Тема 4. Форма держави

(семінар курсанти – 6 год., студенти – 4 год.)

План

(СЕМІНАР 1)

1. Поняття форми держави та її складові.

2. Поняття та види форм правління.

2.1. Поняття та види монархій.

2.2. Поняття та види республік.

2.3. Україна як президентсько-парламентська республіка.

(СЕМІНАР 2)

1. Поняття та види форм територіального устрою держав.

1.1. Поняття та види унітарних держав.

1.2. Поняття та види федерацій.

1.3. Поняття та ознаки конфедерацій.

2. Україна як унітарна держава з автономним утворенням.

(СЕМІНАР 3)

1. Поняття та види політичних режимів.

1.1. Поняття та види демократичного політичного режиму.

1.2. Поняття та види антидемократичного політичного режиму.

2. Політичний режим сучасної України.

Ключові терміни та поняття:

Форма держави – це спосіб організації та здійснення державної влади в країні.

Абсолютна монархія – форма державного правління, за якої влада цілковито належить одній особі.

Парламентська монархія –особлива форма організації державної влади коли влада монарха суттєво обмежена в усіх сферах здійснення державної влади, за якою формально зберігається статус глави держави з виключно представницькими повноваженнями.

Дуалістична монархія – особлива форма організації державної влади за якою монарх здійснює лише виконавчу владу, а законодавча влада належить парламенту.

Теократична монархія – особлива форма організації державної влади за якою влада повністю або більшою частиною належить церковній ієрархії.

Президентська республіка – це вид республіки, в якій повноваження глави держави, а в деяких випадках і голови уряду, належать президентові, який обирається населенням шляхом прямих чи непрямих виборів.

Парламентська республіка – це вид республіки, в якій здійснюється принцип верховенства парламенту, що обирається населенням країни і формує уряд та інші вищі органи державної влади.

Унітарна держава – єдина централізована держава, територія якої поділяється на адміністративно-територіальні одиниці, що не мають ознак державності.

Федеративна держава – складна форма державного устрою, до якої входить кілька територіальних утворень, що мають суверенітет або певні ознаки державності.

Конфедерація – союз держав, що створили для досягнення конкретних загальних для них цілей один або кілька спільних органів, але зберігають в інших питаннях цілковиту самостійність.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 72-86.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 124-144.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 109-131.

4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 85-99.

5. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 38-45.

6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 61-72.

7. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 98-110.

8. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 54-69.

9. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 81-99.

10. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 76-84.

11. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 46-50.

12. Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997. – С. 101-121.

13. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 124-135.

14. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 352-367.

15. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 178-192.

16. Арзамаскин Н.Н. К вопросу о понятии формы государства. // Правовая политика и правовая жизнь. – 2006. – № 2. – С. 53-64.

17. Поклонська О.Ю. Форма держави постсоціалізму. // Вісник Запорізького юридичного інституту. – 2005. – № 2. – С. 17-24.

18. Аметка Ф.А. Сучасні тенденції трансформації форм державного устрою. // Вісник національного університету внутрішніх справ. – 2004. – вип. 25. – С. 252-257.

19. Грицак В.М. Політико-територіальний та адміністративно-територіальний устрій держави: проблеми співвідношення понять. // Вісник Одеського інституту внутрішніх справ. – 2004. – № 4. – С. 47-50.

20. Форма государства как способ его существования и функционирования в обществе. // Закон и бизнес. – 1998. – 9 декабря. – № 49. – С. 12-13.

Завдання для самостійної роботи за темою № 4

1. Дати визначення термінів: форма правління, монархія, республіка, абсолютна монархія, теократична монархія, дуалістична монархія, парламентсько-президентська республіка, унітарна держава, федерація, конфедерація.

2. Зробити короткий конспект питання про історичні види монархій та республік.

3. Підготувати порівняльну таблицю унітарної, федеративної та конфедеративної форми територіального устрою.

Питання та завдання до теми

1. Назвіть ознаки теократичної монархії та охарактеризуйте їх.

2. Визначте повноваження монарха при формі правління “парламентська монархія”.

3. Який орган держави формує уряд у парламентській республіці?

