наведені у таблиці 5.12.

Таблиця 5.12

Розподіл розлучень за тривалістю шлюбів

в Україні, 2001-2006 рр.

Джерело: Населення України. / Демографічний щорічник. К., 2007. с.119