Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Вікова структура населення




Читайте также:
  1. Amp; 1. Організація оповіщення та інформування населення.
  2. Foreign Office – структура, функции…..
  3. I Понятие, виды, отличия и структура рекламы
  4. I. СТРУКТУРА КУРСОВОЙ РАБОТЫ
  5. I. Сущность и структура финансового рынка.
  6. II. Жиры (ацилглицеролы). Их структура, классификация и свойства
  7. IV. Права людини: поняття та структура
  8. V. Структура та функції політичної системи суспільства
  9. VII.1.2) Правовая структура вещи.
  10. Агрегат-структура

Вік – це період від народження людини до того чи іншого моменту її життя. Будь-яка демографічна подія відбувається у певному віці людини. Тому вік є однією з найважливіших демографічних характеристик.

У статистиці вік вимірюється числом повних років, що сповнилося в останній день народження. Діти, які прожили хоча б на 1 день менше повного року, відносяться до групи молодше одного року, або "0 років". Їх вік вимірюється числом місяців або днів (для дітей віком до 1 місяця). Для одержання даних щодо віку людини в переписному листі ставиться питання: "число, місяць та рік народження".

Вік людини, момент народження та момент спостереження пов'язані між собою:

x = t – z, (3.9)

де: x – вік,

t – момент народження,

z – момент спостереження (момент настання події).

Інформація щодо віку окремих людей на певний момент часу дають можливість побудувати вікову структуру населення.Вікова структура – розподіл населення за окремими віковими групами, а також за віковими контингентами, що мають важливе значення для вивчення складу населення, його відтворення, перспектив розвитку, участі у соціально-еко­номічному житті тощо.

Для побудови вікової структури населення, як правило, використовують однолітні або п'ятирічні вікові інтервали. Іноді вікову структуру будують за десятирічними віковими інтервалами.

Однолітня вікова структура – це розподіл населення за такими віковими групами: 0 років, 1, 2, … 35, 36, … 85, 86, … ω років, де ω – деякий граничний вік, яким закінчується розподіл населення (як правило – це 100 років).

П'ятирічна вікова структура будується за такими віковими групами: 0 років, 1-4 роки, 5-9 років, 10-14 років, … 35-39 років, … 80-84 роки, …, 100 років і старше. Це так зване стандартне вікове групування, яке застосовується в міжнародній демостатистичній практиці (публікації ООН).

Десятирічна вікова структура будується за такими віковими групами: 0 років, 1-9 років, 10-19 років, 20-29 років, …, 70-79 років, …, 100 років і старше.

Очевидно, що найкращі можливості для демографічного аналізу представляє однолітня вікова структура, але більшість статистичних публікацій представлені п'ятирічними групуваннями.

Як правило вікова структура будується та аналізується разом зі статевою структурою населення. Тоді вона називається статево-віковою структурою населення і характеризує як розподіл чисельності кожної статі за віком, так й співвідношення статей в кожній віковій групі. Групування населення України за статтю та віком представлено у додатку 2.



Вікова структура є базою для визначення контингентів населення. Віковий контингент – це група осіб, об'єднаних як загальним для них віком, так і деякими демографічними, соціально-економічними або іншими ознаками. Найбільш практичне значення мають такі контингенти:

- діти віком до 1 року (0 років), стан здоров'я та смертність яких систематично вивчається;

- діти дошкільного віку (3 – 5 років);

- діти шкільного віку;

- населення працездатного віку;

- населення пенсійного віку;

- населення віком 18 років і старше (контингент виборців).

Особливе місце займає контингент жінок віком від 15 до 49 років включно. Це вік, у якому жінки здатні до народження дітей. Вікові рамки цієї групи дещо умовні, бо є випадки народження дітей жінками у віці до 15 років та старше 50. Але за міжнародною класифікацією, яка прийнята й в Україні, саме цей вік жінок визначається як репродуктивний, або плідний, фертильний.



Вікова структура населення формується під впливом низки демографічних, соціально-економічних, політичних та інших факторів. Серед них провідне місце займають рівень та динаміка народжуваності, смертності, міграції населення. В свою чергу вікова та статева структури виступають як фактор відтворення населення, формування трудових ресурсів та ін.

