Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Тема 12. Система права та законодавства.




Читайте также:
  1. C. 4.35. 13). - Авторитетом права прямо признается, что доверенное лицо отвечает за dolus и за всякую culpa, но не за casus, которого нельзя было предусмотреть.
  2. ERP система
  3. GPSS World – общецелевая система имитационного моделирования
  4. I.2.1) Понятие права.
  5. I.2.3) Система римского права.
  6. I.3.1) Развитие римского права в эпоху Древнего Рима.
  7. I.3.2) Историческое восприятие римского права.
  8. II. Обязанности и права призывников
  9. II. Организм как целостная система. Возрастная периодизация развития. Общие закономерности роста и развития организма. Физическое развитие……………………………………………………………………………….с. 2
  10. II. По правовому основанию различались иски цивильного права и иски преторские.

(семінар курсанти – 2 год., студенти – 4 год.)

 

План

(СЕМІНАР 1)

1. Поняття системи права: ознаки та структура.

2. Характеристика системи права.

3. Поняття публічного і приватного права.

(СЕМІНАР 2)

1. Система законодавства: структура та види.

2. Систематизація нормативно-правових актів:

2.1. Кодифікація як вид систематизації;

2.2. Інкорпорація та консолідація як вид систематизації.

3. Система законодавства сучасної України.

Ключові терміни та поняття

Система права – це логічно впорядкована та узгоджена система правових норм, які об’єднуються в інститути і газу права, що створює єдину ієрархічно впорядковану систему правових приписів.

Система законодавства – це цілісна злагоджена система позитивного законодаства, в якій окремі нормативні приписи розподіляються за предметом правового регулювання у законах, підзаконних нормативних актах та інших джерелах права.

Предмет правового регулювання – це сфера однорідних суспільних відносин, спорідненість яких визначається суб’єктом відносин, предметом відносин та змістом відносин.

Метод правового регулювання – це сукупність прийомів, способів, засобів та принципів, за допомогою яких здійснюється вплив правового регулювання.

Галузь права – це логічна система норм права, яка регулює однорідну сферу суспільних відносин за допомогою специфічного методу правового регулювання.

Підгалузь права – це великий інститут, тобто досить складний за логікою правового регулювання та широкий за сферою суспільних відносин.

Інститут права – це підсистема галузі права, яка поєднує норми права, що регулюють окремий вид правових відносин у межах галузі, який також може мати свій специфічний метод правового регулювання.

Публічне право – це система інститутів і галузей права, які регулюють суспільні відносини у сфері загальнодержавних та суспільних інтересів на основі специфічних методів та принципів правового регулювання.

Приватне право – це система інститутів і галузей права, які регулюють суспільні відносини у сферах діяльності, де реалізуються приватні інтереси фізичних та юридичних осіб.

Систематизація нормативно-правових актів – діяльність направлена на впорядкування та вдосконалення законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, приведення їх в єдину внутрішньо узгоджену систему.



 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 237-259.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 386-400.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 354-388.

4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 159-173.

5. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 131-140.

6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 217-230.

7. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 258-269.

8. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 172-176.

9. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 170-176.



10. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 93-103.

11. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 94-99.

12. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 130-167.

13. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 54-64.

14. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 235-245.

15. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 208-224.

16. Дорохин С.В. Деление права на публичное и частное: конституционно-правовой аспект. – М.: Волтерс Клувер, 2006. – 124 с.

17. Законодавство: Проблеми ефективності. / ред. кол. В.Б. Авер’янов та ін.; Інститут держави та права ім. В.М. Корецького НАНУ. – К.: Наукова думка, 1995. – 231 с.

18. Конева Н.В. Теоретична сутність правового закону. // Держава і право. – 2007. – вип. 38. – С. 86-90.

19. Онишко Є. Структура системи законодавства: загальнотеоретична характеристика. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – 2006. – (9-10 лютого). – С. 46-47.

20. Михайлович Д.М. Теоретико-правові аспекти систематизації законодавства. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 249-255.



 

Завдання для самостійної роботи за темою № 12

1. Дати визначення понять: система права, система законодавства, предмет правового регулювання, метод правового регулювання, галузь права, інститут права, публічне право, приватне право, систематизація нормативно-правових актів, кодифікація права, інкорпорація права, консолідація права.

