Система соціальних гарантій населенню

Пенсійне забезпечення має такі основні форми:

Ø трудова пенсія за віком;

Ø соціальна пенсія.

Щомісячна пенсія за віком, що призначається державою в рамках системи пенсійного забезпечення, є сумою двох складових: соціальної і трудової пенсії.

Соціальна пенсія призначається для забезпечення визначеного (мінімального на сьогодні) рівня життя, її величина є однаковою для кожного пенсіонера.

Розмір трудової пенсії повинний визначатися минулим трудовим внеском пенсіонера в розвиток економіки країни протягом його суспільного трудового життя і бути пропорційним величині цього внеску.

Відповідно до Указу Президента України „Про основні напрямки реформування пенсійного забезпечення в Україні” передбачене поступове розмежування джерел виплат пенсій, призначених за різними пенсійними нормами:

· для трудових пенсій – страхові збори (внески) у Пенсійний фонд;

· для державних пенсій військовослужбовцям, державним службовцям, ветеранам війни, жителям гірських населених пунктів – кошти Державного бюджету;

· для соціальних пенсій – кошти Державного і місцевого бюджетів;

· для пенсій громадянам, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи – кошти Фонду Чорнобиля;

· для виплати пенсій за період до настання пенсійного віку відповідно Законові України „Про зайнятість населення” – кошти Фонду загального обов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

· добровільні й обов’язкові збори (внески) юридичних і фізичних осіб у недержавні пенсійні фонди (у випадках, передбачених законодавством) – доходи цих фондів використовуються для виплати пенсій у межах накопичувальної системи загального обов’язкового державного і недержавного пенсійного страхування.

Сьогодні в Україні проходить перехід від однорівневої солідарної моделі пенсійного забезпечення до змішаної трирівневої системі пенсійного забезпечення:

Перший рівень – державна страхова пенсійна система, заснована на принципах солідарної взаємодопомоги й особистої відповідальності працівників за власний стан пенсійного забезпечення. Вона базується на заощадженні певних страхових пенсійних внесків.

Другий рівень – обов’язкова накопичувальна система з фіксованим розміром відрахування з заробітної плати. Для керування цією ланкою будуть створені пенсійні фонди у виді акціонерних товариств, заснованих великими інвестиційними і страховими компаніями, профспілковими об’єднаннями.

Третій рівень – добровільне пенсійне страхування, засноване на створенні індивідуальних пенсійних рахунків у недержавному і комерційному страховому фондах.

З економічної точки зору забезпечення пенсіями на базі НПФ (недержавних пенсійних фондів) представляє собою своєрідний довгостроковий інвестиційний процес, на першому етапі якого здійснюються вкладення і послідовне нарощування коштів за рахунок доходів від інвестування вільних грошових коштів, на другому – одержання віддачі від накопичень у вигляді періодичних пенсій.

Таке пенсійне страхування передбачає наступні дві схеми:

ü ощадні (не враховуються ймовірності дожиття кожного учасника фонду, передбачується наслідування накопичень, відсутня солідарність учасників у забезпеченні виплат, оговорено конкретний строк виплат).

ü страхові (солідарність учасників, немає наслідування накопичень, враховуються ймовірності дожиття застрахованих).

Перераховані страхові системи доповнюються наданням соціальних пенсій за рахунок Державного бюджету малозахищеним шарам населення.

Головне завдання Пенсійної реформи – підвищити ефективність пенсійної системи на основі персоніфікації страхових внесків і посилення залежності пенсії від виробничого стажу, величини заробітної плати, величини і тривалості сплати страхових внесків.

Нова пенсійна система покликана активізувати мотивацію праці, здійснити в повному обсязі страхові пенсійні внески, поліпшити контроль правильності нарахування пенсій з урахуванням трудового стажу, заробітної плати і т.д.