У 1894 р. шведський статистик і демограф А.-Г.Сундберг (1857-1914)[18] запропонував виділяти три типи вікової структури населення, що відрізняються одна від одної ( при постійній 50-% частці осіб 15-49 років) частками дітей до 15 років і осіб у віці 50 років і старше: прогресивний, стаціонарний та регресивний. Групування представлене у таблиці 3.5.

Таблиця 3.5

Типи вікової структури населення

Вікові групи Частка поколінь за типами населення, %
прогресивний стаціонарний регресивний
Діти (0 – 14 років)
Батьки (15 –49 років)
Прабатьки (50 +)
У с ь о г о

 

Прогресивний тип характеризується динамічністю, швидким оновленням поколінь через високу народжуваність і високу смертність, великою часткою дітей і невеликою часткою літніх людей. Стаціонарний тип означає, що у віковій структурі урівноважуються частки дітей і прабатьків. Стаціонарний тип є проміжним між першим і третім у процесі еволюції вікової структури населення. Регресивний тип при незначній частці дітей та високій частці осіб похилого віку не в змозі забезпечувати навіть простого відтворення. Покоління в такому населенні змінюються повільно. Вікова структура населення України за 1959-2006 рр. представлена у таблиці 3.6.



Таблиця 3.6

Віковий склад населення України

за 1959-2006 рр., %

Вік
0-14 26,0 24,9 21,5 21,6 17,8 14,2
15-49 53,3 51,0 50,6 47,5 51,0 52,1
50 і старше 20,7 24,1 27,9 30,9 31,3 33,7

Джерело: Перший Всеукраїнський перепис населення. К., 2004. с. 298

За півстоліття в Україні відбувся перехід від стаціонарного типу вікової структури до регресивного. Питома вага дітей за цей час скоротилася на 12 відсоткових пунктів, а частка прабатьків – зросла на 13 пунктів.

У середині ХХ століття в багатьох країнах почався процес старіння або постаріння населення. За визначенням вчених-демографів старіння населення – це підвищення частки старих людей в загальній чисельності населення. Межі цього віку можна визначити по різному. Традиційно в вікову групу літніх людей включають осіб у віці 60 років і старше. Але з підвищенням середньої тривалості життя в більшості розвинених країн, таким віком вважають 65 років і старше. Старіння населення є результатом тривалих демографічних змін, зрушень в параметрах відтворення населення, в першу чергу в народжуваності та смертності.

Найбільш значний внесок у дослідження процесі старіння населення зробив польський демограф Е.Россет (1897-1989)[19], який у своїй монографії "Процес старіння населення" запропонував систему показників для визначення рівня демографічної старості населення.

Розрізняють два типи старіння населення:

- старіння "знизу", яке є результатом скорочення народжуваності;

- старіння "зверху", яке є результатом підвищення середньої тривалості життя, скорочення смертності в старших вікових групах за умов низького рівня народжуваності. Слова "знизу" і "зверху" прив'язані до графічного зображення статево-вікової структури населення – пірамід (див. нижче).

В Україні старіння населення відбувається "знизу", тому що протягом тривалого періоду народжуваність скорочувалася, смертність в старших вікових групах залишається на високому рівні а тривалість життя не підвищується. Дещо інше положення в розвинених країнах Європи і в Японії. Там при низькому рівні народжуваності різко скоротилася смертність в старших вікових групах і зросла середня тривалість життя. За таких умов відбувається старіння населення зверху.

Для визначення інтенсивності старіння розраховуються коефіцієнти старіння за формулами:

старіння "зверху" – (3.10)

старіння "знизу" – (3.11)

Коефіцієнт старіння "зверху" доповнюється коефіцієнтом довголіття, який показує частку довголітніх людей (S80+) серед людей старших вікових груп (S60+).

Рівень старіння населення "зверху" оцінюється за спеціальною класифікаційною шкалою, що наведена у таблиці 3.7. За цією шкалою населення вважається старим, якщо частка осіб у віці 60 років і старше перевищує 12 %. В Україні у 2006 р. коефіцієнт старіння населення "зверху" складав 20,3 %, у т. ч. чоловіків – 15,5 і жінок – 24,5 %, що свідчить про дуже високий рівень демографічного старіння.