2. Зробити таблицю видів галузей права з наведенням прикладів.

3. Скласти стислий конспект питання „Система законодавства сучасної України”.

 

Практичні завдання та питання до теми

1. Практичне завдання: визначить вид систематизації нормативно-правових актів, за допомогою яких створено такі документи та видання:

- Збірник нормативно-правових актів з податкового законодавства. Видання «Вега», ‑ Київ, 2001;

- Зібрання Постанов Уряду України;

- Положення «Про Міністерство Внутрішніх справ України», затверджене розпорядженням Президента України від 07.10.1992;

- газета «Урядовий кур’єр»;

2. Практичне завдання: визначити вид систематизації нормативно-правових актів, за допомогою яких створено такі документи та видання:

- газета «Голос України»;

- Відомості Верховної Ради;

- «Збірник нормативних актів, які регламентують правоохоронну діяльність», видавництво «БЄК»;

- Зібрання Постанов Уряду України;

- видання «Практика судів України з кримінальних справ», видавництва «Юрінком Інтер» 2005 року.

3. Наведіть приклади норми права, інституту права та галузі права, які регулюють правові відносини у галузі кримінального та господарського законодавства.

4. Визначте предмет правового регулювання публічного та приватного права.

5. Визначте метод правового регулювання публічного та приватного права.

6. Охарактеризуйте основні ознаки публічного та приватного права.

7. Наведіть приклади видів галузей процесуального права.

8. Наведіть приклади галузей матеріального права.

9. Охарактеризуйте основні ознаки галузі законодавства.

10. Які вам відомі види кодифікації за об’ємом?

____________________________________________________________________

Тема 13. Правові відносини. Юридичні факти

(семінар – 2 год.)

 

План

(СЕМІНАР 1)

1. Поняття і ознаки правових відносин.

2. Поняття суб’єктивного права і юридичного обов’язку.

3. Характеристика структурних елементів правових відносин.

4. Поняття та види юридичних фактів.

Ключові терміни та поняття:

Правові відносини – урегульовані нормами права і забезпечувані державою вольові суспільні відносини, що виражаються в конкретному зв’язку між правомочними і зобов’язаними суб’єктами.

Суб’єкт правовідносин –індивідуальні або колективні суб’єкти права, які використовують свою правосуб’єктність у конкретних правовідносинах.

Правосуб’єктність –загальна абстрактна здатність особи брати участь у правовідносинах.

Правоздатність –передбачена нормами права можливість особи мати суб’єктивні юридичні права і виконувати юридичні обов’язки.

Дієздатність -передбачена нормами права здатність особи своїми діями здійснювати суб’єктивні права і юридичні обов’язки.

Деліктоздатність –здатність особи нести відповідальність за вчинені правопорушення.

Суб’єктивне право – вид і міра можливої (або дозволеної) поведінки суб’єкта права, встановлена юридичними нормами для задоволення інтересів правомочної особи і забезпечувана державою.

Юридичний обов’язок – вид і міра належної поведінки суб’єкта права, встановлена юридичними нормами для задоволення інтересів правомочної особи і забезпечувана державою.

Об’єкти правовідносин –матеріальні і нематеріальні блага, з приводу яких суб’єкти вступають у правовідносини.

Юридичний факт –передбачена нормами права конкретна обставина, що є підставою для настання певних юридичних наслідків .

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 345-376.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 432-459.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 523-568.

4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 204-218.

5. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 184-196.

6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 300-315.

7. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 211-219.

8. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 235-250.

9. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 190-196.

10. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 168-190.

11. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 288-304.

12. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 225-242.

13. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 263-310.

14. Гнатушенко Ю.В. Юридичний обов’язок як складова правовідносин. // Держава і право. – 2007. – вип. 38. – С. 123-128.

15. Завальний А. Юридичні факти: історичні та сучасні аспекти розуміння. // Право України. – 2006. – № 1. – С. 113-116.

16. Кутюхин И.В. О связи юридического факта правоотношения. // Ленинградский юридический журнал. – 2006. – № 2. – С. 38-41.