4. Наведіть історичні приклади феодальних республік.

5. Які ознаки відрізняють “централізований” та “децентралізований” типи унітарної держави?

6. Які функції виконує федеративна держава?

7. Які ознаки характеризують “імперію” як форму територіального устрою?

8. Вказати ознаки та навести приклади “протекторату” з історії колоніальних держав.

9. Які критерії використовує Арістотель для класифікації форм держави?

10. Які ознаки відрізняють “авторитарний” політичний режим від “тоталітарного”?

____________________________________________________________________

Тема 5. Механізм та функції держави

(семінар курсанти – 6 год., студенти – 4 год.)

План

(СЕМІНАР 1)

1. Поняття механізму та апарату держави.

2. Класифікація органів держави.

3. Система органів (апарату) держави.

(СЕМІНАР 2)

1. Поняття державного службовця та посадової особи.

2. Місце правоохоронних органів, як одного із суб’єктів механізму держави.

3. Поняття функцій держави та їх класифікація.

(СЕМІНАР 2)

1. Форми та засоби здійснення функцій дежави.

2. Характеристика внутрішніх функцій держави.

3. Характеристика зовнішніх функції держави.

Ключові терміни та поняття:

Механізм держави – система державних установ, які забезпечують реалізацію функцій держави.

Орган держави – особа чи структурована група осіб, які виступають від імені держави й наділені владними повноваженнями, в тому числі правом застосовувати засоби державного примусу і здійснювати державно-організаторські, розпорядчі, судові та інші функції.

Посадова особа – це керівник та заступники керівника державного органу, інші державні службовці, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

Службова особа – це особа, яка постійно чи тимчасово здійснює функції представника влади, а також обіймає, постійно чи тимчасово, на підприємствах, в установах чи організаціях незалежно від форми власності посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, або виконує такі обов’язки за спеціальним повноваженням.

Органи місцевого самоврядування – це виборні, безпосередньо, населенням або утворювані муніципальним представницьким органом, органи, які наділені владними повноваженнями для вирішення питань місцевого значення.

Функція держави – основні напрями діяльності держави, в яких знаходять свій вираз її сутність, завдання і цілі.

Соціальна функція держави– це один з головних напрямів держави, який покликаний забезпечити соціальну захищеність особистості, нормальні умови життя для усіх членів суспільства незалежно від їх безпосередньої участі у виробництві благ.

Правоохоронна функція держави – це напрям державної діяльності, який здійснюється спеціально уповноваженими державними правоохоронними органами і направлений на охорону прав та свобод, встановлення правового порядку з використанням відповідних юридичних заходів впливу у відповідності із законом.

Економічна функція держави – це один з головних напрямів держави, який виявляється у виробленні та координації державою стратегічних напрямів розвитку економіки країни у найбільш оптимальному режимі.

Екологічна функція держави – це напрям державної діяльності, який спрямований на вирішення масштабних завдань економічного розвитку з метою збереження цінних природних об’єктів, раціонального природокористування та забезпечення екологічної безпеки (екологічна стратегія).

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 47-51, 87-133.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 145-171.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 76-82, 132-172.

4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 67-84, 100-109.

5. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 46-60.

6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 73-95.

7. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 86-97, 111-117.

8. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 73-86.

9. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 82-85, 144-187.

10. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 69-71, 108-117.

11. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 71-76, 85-93.

12. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 136-147.

13. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 333-336, 368-398.

14. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 197-210.

15. Державна служба: організаційно-правові основи і шляхи розвитку. / За заг. ред. В.Б. Авер’янова; Академія правових наук України. Київський регіональний центр; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАНУ. – К.: Ін Юре, 1999. – 272 с.

16. Авер’янов В.Б. Органи виконавчої влади в Україні. – К.: Ін Юре, 1997. – 47 с.

17. Андрусенко О.М. До питання про зовнішні функції сучасної держави. // Наукові записки. Юридичні науки. – 2006. – № 53. – С. 43-46.

18. Падалко Г. До сучасного розуміння наукової категорії “функція держави” (загальний огляд проблеми) // Право України. – 2006. – № 8. – С. 63-69.