Державна допомога родинам з дітьми визначається Законом України „Про державну допомогу родинам з дітьми” і має такі види:

· допомога по вагітності і пологах;

· одноразова допомога при народженні дитини (надається за місцем роботи батьків або органами соціального забезпечення за місцем проживання);

· допомога по догляду за дитиною;

· грошові виплати матерям (батькам), зайнятим доглядом за трьома і більше дітьми віком до 16 років;

· допомога по догляду за дитиною-інвалідом;

· допомога з тимчасової непрацездатності в зв’язку з доглядом за хворою дитиною (не більш 14 днів);

· допомога на дітей самотнім матерям;

· допомога на дітей військовослужбовцям термінової служби;

· допомога на дітей, що перебувають під опікою;

· тимчасова допомога на неповнолітніх дітей, батьки яких ухиляються від сплати аліментів, або коли стягнення аліментів неможливо;

· державна допомога родинам з дітьми, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Джерела фінансування допомоги родинам з дітьми:

ü Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності;

ü Пенсійний фонд України;

ü кошти Державного і місцевого бюджетів.

Порядок фінансування визначає Кабінет Міністрів України. Державна допомога родинам з дітьми не підлягає оподаткуванню.

Пільги по оплаті житлово-комунальних, транспортних послуг, послуг зв’язку забезпечують адресну соціальну підтримку найменш захищених родин і громадян в умовах підвищення частки покриття населенням собівартості послуг житлово-комунального господарства, транспорту, зв’язку.Пільги по оплаті житлово-комунальних послуг здійснюються у формі житлових субсидій.Програма житлових субсидій була визначена Постановою Кабінету Міністрів України від 4 лютого 1995 року.

Житлові субсидії – це грошова форма допомоги родинам по оплаті житлово-комунальних послуг, а саме:

· утримання житла;

· оплата холодного і гарячого водопостачання;

· оплата газопостачання;

· оплаті електроенергії;

· придбання газу;

· придбання твердого і грубного палива і т.д.

По програмі житлових субсидій право на допомогу має будь-як родина, якщо витрати на житло, комунальні послуги і паливо в межах установлених норм користування і споживання перевищують 20% її сукупного доходу.Родина, який призначена житлова субсидія, оплачує за житлово-комунальні послуги 20% середньомісячного сукупного доходу, а за придбання газу, твердого і грубного побутового палива – 20% її річного сукупного доходу.

Якщо родина, що проживає в житловому приміщенні, складається з пенсіонерів, що не працюють, інших непрацездатних громадян і дітей і середньомісячний сукупний доход на 1 мешканця житлового приміщення не перевищує вартісної величини межі малозабезпеченості, розмір оплати за житлово-комунальні послуги складає 15% їхнього середньомісячного сукупного доходу, а за придбання газу, твердого і грубного побутового палива – 15% їхнього річного сукупного доходу.Джерелом покриття витрат на житлово-комунальні субсидії є Державний і місцевий бюджети.

Індексація грошових доходів населення:

Індексації відповідно до Законодавства підлягають такі грошові доходи населення:

o державні пенсії;

o різні види соціальної допомоги (родинам з дітьми, по безробіттю і т.п.);

o стипендія;

o оплата праці.

Індексація – це встановлений законодавством України механізм підвищення грошових доходів громадян, що дає можливість частково або цілком відшкодувати їм підвищення цін на споживчі товари і послуги.

Індексація грошових доходів проводиться у випадку, якщо індекс споживчих цін перевищив заздалегідь визначену величину, що є межею індексації, прийнятою Верховною Радою України.Розрахунок індексу споживчих цін здійснюють органи державної статистики.Індексації підлягають грошові доходи громадян, отримані в гривнях на території України, якщо вони не мають разового характеру (пенсія, соціальна допомога, заробітна плата, стипендії і т.д.).

Індексації не підлягають грошові доходи від власності:

ü доходи від цінних паперів (крім державних);

ü доходи від здачі в оренду нерухомого майна;

ü доходи від ведення фермерського і підсобного господарства;

ü доходи від підприємницької діяльності.