17. Гнатушенко Ю.В. Підходи до визначення поняття правовідношення. // Часопис Київського університету права. – 2005. – № 2. – С. 44-49.

18. Рождественська О.С. Специфічні критерії окремих видів суб’єктів правових відносин як основа розвитку їх класифікації. // Вісник Національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 234-239.

19. Кикоть Г. Юридичні факти у механізмі правового регулювання: проблеми теорії. // Право України. – 2005. – № 7. – С. 109-112.

20. Варламова Н.В. Правоотношения: философский и юридический подходы. // Изв. вузов. Правоведение. – 1991. – № 4. – С. 44-54.

 

Завдання для самостійної роботи за темою № 13

1. Дати визначення термінів: правовідносини, правомочність, законний інтерес, правосуб’єктність фізичної особи, правосуб’єктність юридичної особи, компетенція державного органу, дія, подія, стан, правовий статус.

2. Навести приклади цивільних та кримінальних правовідносин з визначенням їх суб’єктів та об’єктів.

3. Скласти таблицю видів юридичних фактів.

 

Питання та завдання до теми

1. Які види передумов виникнення правовідносин ви знаєте?

2. Визначте складові суб’єктивного права та юридичного обов’язку.

3. Порівняйте суб’єктивне право і законний інтерес.

4. Назвіть відмінні рису законного інтересу і юридичного обов’язку.

5. Вкажіть підстави обмеження дієздатності фізичної особи відповідно до ЦКУ.

6. Яким є співвідношення правоздатності і дієздатності у юридичної особи?

7. Наведіть приклади немайнових об’єктів правових відносин.

8. Дайте визначення дії та наведіть приклади.

9. Дайте визначення презумпції та наведіть приклади.

10. Що таке правова преюдиція, аксіома, фікція.

____________________________________________________________________

 

Тема 14. Реалізація та застосування права. Тлумачення норм права

(семінар курсанти – 2 год., студенти – 4 год.)

 

План

(СЕМІНАР 1)

1. Поняття та основні форми безпосередньої реалізації права.

2. Поняття, ознаки та види правозастосовної діяльності.

3. Стадії правозастосовчого процесу.

4. Правозастосовчий акт та його види.

5. Прогалини в праві і засоби їх усунення

(СЕМІНАР 2)

1. Поняття та функції тлумачення права.

2. Способи тлумачення права.

- філологічний

- логічний

- системний

- телеологічний

- історико – політичний

- спеціально – юридичний

- герменівтичний

3. Види тлумачення права за суб’єктами.

4. Тлумачення норм права за обсягом.

5. Акти тлумачення норм права: поняття, ознаки і види.

 

Ключові терміни та поняття:

Реалізація права –втілення правових норм і принципів у практичній діяльності суб’єктів права.

Додержання права – стримування від дій, заборонених юридичними нормами.

Виконання права – вчинення активних дій, що вказуються нормами права.

Використання права – використання можливостей, наданих правовими нормами.

Застосування права –це підведення конкретного життєвого випадку під загальну правову норму і винесення на цій підставі акту застосування норм права.

Акт застосування норм права –рішення уповноваженого компетентного держоргану або посадової особи, яке на основі юридичних норм установлює, змінює, припиняє, права і обов’язки учасників конкретних правовідносин.

Інтерпретація –роз’яснення, тлумачення наукових та літературних текстів, а також творів образотворчого мистецтва.

Тлумачення права –інтелектуальна діяльність суб’єкта по встановленню точного змісту норм права.

Способи тлумачення норм права –сукупність прийомів і правил аналізу правових норм.

Акт тлумачення норм права –правовий акт документ, який містить роз’яснення змісту і порядку застосування правової норми.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 386-413.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 450-479.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 579-616.

4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 174-203.

5. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 164-183.

6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 283-299.

7. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 282-305.

8. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 188-200.

9. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 177-189.

10. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 104-117.

11. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 107-127.

12. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 191-237.

13. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 181-196.

14. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 246-263, 264-287.

15. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 255-267.

16. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 312-340.

17. Бочаров Д.О. Правозастосовча діяльність: поняття, функції та форми: проблемні лекції. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2006. – 72 с.