19. Нагорная Т.А. К вопросу о понятии функций государства. // Актуальные проблемы правоведения. – 2006. – № 3. – С. 14-16.

20. Пелих Н. Державний апарат в умовах сьогодення. // Підприємництво, господарство і право. – 2005. – № 8. – С. 78-81.

Завдання для самостійної роботи за темою № 5

1. Дати визначення поняттям: механізм держави, апарат держави, орган держави, орган виконавчої влади, органи судової влади, функція держави, соціальна функція, правоохоронна функція, економічна функція, культурна функція.

2. Скласти схему «стримувань і противаг» між гілками влади на прикладі України.

3. Зробити порівняльну таблицю економічної та соціальної функцій буржуазної та соціальної держави.

Питання та завдання до теми

1. Визначити повноваження законодавчого органу держави на прикладі Верховної Ради України.

2. Визначити види судів та дати характеристику їх юрисдикції (на прикладі України).

3. Які повноваження належать до компетенції органів місцевого самоврядування?

4. Охарактеризуйте систему “стримувань і противаг” на прикладі повноважень Верховної Ради України та Президента України.

5. Охарактеризуйте систему “стримувань і противаг” на прикладі повноважень Верховної Ради України та Конституційного Суду України.

6. Побудуйте ієрархічну структуру органів виконавчої влади.

7. Побудуйте ієрархічну структуру органів законодавчої влади.

8. Які принципи регулювання економіки властиві соціалістичній державі?

9. Які головні напрями реалізації соціальної функції притаманні сучасним державам?

10. Визначити основні напрями реалізації правоохоронної функції держави.

____________________________________________________________________

Тема 6. Політична система суспільства

(семінар курсанти – 6 год., студенти – 4 год.)

План

(СЕМІНАР 1)

1. Поняття та ознаки політичної системи суспільства.

2. Функції політичної системи суспільства.

3. Структура політичної системи суспільства.

(СЕМІНАР 2)

1. Характеристика основних елементів політичної системи.

2. Держава як основа політичної системи суспільства, її відмінність від інших політичних організацій.

3. Вплив політичних партій на політичну систему суспільства.

(СЕМІНАР 3)

1. Правові форми взаємодії держави та політичих партій.

2. Правові форми взаємодії держави та громадських об’єднань.

3. Особливості сучасної української політичної системи суспільства.

Ключові терміни та поняття:

Політична система суспільства – це цілісна, впорядкована сукупність політичних інститутів, політичних відносин, процесів, принципів політичної організації суспільства, підпорядкованих певним політичним, соціальним, правовим, ідеологічним, культурним нормам, історичним традиціям і засадам політичного режиму даного конкретного суспільства.

Політичні відносини – це відносини між державами, націями, класами, групами, індивідами, які складаються у процесі здійснення політичної влади.

Політичні норми – це правила політичної поведінки, заборони і дозволи, які регламентують політичну діяльність індивідів та соціальних груп у відповідності з цінностями відповідної політичної культури, укріпляючи стабільність та єдність політичної системи суспільства.

Політичний режим – сукупність методів і способів здійснення державної влади, контролю і управління процесами в суспільстві.

Громадянин – це особа, яка має стійкий і необмежений в часі та просторі зв’язок з конкретною державою з республіканською формою правління, закріплений у вигляді громадянства.

Громадська організація –об’єднання громадян для задоволення й захисту своїх законних соціальних, економічних, творчих, вікових, національно-культурних, спортивних та інших спільних інтересів.

Профспілка – громадська організація, яка об’єднує громадян, поєднаних загальними інтересами у зв’язку з їх професійною діяльністю.

Громадянське суспільство – спільність вільних, рівноправних особистостей, кожній з яких держава забезпечує юридичні можливості бути власником, користуватися економічною свободою й надійним соціальним захистом, а також брати участь у політичному житті держави.

Політична партія – зареєстроване згідно із законом добровільне об’єднання громадян – прихильників певної загальної соціальної програми суспільного розвитку, що має своєю метою сприяння формуванню і вираженню політичної волі громадян.

