Люб – це санкціонована та регульована суспільством форма відносин між чоловіком і жінкою, яка визначає їх права та обов'язки відносно один одного та їх дітей.

Різними суспільними науками поняття шлюбу трактується по різному. З точки зору права шлюбом визнається тільки добровільний, рівноправний союз чоловіка і жінки, взятий з метою створення сім'ї з обов’язковим дотриманням встановлених законом вимог, що обумовлюють особисті та майнові права і обов’язки

Демографію шлюб цікавить перш за усе як чинник створення сім'ї та народження дітей. При цьому демографія цікавиться не стільки юридичною формою шлюбу, тобто зареєстрованого союзу чоловіка і жінки, скільки фактичним шлюбом, тобто наявністю шлюбних (сімейних) відносин. Разом з тим демографію не може не цікавити юридична форма шлюбу, бо з нею пов'язане таке явище, як позашлюбна народжуваність.

З огляду на це розрізняють два види шлюбу – зареєстрований та фактичний. Термін "фактичний шлюб" необхідно використовувати, незалежно від його юридичного тлумачення, для констатації дійсних і ефективних шлюбних (сімейних) відносин. Зареєстрований і фактичний шлюби не є взаємовиключними. Більшість зареєстрованих шлюбів є фактичними, а більшість фактичних – зареєстрованими.

Історично інститут шлюбу пройшов багатовіковий шлях розвитку та зміни його форм. Основними формами шлюбу є моногамія і полігамія.

Моногамія, або моногамний шлюб – це шлюб одного чоловіка з однією жінкою. Полігамія, або полігамний шлюб – це шлюб одного чоловіка з декількома жінками (полігінія) або шлюб однієї жінки з декількома чоловіками (поліандрія).

Сучасна тенденція полягає в скороченні розповсюдженості полігамії і посиленні моногамного шлюбу. В останній час усе більше розповсюдження одержує так звана серійна моногамія, тобто повторні шлюби, головним чином після розлучення.

Якщо говорити про історичний розвиток шлюбу, то необхідно сказати, що відбулася його трансформація від традиційного типу до сучасного. Основними рисами традиційного шлюбу є: ранній вік взяття шлюбу, припинення шлюбу, як правило, лише в результаті смерті одного з подружжя, мале число повторних шлюбів, висока тривалість шлюбу, чіткий розподіл обов'язків між чоловіком і жінкою. Така сім'я породила традицію багатодітності.

Для сучасного типу шлюбу характерні: більш високий вік взяття шлюбу, скорочення лагу віку молодих, недовговічність шлюбу, відсутність чіткого розподілу обов'язків у сім'ї, малодітність сімей.

Взяття шлюбу є результатом шлюбного відбору, процесу в результаті якого із сукупності можливих, потенціальних шлюбних партнерів відбирається єдиний партнер (партнерша), який (яка) і стає чоловіком (жінкою). Процес шлюбного відбору залежить від багатьох демографічних, економічних. соціальних. соціокультурних умов. що існують в суспільстві. У різних культурах і на різних історичних стадіях існували різні умови для шлюбного вибору.

Одним з демографічних чинників шлюбного відбору є співвідношення чисельності чоловіків і жінок в шлюбоспроможному віці. Вимірниками цього чинника можуть бути:

- співвідношення чисельності чоловіків і жінок у всьому населенні – найбільш грубий показник;

- відношення чисельності жінок у віці 18-21 рік до чисельності чоловіків у віці 20-25 років;

- відношення чисельності самотніх жінок у віковому інтервалі до чисельності чоловіків в трьох або чотирьох вікових інтервалах, з яких жінки з великою вірогідністю вибирають собі чоловіків. Таке співвідношення враховує різницю у віці потенційних женихів і наречених (віковий лаг).