18. Михайлович Д.М. Толкование закона: монография. / Национальный университет внутренних дел МВД Украины. – Харьков: Издательство НУВД, 2004. – 197 с.

19. Спасов Б.П. Закон и его толкование / Пер. с болг. В.М. Сафронова. – М.: Юрид. лит., 1986. – 264 с.

20. Гружій Т. Місце юридичної кваліфікації у процессі правозастосування // Право України. – 2006. – № 4. – С. 29-31.

21. Красницька А.В. Юридичні документи: техніка складання, оформлення та редагування: Посібник. – К.: Націон. акад. внутр. справ України, 2003. – 500с.

 

Завдання для самостійної роботи за темою № 14

1. Дати визначення понять: прогалина у законі, прогалина у праві, аналогія закону, аналогія права, субсидіарне застосування норм права, об’єкти тлумачення, суб’єкти тлумачення, предмет тлумачення, тлумачення – з’ясування, тлумачення – роз’яснення.

2. Зробити порівняльну таблицю акту застосування права та нормативно- правового акту.

3. Скласти схему тлумачення права за суб’єктами.

 

Питання та завдання до теми

1. Назвіть випадки, що вимагають правозастосування.

2. Охарактеризуйте стадію становлення фактичних обставин справи.

3. Охарактеризуйте стадію юридичної кваліфікації.

4. Дайте класифікацію правозастосовчих актів, наведіть приклади.

5. Чим обумовлена необхідність тлумачення права?

6. Які рівні юридичного аналізу охоплює тлумачення?

7. Назвіть види офіційного тлумачення та наведіть приклади.

8. Назвіть види неофіційного тлумачення та наведіть приклади.

9. Назвіть види тлумачення за обсягом та наведіть приклади.

10. Які підстави класифікації інтерпретаційних актів ви знаєте?

____________________________________________________________________

Тема 15. Правосвідомість

(семінар курсанти – 2 год., студенти – 4 год.)

 

План

(СЕМІНАР 1)

1. Поняття, структура та функції правосвідомості.

2. Правосвідомість як складова частина правової культури.

3. Види правосвідомості.

(СЕМІНАР 2)

1. Професійна правосвідомість працівників ОВС.

2. Вплив правосвідомості на правозастосовну діяльність.

3. Поняття та види деформації правосвідомості.

Ключові терміни та поняття:

Правосвідомість –це система ідей, уявлень, емоцій і почуттів, що виражають ставлення особи, групи, суспільства до чинного, минулого і бажаного права, а також до діяльності, пов’язаної з правом.

Індивідуальна правосвідомість – сукупність правових поглядів, почуттів та переконань конкретного індивіду.

Суспільна правосвідомість –сукупність правових поглядів, почуттів та переконань, які показують відношення до права усього суспільства.

Професійна правосвідомість –спеціалізовані правові знання (теоретичні та практичні), які використовуються у практичній діяльності юристами-професіоналами.

Правова психологія –сукупність почуттів і емоцій, що виражають ставлення індивіда, групи, суспільства до права, правових явищ.

Емоція – складний стан організму, що припускає збудження чи хвилювання, що позначається сильними почуттям, і зазвичай імпульсом щодо певної форми поведінки.

Правова ідеологія –система правових принципів, ідей, теорій, концепцій, що відображають наукове осмислення правової реальності.

Інтелект – сукупність накопичених людиною знань, досвіду та її розумових здібностей.

Правова поведінка – це вольова сторона правосвідомості, яка є врегульованою нормами права і спричиняє юридичні наслідки.

Правова настанова –це готовність особи виявити активність в сфері пізнання і реалізації права.

 

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 461-478.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 553-566.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 677-715.

4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 270-279.

5. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 216-226.

6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 353-365.

7. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 354-368.

8. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 733-757.

9. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 295-301.

10. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 137-144.

11. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 310-338.

12. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 76-99.

13. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 243-254.

14. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 378-400.

15. Коробка В.Н. Правовое мировозрение: в 2-х частях: ч.1 Становление и развитие: Монография. – Донецк: ДЮИ, 2008. – 152 с.

16. Коробка В.М., Пашутін В.В. Сучасна правосвідомість слідчих (теоретико – соціологічний аспект): Монографія. – Донецьк: ДІВС МВС України, 2002. – 124 с.

17. Дмитрієнко Ю.М. Проблеми рівності та пріоритетності суб’єктів правосвідомості за перехідного правостановлення. // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2007. – вип. 2. – С. 55-69.

18. Афанасьевский В.Л. Правовое сознание: исходное поле смысла. // Актуальные проблемы правоведения. – 2005. – № 1. – С. 41-45.

19. Андрусяк Т. Правова ідеологія. // Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні. – Львів, 2003. – С. 3-4.

20. Губенко М.М. Правосвідомість як важлива умова гарантії прав і свобод людини і громадянина (за філософсько – правовою спадщиною І. Ільїна) // Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності: Зб. наук. статей. – Донецьк, 2001. – №1. – С. 23-33.

 

Завдання для самостійної роботи за темою № 15

1. Дати визначення поняттям: правосвідомість, індивідуальна правосвідомість, групова правосвідомість, суспільна правосвідомість, функції правосвідомості, правова ідеологія, правова поведінка, правова настанова, мотивація, емоційний стан.

2. Скласти схему структури правосвідомості.

3. Дослідити проблемність явищ правового нігілізму та правового ідеалізму.

 

Питання та завдання до теми

1. Дайте визначення правосвідомості і охарактеризуйте її ознаки.

2. Назвіть функції правосвідомості.

3. Вкажіть елементи правосвідомості відповідно до виконуваних нею функцій.

4. Як ви розумієте висловлення «правосвідомість існує до, паралельно і після права?

5. Розкрийте роль правосвідомості у процесі реалізації права.

6. Як формується індивідуальна правосвідомість?

7. Як формується групова правосвідомість?

8. Як формується суспільна правосвідомість?

9. Яку роль відіграє правовий нігілізм при формуванні правосвідомості?

10. Яку роль відіграє правовий ідеалізм при формуванні правосвідомості?

____________________________________________________________________

 

Тема 16 Механізм правового регулювання. Законність

(семінар курсанти – 2 год., студенти – 4 год.)

 

План

(СЕМІНАР 1)

1. Механізм правового регулювання: поняття, ознаки, структура.

2. Сфери і межі правового регулювання.

3. Види, способи, типи правового регулювання.

4. Стадії механізму правового регулювання.

(СЕМІНАР 2)

1. Поняття законності та її ознаки.

2. Принципи і вимоги законності.

3. Гарантії законності.

Ключові терміни та поняття:

Правове регулювання –здійснюване громадянським суспільством і державою за допомогою правових засобів упорядкування суспільних відносин, їх закріплення, охорона і розвиток.

Правовий вплив –процес впливу права на громадське життя і поведінку людей за допомогою як правових, так і не правових засобів.

Механізм правового регулювання -процес переведення нормативності права в упорядкованість суспільних відносин, здійснюваний за допомогою правових засобів і форм з метою забезпечення правопорядку.

Сфера правового регулювання –сукупність суспільних відносин, які можливо і необхідно упорядкувати за допомогою правових засобів.

Дозвіл –це надання особі права здійснювати активні дії.

Зобов’язання –цепокладання на особу обов’язку активної поведінки.

Заборона –це покладання на особу обов’язку утримуватися від здійснення дій певного характеру.

Законність –комплексне соціально правове явище, що відображає організацію і функціонування суспільства на правових засадах

Гарантії законності –система об’єктивних і суб’єктивних вимог громадського життя, організаційних заходів і юридичних засобів, що використовуються державою для забезпечення режиму законності.

Вимоги законності –юридичні умови втілення в життя принципів права.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 445-460, 488-515.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 296-315, 526-552.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 282-299, 659-676.

4. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 197-209, 227-239.

5. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 370-390.

6. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 335-353, 369-375.

7. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 240-267.

8. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 283-294.

9. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 197-224.

10. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 135-143, 144-147.

11. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 281-309, 339-354.

12. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 108-118, 162-180.

13. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 342-357, 380-390.

14. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 268-281.

15. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 434-454, 506-580.

16. Вележев С.С. Нормативная и казуальная сущность механизма правовго регулирования. // Актуальные проблеми правоведения. – 2006. – № 8. – С. 48-50.

17. Кулян Е.Л. Законность и правовое воспитание личности. // Северо-кавказский юридический весник. – 2006. – № 1. – С. 96-100.

18. Пашутін В.В. Об’єктивне та суб’єктивне у правовому регулюванні суспільних відносин. // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. – 2006. – вип. 1. – С. 60-66.

19. Терявский С.А. Значение системы методов правового регулирования. // Актуальные проблемы правоведения. – 2006. – № 1. – С. 20-23.

20. Кузнєцова Н. Верховенство права і правозаконність. // Юридичний журнал. – 2005. – № 11. – С. 112-113.

Завдання для самостійної роботи за темою № 16

1. Зробити схему механізму правового впливу.

2. Зробити таблицю засобів правового регулювання.

3. Дати характеристику правого статусу громадянина згідно Конституції України.

 

Питання та завдання до теми

1. Знайдіть розходження між правовим регулюванням і правовим впливом.

2. Охарактеризуйте імперативний та диспозитивний методи правового регулювання.

3. Які чинники впливають на ефективність правового регулювання?

4. Дайте різні класифікації видів сфер правового регулювання.

5. Які, на вашу думку, основні напрямки правового регулювання в сучасній Україні.

6. Дайте визначення заохочення та назвіть його види.

7. Охарактеризуйте законність як метод?

8. Назвіть види спеціальносоціальних гарантій законності.

9. Розкрийте основні принципи законності.

10. Назвіть вимоги законності в сфері реалізації права.

____________________________________________________________________

Тема 17. Правопорушення та юридична відповідальність

(семінар – 2 год.)

 

План

(СЕМІНАР 1)

1. Поняття, ознаки та склад правопорушення.

2. Види правопорушень.

3. Поняття та ознаки юридичної відповідальності.

4. Принципи та підстави юридичної відповідальності.

5. Види юридичної відповідальності.

 

Ключові терміни та поняття:

Правова поведінка – це соціальна поведінка особи (дія або бездіяльність) свідомо вольового характеру, яка є врегульова­ною нормами права і спричиняє юридичні наслідки.

Правомірна поведінка –суспільно корисна правова поведінка суб’єкта права, яка відповідає приписам юридичних норм і охороняється державою.

Склад правомірної поведінки –це система ознак поведінки, яка відповідає розпорядженням права.

Правопорушення - суспільно шкідливе протиправне винне діяння деліктоздатної особи, що спричиняє юридичну відповідальність.

Державно-правовий примус –метод державно-владного обмеження свободи вибору суб’єкта права.

Склад правопорушення –система ознак протиправної соціально-шкідливої поведінки.

Суб’єкт правопорушення –фізична або юридична особа, що вчинила правопорушення і є деліктоздатною.

Об’єкт правопорушення –суспільні відносини, права і законні інтереси суб’єктів права.

Юридична відповідальність –передбачені законом вид і міра обов’язку правопорушника потерпати примусового державно – владного позбавлення благ особистого організаційного майнового характеру у правовідносинах, що виникають між ним і державою із факту правопорушення.

Підстави юридичної відповідальності –сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою і належною

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 414-444.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 480-525.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 617-658.

4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 223-240.

5. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 210-215.

6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 333-340.

7. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 306-334.

8. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 224-235.

9. Скакун О.Ф. Теория государства и права (энциклопедический курс): Учебник. – Харьков: Эспада, 2005. – С. 669-712.

10. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 251-275.

11. Титаренко Ю.Л. Теорія держави і права: навчальний посібник. – Донецьк: ДІВС МВС України, 1997. – С. 127-134.

12. Рабінович П.М. Основи загальної теорії держави і права: Посібник для студентів спеціальності «правознавство», вид. 2-е зі змінами й доповненнями. – К. – 1994. – С. 132-143.

13. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 238-280.

14. Котюк В.О. Теорія права: курс лекцій. – Навчальний посібник для юридичних факультетів вузів. – К.: Вентурі, 1996. – С. 119-130.

15. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 305-321.

16. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 282-299.

17. Общая теория государства и права. Академический курс в 2-х томах. / отв. ред. проф. М.Н. Марченко. – Т.2. Теория права. – М.: Издательство «Зерцало», 1998. – С. 580-612.

18. Літвіненко В. Правопорушення в сфері прав і свобод людини з позиції теорії правопорушення // Юридична Україна. – 2007. – № 4. – С. 33-37.

19. Крусс В.И. Конституционное правопользование и юридическая ответственность. // Государство и право. – 2007. – № 6. – С. 13-20.

20. Хачатуров Р.Л. К вопросу об объективной стороне конституционных правонарушений. // Актуальные проблемы правоведения. – 2006. - № 1. – С. 7-10.

 

 

Завдання для самостійної роботи за темою № 17

1. Дати визначення понять: правова поведінка, суб’єктивна сторона правопорушення, об’єктивна сторона правопорушення, проступок, злочин, зловживання правом, суб’єкт правопорушення, об’єкт правопорушення, склад правомірної поведінки, активна правомірна поведінка.

2. Скласти схему складу правопорушення.

3. Зробити порівняльну таблицю юридичної відповідальності та державного примусу.

 

Питання та завдання до теми

1. Назвіть види правомірної поведінки, розкрийте їх суть та наведіть приклади.

2. Назвіть елементи складу правопорушення.

3. Назвіть і розкрийте ознаки суб’єкта правопорушення.

4. Визначте форми вини.

5. Дайте класифікацію видів правопорушень.

6. Дайте визначення юридичної відповідальності та розкрийте її ознаки.

7. Які принципи юридичної відповідальності ви знаєте?

8. Як ви розумієте принцип своєчасності юридичної відповідальності?

9. Назвіть види юридичної відповідальності за галузевою ознакою.

10. Дайте визначення і назвіть ознаки державно – правового примусу.

___________________________________________________________________

Тема 18. Правові системи сучасності

(семінар студенти – 4 год.)

 

План

(СЕМІНАР 1)

1. Поняття, ознаки та структура правової системи.

2. Романо-германський тип правових систем.

3. Правова система України.

4. Англо-американський тип правових систем.

(СЕМІНАР 2)

1. Змішаний (конвергентний) тип правових систем (скандинавські та латиноамериканські країни).

2. Релігійний тип правових систем (мусульманські країни, Індія)

3. Сім’я традиційного права (Китай, Японія, країни Африки)

 

Ключові терміни та поняття:

Порівняльне правознавство (юридична компаративістика) – наука, яка займається дослідженням загальних і специфічних закономірностей виникнення, розвитку і функціонування сучасних правових систем світу.

Предмет порівняльного правознавства – загальні і специфічні закономірності виникнення, розвитку і функціонування правових систем світу в їх порівняльному пізнанні.

Правова система –зумовлений об’єктивними закономірностями розвитку суспільства цілісний комплекс взаємозалежних і погоджених спеціальних і загальних засобів правового впливу на суспільні відносини.

Структура правової системи –стійка єдність елементів правової системи та їх постійних зв’язків, що забезпечують її правову цілісність.

Тип (сім’я) правових систем –сукупність національних правових систем, що мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки.

Романо – германський тип (сім’я) правових систем –сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі давньоримського цивільного права при домінуванні закону серед інших джерел права.

Англо – саксонська правова система –сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі судового прецеденту, домінуючого серед інших джерел права.

Змішаний (конвергентний) тип правових систем -сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися як на основі місцевих джерел права, так і широкого запозичення елементів правових систем романо германського та англо – саксонського типу.

Релігійний тип правових систем -сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі релігійного тексту як основного джерела права.

Сім’я традиційного права -сукупність національних правових систем, які мають загальні закономірності розвитку і подібні ознаки, що склалися на основі традицій як основних джерел права.

ОСНОВНА ЛІТЕРАТУРА:

1. Скакун О.Ф. Теорія держави і права: підручник. / переклад з російської. – Харків: Консум, 2006. – С. 519-644.

2. Теорія держави і права. Академічний курс: Підручник / за ред. О.В. Зайчука, Н.М. Оніщенко. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – С. 567-618.

ДОДАТКОВА ЛІТЕРАТУРА:

3. Скакун О.Ф. Теорія держави і права (енциклопедичний курс): підручник. – Харків: Еспада, 2006. – С. 300-353.