Індексації підлягають грошові доходи в межах триразової величини вартості межі малозабезпеченості.Дохід у межах величини вартості межі малозабезпеченості індексується цілком. Якщо доход перевищує величину вартості межі малозабезпеченості то його частина в межах подвійної її величини індексується в розмірі 80%. Наступна частина доходу в межах потрійної величини межі малозабезпеченості індексується в розмірі 70%.

Частина грошового доходу, що перевищує триразову величину межі малозабезпеченості, індексації не підлягає.

Для індексації грошових доходів населення використовується індекс, що характеризує підвищення цін і тарифів на товари і послуги, що входять до складу мінімального споживчого бюджету.Індекс споживчих цін обчислюється наростаючим підсумком з початку року на основі статистичних спостережень органами державної статистики за зміною цін.

Економічний оглядач позаминулого століття Л.Н. Воронцов у вересневому номері журналу „Російський огляд” за 1890 рік торкнувся проблем використання іноземної робочої сили в Росії. Він розповів таку історію: „ француженка, що виїхала на батьківщину, одержуючи за багаторічну службу гувернанткою в багатому російському сімействі пенсію, сильно здивована, чому призначена їй пенсія з кожним місяцем підвищується. Її дуже дивує, що у вересні минулого року їй видали з банкірської контори в Парижі 225 франків, у березні нинішнього року 270 франків, у червні – 285 і на початку поточного вересня – 305. Педантична француженка рахувала обов’язком повідомити своїх колишніх хазяїв, що відбулася якась помилка в розмірах пенсії, що з кожним місяцем чомусь підвищується”. Гувернантка одержала у відповідь від своїх хазяїв приблизно такий лист: „Madame, у карбованцевому еквіваленті Ваша пенсія не змінювалася, але за останні шість місяців курс кредитного карбованця піднявся на 20 відсотків, що говорить про досягнутий Росією фінансовий і економічний благоустрій...”

Джерелами фінансування індексації грошових доходів населення є:

Ø Підприємства, об’єднання й організації, що перебувають на господарському розрахунку, підвищують розмір заробітної плати в зв’язку з індексацією за рахунок і в межах госпрозрахункового доходу.

Ø Організації й установи, що фінансуються за рахунок бюджетів різних рівнів, підвищують розмір заробітної плати за рахунок коштів відповідних бюджетів.

Ø Суспільні об’єднання підвищують розміри заробітної плати за рахунок власних коштів.

Ø Пенсії, соціальна допомога, допомога по безробіттю індексуються за рахунок засобів Пенсійного фонду, Фонду соціального страхування через тимчасову втрату працездатності і Фонду загального обов’язкового державного страхування на випадок безробіття.

Ø Стипендії індексуються за рахунок відповідних бюджетів.

Законом про індексації встановлено, що при рівні інфляції в 6% перераховані вище доходи повинні індексуватися.

Державне регулювання цін:

У зв’язку зі зростанням витрат на виробництво окремих товарів і послуг з метою підтримки їхнього виробництва і споживання на належному рівні держава, відповідно до політики цін, може здійснювати цінове регулювання у формі дотацій по таких напрямках:

Ø дотації на окремі види товарів і послуг, коли собівартість продукції вище фіксованого рівня цін (газ, тверде паливо, медикаменти, будівельні матеріали для індивідуального житлового будівництва і молодіжних комплексів);

Ø дотації житлово-комунальному господарству (на воду, паливопостачання і т.д.);

Ø дотації міському транспортові (метрополітенові, автомобільному);

Ø дотації авіаційному транспортові;

Ø дотації залізничному транспортові й ін.

Розмір дотації розраховується на одиницю продукції, або як різниця між ціною і собівартістю продукції і послуг.

Джерелами фінансування цінових дотацій виступають:

ü Державний бюджет;

ü місцеві бюджети.