Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника


Фактори народжуваності




 

Довгий час у дослідженнях народжуваності панував так званий факторний підхід, суть якого полягає в наступному:

- демографічний показник народжуваності (загальний, спеціальний коефіцієнти та інші) порівнювалися з кількісними характеристиками тих чи інших соціально-економічних процесів (рівень доходу, освіта, житлові умови тощо), які, за думкою дослідників, прямо або опосередковано впливають на рівень народжуваності (є її факторами).

Було розроблено безліч класифікацій факторів, автори яких конкурували між собою за право переваги своєї класифікації. На схемі 6.1 наведено одну з таких класифікацій, автором якої був радянський демограф Б.Ц. Урланіс.

 
 

Було висунуто низку теорій розвитку населення в різних соціально-економічних формаціях. Зокрема "соціалістичний закон народонаселення" визначав, що з побудовою соціалізму і поліпшенням умов життя мільйонів трудящих, народжуваність буде підвищуватися, а темпи цього підвищення зростати.

 

Схема 6.1. Класифікація факторів та причин народжуваності

 

В основі факторного підходу лежить постулат безпосередності, тобто безпосереднього впливу окремих факторів на рівень і динаміку народжуваності. Аналіз зводився по суті до порівняння індикаторів народжуваності з соціально-економічними змінними. Причому, якщо індикатори народжуваності підлягають кількісному вимірюванню, то цього не можна сказати про такі складні соціально-економічні перемінні, як доход, рівень освіти та ін.

Цей підхід ігнорував по суті соціальну природу народжуваності, той очевидний факт, що число дітей в сім'ї є результатом поведінки людей, підсумком численних і підчас суперечливих рішень. Не було знайдено пояснення парадоксу зворотного зв'язку між доходом і числом дітей в сім'ї.[26]

Важливе значення в вивченні народжуваності має дослідження репродуктивної поведінки населення. Демографічна поведінка – це система дій та відносин, результатом яких є народження або відмова від народження дитини в шлюбі або поза шлюбом.

Репродуктивна поведінка має дві сторони – позитивну і негативну. Позитивна сторона характеризує такі дії та відношення, які пов'язані з прагненням до народження відповідного числа дітей в сім'ї. Негативна сторона, навпаки, характеризує дії та відношення, спрямовані на відмову від народження. Ця сторона репродуктивної поведінки визначається як регулювання народжуваності, сімейний контроль народжуваності, планування сім'ї.

В основі репродуктивної поведінки лежить потреба в дітях, як один з елементів загальної системи потреб людини.

Другим важливим елементом демографічної поведінки виступають репродуктивні норми. Репродуктивні норми – це детерміновані суспільним життям принципи та зразки поведінки щодо кількості дітей в соціальних групах, до яких належить або бажає належати індивід.

Протягом тисячоліть в історії людства існували норми багатодітності, які були детерміновані демографічно, економічно і соціально. Лише за нових часів на зміну їм прийшли соціальні норма малодітності, причина чому лежить в глибоких соціально-економічних перетвореннях, що принесли з собою капіталізм і формування конкурентного ринкового середовища.

Потребу в дітях неможливо виміряти. Це пов'язано з тим, що вона безпосередньо не спостерігається, а лише виявляється в конкретних сімейних ситуаціях.

Індивідуальна потреба в дітях виявляється в тому чи іншому бажаному числі дітей в залежності від реальних або гіпотетичних умов життя та їх можливих змін (точніше кажучи, від того, як вони сприймаються конкретною людиною).

Отже, рівень народжуваності, що склався на тій чи іншій території (країна, регіон, континент, земна куля) в певний період часу і вимірюється відомими в демографії показниками (загальний, сумарний, спеціальний, часткові коефіцієнти народжуваності), є функцією двох змінних. Перша – це демографічна структура, тобто розподіл населення за віком, статтю, шлюбному та стану. Друга змінна – це репродуктивна поведінка, виразом якої в демографії виступають середнє число дітей в сім'ї і середнє число дітей народжених жінкою за все її життя.

 

Запитання для самоконтролю

 

1. Як визначаються в демографії народжуваність і плідність?

2. Які показники існують для визначення рівня народжуваності, порядок їх розрахунку?

3. Який взаємозв'язок між загальним, спеціальним і частковими коефіцієнтами народжуваності?

4. Що означає сумарний коефіцієнт народжуваності та як він розраховується?

5. Яке значення мають кумулятивні коефіцієнти і як вони розраховуються?

6. Що таке репродуктивна поведінка і які основні поняття її характеризують?

 


Поделиться:

Дата добавления: 2015-04-16; просмотров: 385; Мы поможем в написании вашей работы!; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2024 год. (0.006 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты