ЧИСЕЛЬНІСТЬ І СТРУКТУРА НАСЕЛЕННЯ

Статистичне вивчення чисельності населення. Застосування методу групувань і статистиці населення. Склад населення за статтю. Статистичне вивчення вікового складу населення. Графічні методи аналізу статево-вікової структури населення

ершим показником, що характеризує населення є абсолютна чисельність населення, яка відбиває загальну кількість людей, що проживають на даній території у відповідний момент часу.

Його одержують за даними перепису населення, або розраховують за інформацією про кількість народжених, померлих та сальдо міграції.

Чисельність населення постійно змінюється. Різниця між чисельністю населення на дві дати (Δ_t-0 = S_t – S₀) називається абсолютним приростом, або скороченням, якщо чисельність населення зменшується (дивись таблицю 3.1 і додаток 1).

Таблиця 3.1

Абсолютна чисельність та абсолютний

приріст населення України на початок року, тис. осіб

Джерело: Населення України. / Демографічний щорічник 2006 . К., с. 18

Зміни населення в часі є результатом дії сил, спрямованих на його зростання за рахунок народжених та притоку іммігрантів, і скорочення за рахунок померлих та відтоку емігрантів.

Різниця між числом народжених і померлих називається природним приростом (скороченням) населення (дивись додаток 3).

Баланс між чисельністю іммігрантів і емігрантів називається міграційним приростом, або сальдо міграції. Населення, в якому відсутня зовнішня міграція (міграція за межі даної території) називається закритим населенням.

Якщо ми знаємо значення природного приросту та сальдо міграції, які називаються компонентами зміни чисельності населення, можна побудувати рівняння демографічного балансу:

S₁ = S₀ + (N – M) + (І– Е), (3.1)

де: S₁ і S₀ – чисельність населення відповідно на кінець і початок періоду; N – число народжених; M – число померлих; І– чисельність іммігрантів; Е – чисельність емігрантів.

Компоненти зміни чисельності населення України за 1984-2006 рр. наведені на рисунку 3.1

Рис. 3.1. Компоненти зміни чисельності населення

України за 1984-2006 рр.[12]

До 1991 р. в Україні природний приріст населення та сальдо міграції були позитивними. Населення збільшувалося за рахунок перевищення числа народжених над числом померлих і в результаті того, що в країну приїхало більше людей, ніж виїхало з неї. Починаючи з 1991 р. число померлих стало перевищувати число народжених, і в Україні розпочалося природне скорочення населення, а починаючи з 1994 року сальдо міграції також стало негативним.

Абсолютний приріст хоча й характеризує динаміку чисельності населення, але сам залежить від загальної чисельності населення даної території та тривалості періоду. Так, чим більша абсолютна чисельність населення та тривалість періоду, тим більшим за рівнем інших умов буде й абсолютний приріст. В силу цього стає некоректним порівняння величини приросту, наприклад, населення України і Білорусі, або приросту населення за 5 років з приростом за рік.

Тому виникає необхідність переходу до відносних показників, очищених від впливу зазначених факторів. Найпростішими з них є коефіцієнтиростутаприросту населення(або за певних умов – коефіцієнти скорочення населення), які розраховуються за формулами:

(3.2) (3.3)

Наприклад, чисельність населення України на 01.01.1984 р. складала 50679 тис. осіб, а на 01.01.1993 р. – 52244 тис. осіб (табл. 3.1). Тоді коефіцієнт росту дорівнює:

,

а коефіцієнт приросту:

Коефіцієнти росту і приросту вільні від впливу абсолютної чисельності населення. Коефіцієнти приросту населення України наведені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Коефіцієнти приросту населення

України, 1971-2006 рр., %

Джерела: Населення України. / Демографічний щорічник 2000 і 2006 . К.

За 1985-1993 рр. коефіцієнт приросту населення України скоротився на 0,06 відсоткових пунктів, а з 1994 р. він перетворився на коефіцієнт скорочення.

Зазначені вище коефіцієнти позбавлені впливу чисельності населення, але залежать від тривалості періоду для якого вони розраховані: чим він триваліший, тим, за рівних умов, вони вищі.

Щоб запобігти цього недоліку, розраховують середній коефіцієнт приросту населення. Його можна розрахувати за формулою середньої геометричної:

, (3.4)

або, якщо відомі темпи росту за кожний рік:

(3.5)

де: S_t і S₀ – чисельність населення на кінець і початок періоду; k₁, k₂ і т. д. – коефіцієнти росту для кожного року; t – довжина періоду.

Для нашого приклада:

Ці формули не враховують, що чисельність населення змінюється постійно (неперервно) протягом усього періоду. Для врахування цього ефекту неперервності користуються формулою неперервного коефіцієнту приросту, тобто показовою функцією з основою числа e, тобто основою натуральних логарифмів:

(3.6)

звідки:

(3.7)

Для нашого приклада:

Використання неперервного коефіцієнту приросту методично правильно, оскільки він враховує неперервність зміни чисельності населення.