Таблиця 3.7

Шкала демографічного старіння

Ж.Божё-Гарнье – Е.Россета [20]

Етапи Частина осіб віком 60 років і старше - % Етап старіння та рівень старості населення
I до 8 Демографічна молодість
II 8-10 Перший переддень старіння
III 10-12 Суто переддень старіння
  12 і старше Демографічна старість
  12-14 Початковий рівень демографічного старіння
IV 14-16 Середній рівень демографічного старіння
  16-18 Високий рівень демографічного старіння
  18 і старше Дуже високий рівень демографічного старіння

 

Якщо оцінювати рівень старіння населення за шкалою демографічного старіння ООН, де критерієм старіння є вік 65 років, то населення з часткою осіб у віці 65 років і старше до 4 % вважається молодим, якщо ця частка менше 7 %, населення знаходиться на порозі старості, а при частці понад 7 % вважається старим.

За даними ООН на середину 2008 р. частка населення у віці 65 р. і старше у світі в цілому складала 7 %, в розвинутих країнах – 16 %, в розвиваючихся країнах – 6 %, в найменш розвинутих країнах – 3 %, в країнах Європи – 16 %.

Україна належить до країн з високим рівнем старіння населення. Частка осіб віком 60 років і більше у 2006 році становила 20,3 % проти 18,0 у 1989 р. і 10,5 % у 1959 р. Вона посідає 11 місце за значенням коефіцієнту старіння після демографічно найбільш старих країн, до яких відносяться Італія, Греція, Німеччина, Японія, Швеція та інші. Для порівняння: Білорусь посідає за цим показником 23 місце, Росія – 27. Більш старе населення ніж, Україна, мають також Великобританія, Франція, Португалія, Данія, Австрія, Швеція, Угорщина. Але такі країни як Фінляндія, Нідерланди, Росія, Білорусь мають значно молодше населення. До "молодих" країн серед економічно розвинутих відносяться також США.

На базі розподілу населення за віком розраховують коефіцієнти демографічного навантаження– загальний, дітьми і старими:

 

(3.12)

Кн.д. = S0-14 / S15-49 (3.13)

Kн.ст. = S60+ / S15-49. (3.14)

 

Дані таблиці 3.8. характеризують рівень і динаміку демографічного навантаження населення України.

Таблиця 3.8

"Навантаження" населення працездатного віку

населенням непрацездатного віку в Україні, %

 
Загальне "навантаження"
у тому числі "навантаження":      
- дітьми та підлітками
- особами старше працездатного віку

Старіння населення, що характеризується скороченням частки дітей і підвищенням частки старих людей, прямо впливає на рівень демографічного навантаження: коефіцієнт навантаження дітьми та підлітками знизився, а коефіцієнт навантаження особами старше працездатного віку, навпаки, збільшився.

На підставі розподілу населення за віком можна розрахувати такі показники як середній, медіанний та модальний вік.

Середній вік населення розраховується за формулою середньої арифметичної зваженої:

(3.15)

де: х' – середина вікового інтервалу; Sx – чисельність населення в кожній віковій групі; dx – частка кожної вікової групи.

Медіанний вік, що ділить ряд розподілу населення за віком на дві рівні частини, визначається за формулою медіани інтервального ряду розподілу:

(3.16)

де: х0 – нижня межа медіанного інтервалу; h – ширина медіанного інтервалу; загальна чисельність населення; Ssum – чисельність населення в групах, що передують медіанному інтервалу; Smed – чисельність населення медіанного інтервалу. Медіану можна розрахувати і за відносними показниками – частотами вікових груп.

Скористувавшись формулою (3.15) зробимо розрахунок медіанного віку населення України за 2006 рік (усе населення) за даними додатку 2:

 

,

 

Це означає, що половина населення України має вік до 39 років, решта – старше цього віку.

Модальний вік– віку якому живе більша частка населення, в країнах з усталеним типом відтворення населення припадає на вік "0" років – найбільшою є група новонароджених. Але, в країнах, де на протязі тривалого періоду відбувалося скорочення народжуваності, модальний вік зміщується вгору. У такому раз модальний вік розраховують для інтервального ряду розподілу за формулою:

(3.17)

де: SM0 – чисельність населення модального інтервалу; SM-1 – чисельність населення інтервалу, що передує модальному; SM+1 – чисельність населення післямодального інтервалу.

 


Дата добавления: 2015-04-16; просмотров: 419; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.016 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты