Структури населення

Для аналізу складу населення за статтю і віком у демографічній статистиці широко використовується графічний метод. Найбільшого розповсюдження набули гістограми(рис 3.1.), які перетворюють у піраміди статево-віко­­вої струк­тури. Для цього значення віку переміщують з горизонтальної осі на вертикальну, а шкалу чисельності або частки відкладають на горизонтальній осі (чоловіків ліворуч, а жінок праворуч).

Контури побудованого таким чином графіка нагадують проекцію піраміди (відсіль й назва "піраміда"). На рисунку 3.2 зображена статево-вікова піраміда населення України за 1959 і 2005 рр. Для правильної побудови піраміди необхідно:

Рис. 3.1 Гістограма розподілу населення

- щоб при побудові графіка дані про вік мали одинакові інтервали (одно- чи п'ятирічні). Якщо вони подані з різним розміром інтервалу, необхідно скористуватися показником густоти розподілу:

W_x = S_x / h,

де S_x - чисельність вікової групи; h – ширина вікового інтервалу.

- при визначенні розміру вікових груп можна використовувати як абсолютні, так і відносні данні, при цьому за 100 % необхідно приймати все населення, а не окремо чоловіків і жінок;

- для того, щоб контур піраміди мав зручний для аналізу вигляд і був естетичним, необхідно дотримуватись певного співвідношення між висотою і основою піраміди за принципом "золотого перетину" (8 : 13 для пірамід з широкою основою і 13 : 8 для пірамід з вузькою основою).

Піраміди відбивають усі зміни, які відбуваються в статево-віковій структурі в процесі її еволюції. Еволюція статево-вікової структури під час переходу від традиційного до сучасного типу відтворення населення є закономірністю, що підтверджується статистично.

Перехід від режиму швидкої зміни поколінь до режиму повільної зміни супроводжується зміною статево-вікової структури населення, а отже, зміною контуру піраміди, що наочно видно на рисунку 3.2, де зображені піраміди населення України за 1959 і 2005 рр.

			Жінки

Рис. 3.2. Статево-вікові піраміди населення за 1959 і 2005 рр.

Як видно, піраміди, які відображають структуру населення на різний момент часу, мають різну конфігурацію. На пірамідах чітко видно виступи, які називають моментами демографічного піку, та провали (ями) – моменти демографічної депресії. Вони показують збільшення або зменшення чисельності населення, що відбулося певну кількість років тому.

Наприклад, на піраміді 1959 р. провал у групі народжених наприкінці 1910-х років 10-15 років є слідством зниженням народжуваності у роки першої світової та громадянської війни, потім зростання до 30-х років і провал у 1930 – 1935 рр., потім різкий провал у 1940 – 1945 рр. (друга світова війна) і підвищення народжуваності у повоєнні роки. На піраміді чітко видно чисельне перебільшення жінок, особливо у старших вікових групах.

Інший вигляд має піраміда 2005 р. Результати падіння народжуваності у 30-ті та 40-ві роки змістилися у верхній сегмент піраміди. Натомість чітко видно як вплинуло на вікову структуру населення України підвищення народжуваності аж до кінця 80-х років. Звуження піраміди у її основі є результатом обвального падіння народжуваності у 1990-і роки. Піраміда 2005 р. показує, що населення країни наближається до регресивного типу в результаті глибокої демографічної кризу, вихід з якої є дуже проблематичним. Такий розвиток населення може привести до того, що в середині ХІХ ст. піраміда статево-вікової структури населення України матиме вигляд, зображений на рисунку 3.3. Ця піраміда побудована на підставі середнього варіанту прогнозу, виконаного Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України до 2050 р.[21]

Рис. 3.3. Статево-вікова піраміда населення України, 2050 р.

Таким чином, аналіз статево-вікових пірамід дозволяє, з одного боку, прослідкувати історію населення за період до 100 років, з другого, – побачити його майбутнє.

Статево-вікові піраміди надають можливість на одному графіку представити на тільки статеву та вікову структуру населення, але й інші структури, наприклад, – шлюбну структуру, структуру населення за рівнем освіти, місцем проживання тощо. На рисунку 3.4 зображена піраміда населення України з виділенням населення міських і сільських поселень.

Рис. 3.4. Статево-вікова піраміда населення України у 2006 р.

Кожному типу вікової структури відповідає певний вид тип пірамід, запропонованих у 1930-х рр. німецьким статистиком Ф. Бургдёрфером. (рисунок 3.5).

а) прогресивний тип б) стаціонарний тип в) регресивний тип

Рис. 3.5. Контури статево-вікових пірамід за типами

вікової структури населення

Прогресивному типу відповідає піраміда, що за формою схожа з правильним трикутником. Діаграма, яка зображує стаціонарне населення, схожа на дзвін. Регресивній віковій структурі відповідає фігура, яку назвали урною. Статево-вікова піраміда населення України 2005 р. відповідає регресивному типу населення .

Порівняння пірамід за окремі роки дає змогу наочно побачити зміни, що відбулися у віковій структурі за певний період. Найкраще це видно, якщо представити дві піраміди на одній діаграмі, як це зроблено на рисунку 3.6, де у вигляді полігону розподілу представлені статево-вікові піраміди населення України у 1959 і 2006 рр.

	Чоловіки		Жінки

Рис. 3.6. Статево-вікова піраміди населення України у 1959 і 2006 рр.

На рисунку видно які зміни відбулися у статево-віковій структурі населення за 50 років – зросла чисельність населення у старших вікових групах, а чисельність молодих вікових груп скоротилася.

Запитання для самоконтролю

1. Приріст (скорочення) населення: поняття, види, методи розра­хунку.

2. Відносні показники динаміки чисельності населення: види, визначення, методика розрахунку.

3. Демографічні структури: поняття, види групувань.

4. Статева структура населення: визначення, способи вимірювання.

5. Вікова структура населення, поняття, типи, способи побудови.

6. Старіння населення: визначення, види, причини, способи вимірювання.

7. Демографічне навантаження населення: поняття, види, способи вимірювання.

8. Піраміди статево-вікового складу населення: правила побудови, способи аналізу.