4. Осауленко О.І. Загальна теорія держави і права: Навчальний посібник. – К.: Істина, 2007. – С. 291-303.

5. Оборотов Ю.М., Крестовська Н.М., Крижанівський А.Ф., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: державний іспит. – Харків: Одісей, 2007. – С. 240-250.

6. Крестовська Н.М., Матвєєва Л.Г. Теорія держави і права: Елементарний курс. – Х.: Одісей, 2007. – С. 390-400.

7. Кельман М.С., Мурашин О.Г. Загальна теорія держави і права: підручник. – К.: Кондор, 2006. – С. 376-388.

8. Лисенков С.Л. Загальна теорія держави і права. Навчальний посібник. – К.: Юрисконсульт, 2006. – С. 288-333.

9. Теорія держави і права: Навчальний посібник / В.М. Субботін, О.В. Філонов, Л.М. Князькова, І.Я. Тодоров. – К.: Знання, 2005. – С. 224-234.

10. Загальна теорія держави і права: навчальний посібник / А.М. Колодій, В.В. Копейчиков, С.Л. Лисенков та ін., за ред. В.В. Копейчикова. – стер. вид. – К.: Юрінком Інтер, - 2000. – С. 254-305.

11. Кельман М.С. Теорія права: навчальний посібник. – Тернопіль: Поліграфія, – 1998. – С. 355-361.

12. Черданцев А.Ф. Теория государства и права: Учебник для вузов. – М.: Юрайт-М, – 2002. – С. 390-409.

13. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – 3-е изд., перераб. и доп. – М.: Юристъ, 1999. – С. 309-324.

14. Теория государства и права: Учебник для юридических вузов и факультетов. / под ред. В.М. Корельского, В.Д. Перевалова. – М.: НОРМА-ИНФРА, 1998. – С. 509-531.

15. Общая теория права и государства: Учебник / под ред. В.В. Лазарева. – М.: Юрист, 1994. – С. 218-231.

16. Скакун О.Ф.Общее сравнительное правоведение. Основные типы (семьи) правовых систем мира: учебник для студ. вузов: академический курс. – К.: Видавничий Дім "Ін Юре", 2008. – 464 с.

17. Харитонова О.І., Харитонов Є.О. Порівняльне право Європи: основи порівняльного правознавства: Європейські традиції: посібник. – 2-ге вид., доп. – Харків: Одіссей, 2006. – 624 с.

18. Тихомиров А.Д. Юридическая компаративистика: Философские, теоретические и методологические проблемы. – К.: Знання, 2005. – 334 с.

19. Давид Р. Основные правовые системы современности. / Пер. с фр. и вступит. ст. В.А. Туманова. – М.: Прогресс, 1988. – 496 с.

20. Волотенюк О.В. Особливості розвитку правотворчості в романо-германській та англо-американській правових системах. // Вісник національного університету внутрішніх справ. – 2005. – вип. 31. – С. 199-205.

 

Завдання для самостійної роботи за темою № 18

1. Дати визначення понять: правова система, компаративістика, шаріат, Коран, Суна, Іджма, Кіяс, карма, дхарма, ріта.

2. Скласти порівняльну таблицю романо – германської та англо - саксонської правових систем.

3. Зробити порівняльну таблицю ознак правової системи України та правової система Російської Федерації.

 

Питання та завдання до теми

1. Визначте головні елементи структури правової системи та дайте їм характеристику.

2. Проаналізуйте співвідношення систем: правової та соціальної.

3. Як співвідносяться поняття “типологія” та “типологізація”?

4. На основі подібності в яких елементах можна робити об’єднання правових систем в один тип.

5. Визначте способи застосування правової доктрини як джерела права у юридичній практиці.

6. Назвіть основні ознаки романо-германського типу правових систем.

7. Назвіть основні ознаки релігійного та традиційного типу правових систем.

8. Визначте особливості китайського права.

9. Дайте характеристику основних джерел індуського права.

10. Охарактеризуйте систему джерел права сучасної України.

___________________________________________________________________


Дата добавления: 2015-04-16; просмотров: 47; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.073 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты