РОЗДІЛ 2. Цілі та завдання статистичного спостереження населення

СТАТИСТИЧНЕ СПОСТЕРЕЖЕННЯ

НАСЕЛЕННЯ

Цілі та завдання статистичного спостереження населення. Види спостережень. Переписи населення. Принципи проведення сучасних переписів населення. Категорії населення в переписах. Історія переписів населення. Організація та програма поточного обліку населення.

Цілі та завдання статистичного

Спостереження населення

ля існування демографії як науки необхідно мати інформацію щодо населення та процесів, які відбуваються в його сукупності. Без емпіричних даних будь-яке теоретизування буде абстрактним, спекулятивним і безплідним.

Інформація про населення підрозділяється на первинну демографічну інформацію та вторинну, перетворену для конкретних цілей за допомогою спеціальних процедур і проаналізовану спеціалістами тих чи інших галузей знань. Вторинна інформація існує як статистичні публікації, таблиці, статті, монографії тощо.

Демографічна інформація, як первинна, так і вторинна, повинна відповідати деяким вимогам, а саме бути:

- повною,

- детальною,

- об'єктивною,

- багатоаспектною,

- достовірною,

- систематичною.

Населення, його характеристики постійно змінюються через процеси народжуваності, смертності, формування та розпад сімей, міграцію. Для вивчення населення необхідно постійно відслідковувати його характеристики, для чого необхідна система обліку та збору демографічних даних, які б представляли точну картину як стану населення на певний момент часу, так і тенденції його зміни за будь-який період.

Облік населення поділяється на підрахунок чисельності населення на певний момент часу і облік демографічних подій (народжень, смертей, взяття шлюбу, припинення шлюбу, переїздів з одного міста на друге) за деякий період.

Дані про стан населення на певний момент часу одержують за матеріалами переписів населення, або спеціальних вибіркових обстежень.

Данні про демографічні події за певний період одержують при їх реєстрації по мірі виникнення за допомогою поточного обліку населення.

В останні часи широкого застосування набуває нова форма обліку населення, так звані регістри населення, які поєднують в собі елементи переписів та поточного обліку.

Перелічені джерела, кожний з яких має свої достоїнства та недоліки, взаємодоповнюють одне одного і таким чином дозволяють одержати достовірну та повну картину процесів, що відбуваються в населенні.

Переписи населення

Перепис населенняза визначенням Статистичної комісії ООН –це "єдиний процесзбирання, оброблення, оцінки, аналізу та опублікування або поширення іншими способами демографічних, економічних і соціальних даних на встановлену дату стосовно до осіб, які перебувають у тій чи іншій країні або в чітко визначеній її частині" [6].

Міжнародний досвід свідчить, що перепис населення є чи не єдиним засобом отримання найбільш повних і об’єктивних даних щодо населення. Навіть у тих країнах, де запроваджено ведення реєстрів фізичних осіб, актуалізація яких підтримується на дуже високому рівні, а також проводиться моніторинг населення, вдаються до проведення переписів населення.

Перепис населення передбачає суцільний облік усіх жителів даної території і носить обов’язків характер, тобто опитувані не можуть відмовитися від надання особистих відомостей, що передбачені переписом. Цим переписи відрізняються від анкетування, що проводиться на добровільних засадах.

Дані перепису щодо чисельності населення, його територіального розміщення, національного, мовного, сімейного складу, розподілу за віком, статтю, громадянством, рівнем освіти, джерелами засобів існування, професійною належністю, положенням у занятті, міграційною активністю тощо використовуються як надійне джерело інформаційного забезпечення прогнозування і управління соціально-економічним розвитком, здійснення демографічної політики, регулювання міграційних процесів та ін.

Проведення перепису потребує проведення значних підготовчих і організаційних заходів. До підготовчих заходів входить: складання списків населених пунктів у сільській місцевості та квартальних списків житлових

будинків у містах, підготовка картографічних матеріалів, переписне районування, підбір, навчання персоналу, друкування переписної документації, роз'яснювальна робота серед населення щодо цілей та завдань перепису.

При проведенні перепису перш за усе необхідно визначити, проживає конкретна особа в даній місцевості постійно, чи просто знаходиться в даній місцевості в момент перепису населення. На цій підставі визначається, кого взагалі слід рахувати жителем країни: тих, хто проживає там на постійній основі, чи тих, хто знаходився на її території під час проведення перепису населення. Для цього використовують поняття категорії населення.Категорія населення – це загальна характеристика сукупності жителів того чи іншого населеного пункту, тієї чи іншої території відносно їх

зв'язку з даною територією. В статистиці використовують три категорії населення: постійне, наявне та юридичне.

Постійне населення – населення, для якого даний населений пункт є місцем його постійного проживання, незалежно від того, де вони реально знаходилися в момент проведення перепису населення. Критерієм віднесення тієї чи іншої особи до категорії постійного населення використо­вується термін проживання (або відсутності) особи в даному населеному пункті. В Україні при проведені перепису 2001 р. значення цього критерію становило один рік (12 місяців).

Наявне населення – населення, яке фактично перебувало в даному населеному пункті або на даній території в момент перепису незалежно від місця свого постійного проживання.

Для визначення чисельності постійного та наявного населення для кожної території при проведенні перепису визначають також осіб тимчасово відсутніхз числа постійного населеннята тимчасово проживаючих на даній території з числа наявного населення.

На підставі цих даних складається баланс населення, за допомогою якого й визначається чисельність постійного і наявного населення:

НП = НН – ТП + ТВ

НН = НП + ТП – ТВ

Юридичне населення – населення, яке пов'язано з даним населеним пунктом або територією будь-якими правовими відносинами. Юридичне населення не тотожно ні постійному, ні наявному населення, оскільки може постійно проживати на іншій території і не знаходитися в момент перепису за місцем юридичної реєстрації.

Важливим питанням при проведенні перепису є визначення об'єкта та одиниці спостереження. Об'єктом спостереження виступає постійне та наявне населення даної території, а одиницею спостереження – особа та родина або домогосподарство. В основу визначення поняття родина покладено такі ознаки: сумісне проживання, наявність родинних відносин та загальний бюджет. Під час перепису населення 2001 р. в Україні вперше одиницею спостереження було домогосподарство, а не сім'я, як у попередніх переписах.