Вибори – це основа політичної діяльності суспільства, яка представляє собою процес висунення певною групою людей одного або кількох своїх представників для виконання тих чи інших громадських функцій.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 57-72.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 211-224.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 90-108.

4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 55-66.

5. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 96-106.

6. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 118-128.

7. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 45-51.

8. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 98-118.

9. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 100-107.

10. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 32-44.

11. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 29-35.

12. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 54-61.

13. Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997. – С. 156-179.

14. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 76-80.

15. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 237-252.

16. Селіванов В.М. Право і влада суверенної України: Методологічні аспекти: монографія. / Наук. ред. О.Д. Святоцький; Академія правових наук України. – К.: Ін Юре, 2002. – 723 с.

17. Юдин Ю.А. Политические партии и право в современном государстве. / Институт государства и права РАН. – М.: Издательский дом “Форум-Инфра-М”, 1998. – 283 с.

18. Кафарський В.І. Політичні партії і органи місцевої влади в правовій системі України. // Держава і право. – 2007. – вип. 38. – С. 228-235.

19. Бугайчук К.Л. Діяльність політичних партій України щодо адміністративно-правового захисту прав і свобод громадян. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 380-386.

20. Соціально-організоване суспільство і формування політичної влади в Україні. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – 2004. – (5-6 лютого). – С. 44-46.

Завдання для самостійної роботи за темою № 6

1. Дати визначення поняттям: політична система суспільства, політичні відносини, суб’єкти політичних відносин, політичні норми, політичний режим, виборча система, громадянин, територіальна громада, громадянське суспільство, політична партія.

2. Відобразити схематично вплив виборчого процесу на розвиток політичної системи суспільства.

3. Проаналізувати правовий статус політичної партії в Україні.

Питання та завдання до теми

1. Які ознаки властиві політичній системі антидемократичної держави?

2. Визначити позитивні та негативні риси виборчих систем мажоритарного та пропорційного типів.

3. Які “атрибути” є невід’ємними від правового статусу громадянина з точки зору І.Канта?

4. Порівняльний аналіз “суспільство” та “громадянське суспільство”.

5. Шляхи формування сучасного громадянського суспільства.

6. Формування та розвиток політичних відносин в суспільстві.

7. Історичні етапи становлення громадянського суспільства.

8. Взаємодія елементів політичної системи суспільства.

9. Яке місце посідає влада у політичній системі суспільства?

10. Роль політичного лідера у політичній партії.

_________________________________________________________________________________

Тема 7. Правова держава, громадянське суспільство, громадянин

(семінар курсанти – 6 год., студенти – 4 год.)

План

(СЕМІНАР 1)

1. Поняття та ознаки правової держави.

2. Принципи правової держави.

3. Розвиток ідеї правової держави в сучасних умовах.

(СЕМІНАР 2)

1. Поняття громадянського суспільства та його ознаки.

1.1. Поняття громадянського суспільства та його політичні й економічні ознаки.

1.2. Структура громадянського суспільства та його функції у відносинах з органами держави.

2. Структура та функції громадянського суспільства.

3. Взаємодія держави із громадянським суспільством.

(СЕМІНАР 3)

1. Права, свободи та обов’язки людини і громадянина як основа правового статусу у демократичній правовій державі.

1.1. Поняття прав людини.

1.2. Теорія трьох поколінь прав людини.

1.3. Класифікація прав і обов’язків людини.

2. Міжнародні акти про права людини та їх втілення в Конституції України.

Ключові терміни та поняття

Правова держава –специфічна модель механізму держави, яка грунтується на принципі верховенства права та визнання державою основних прав і свобод людини і громадянина.

Громадянське суспільство – суспільні зв’язки, які утворюються громадянами у взаємних відносинах, де громадяни виступають у статусі незалежних приватних та публічних суб’єктів та мають реальні можливості брати участь у державному управлінні.

Громадянин – це особа, яка має стійкий і необмежений в часі та просторі зв’язок з конкретною державою з республіканською формою правління, закріплений у вигляді громадянства.

Громадянство – юридичний зв’язок особи з державою, який виражається у взаємних правах та обов’язках.

Правовий статус особи – система закріплених у нормативно-правових актах та гарантованих державою прав, законних інтересів та обов’язків, згідно з якими особа, суб’єкт права, координує свою поведінку в суспільстві.

Правовий статус громадянина – це система прав, законних інтересів та обов’язків особи, які зумовлюються її приналежністю до певної держави.

Структура громадянського суспільства – сукупність соціальних інститутів, які створюють соціальні структуру суспільства.

Функції громадянського суспільства – виражають практичну та раціональну мету організації суспільства, яка полягає в узгодженні дій людей щодо досягнення суспільного добробуту.

Принцип взаємної відповідальності – це не тільки відповідальність державних органів та посадових осіб за життєвий рівень народу, дотримання прав і свобод людини, економічний та соціальний розвиток країни та ін.., а також не менш важлива відповідальність особистості перед державою і суспільством.

Принцип розподілу влади – основний засіб забезпечення верховенства права над державними органами, розв’язання конфліктів між законодавчою, виконавчою та судовою гілками влади та забезпечення рівноваги між ними.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 134-146.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 74-123, 172-210.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 90-108.

4. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 61-82.

5. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 107-144.

6. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 129-189.

7. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 38-45.

8. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 188-206.

9. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 118-136.

10. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 59-70.

11. Кельман М.С. Теорія держави: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1997. – С. 180-228.

12. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 148-170.

13. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 422-435.

14. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.1. Теория государства. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 311-400.

15. Андрусяк Т.Г., Шульженко Ф.П. Історія політичних і правових вчень: Навчальний посібник / 3-є вид., стереотип. – К.: Юрінком Інтер, 2002. – 301 с.

16. Общая теория прав человека. / Авт. кол.: В.А. Карташкин, Н.С. Колесова, А.М. Ларин и др.; Рук. авт. кол. и отв. ред. Е.А. Лукашёва; Институт государства и права РАН. – М.: Норма, 1996. – 510 с.

17. Бережнов А.Г. Права личности: некоторые вопросы теории. – М.: Издательство МГУ, 1991. – 142 с.

18. Андреев И.Л. Происхождение человека и общества: Современные методологические проблемы и критика немарксистских взглядов. – М.: Мысль, 1982. – 304 с.

19. Ковальська В.В. Україна – правова держава. // Наше право. – 2007. – № 1. – С. 10-12.

20. Ідея правової держави: історія і сучасність: збірник наукових праць. / Відп. ред.: О.М. Єрьоменко, О.М. Литвинов; Луганська академія внутрішніх справ ім. 10-річчя незалежності України. – Луганськ: РВВ ЛАВС, 2002. – 272 с.

Завдання для самостійної роботи за темою № 7

1. Дати визначення термінів: правовий статус особи, правовий статус громадянина, правосуб’єктність, юридичний обов’язок, принцип свободи та рівності, громадянин, ринкова економіка, соціальна держава, правова держава, принцип судового контролю, позитивне та надпозитивне право.

2. Зробити схему структури громадянського суспільства.

3. Розкрити сутність співвідношення громадянського суспільства і правової держави.

Питання та завдання до теми

1. Визначте поняття та складові правового статусу громадянина.

2. Дайте порівняльну характеристику правового статусу громадянина у демократичній та антидемократичній державі.

3. Розкрийте поняття громадянина у концепції правової держави І. Канта та Г. Гегеля.

4. Визначте та охарактеризуйте структуру громадянського суспільства.

5. Визначте функції громадянського суспільства.

6. Якими є економічні та політико-правові ознаки громадянського суспільства.

7. Назвіть теорії правознавства та визначте їх положення, які складають основу концепції правової держави.

8. Які юридичні властивості Конституцій УРСР та СРСР усували юридичну реальність закріплених конституційних прав і свобод громадян, перетворюючи їх на політичну декларацію.

9. Які положення Конституції України забезпечують юридичну реальність конституційних прав громадян та підтверджують факт дійсного їх визнання державою.

10. Поясніть значення юрисдикційної діяльності Конституційного суду України щодо забезпечення принципу верховенства права.

_____________________________________________________________________