Управління фінансовим контролем у системі Державного Казначейства

В Україні застосовується казначейська форма обслуговування місцевих бюджетів, що передбачає здійснення Державним казначейством України:

ü операцій із коштами державного бюджету;

ü розрахунково-касового обслуговування розпорядників державних коштів;

ü контролю бюджетних повноважень при зарахуванні надходжень, прийнятті зобов’язань і проведенні платежів;

ü бухгалтерського обліку і складання звітності про виконання державного бюджету.

Касове виконання здійснюється органами Державного казначейства в рамках бюджетних асигнувань і надходжень на відповідний реєстраційний рахунок у системі Єдиного казначейського рахунка. Касове виконання здійснюється шляхом проведення платежів Державним казначейством безпосередньо на користь тих підприємств і організацій, що надали послуги, виконали роботи розпорядників бюджетних коштів, або на користь одержувачів державних коштів.

Органи Державного казначейства протягом місяця одержують від Міністерства фінансів України, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, територіальних фінансових органів розклад доходів і витрат.

Бюджетний розклад містить помісячну розбивку і деталізацію показників надходжень у бюджет і витрат затвердженого бюджету відповідно до бюджетної класифікації.Облік доходів і здійснення витрат проводиться на окремих, відкритих на ім’я Державного казначейства, рахунках. Органи Державного казначейства щодня готують інформацію про рух коштів на Єдиному казначейському рахунку відповідного бюджету.

Керівники відповідних виконавчих органів, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, відповідальних фінансових органів дають органам Державного казначейства розпорядження про розподіл коштів для здійснення витрат розподільниками коштів відповідних бюджетів.

В основу касового виконання місцевих бюджетів покладений принцип єдності каси і єдиного бухгалтерського обліку.Принцип єдності каси і єдиного бухгалтерського обліку логічно виходить з визначальної норми бюджетного права про єдність (цілісність) бюджетної системи. У свою чергу, ця норма забезпечує існування єдиного рахунка надходжень і платежів у бюджет і єдиної бюджетної класифікації доходів і витрат, єдність регулювання бюджетних правових відносин, єдину структуру бюджетної документації, вимоги надання необхідної статистичної бюджетної інформації від одного бюджету до іншого, спільну грошову систему і єдину соціально-економічну політику держави.

В Україні єдність каси і бухгалтерського обліку досягається завдяки виконанню Державного бюджету на основі Єдиного казначейського рахунка, що діє з 1997 р. Цей рахунок являє собою систему бюджетних рахунків органів Державного казначейства, відкритих у визначених державою установах банків на відповідному балансовому рахунку, на який зараховуються податки, збори, обов’язкові платежі до Державного бюджету і надходження з інших джерел, установлених законодавством України.

Одночасно з цих же рахунків органами Державного казначейства проводяться платежі безпосередньо на користь суб’єктів господарської діяльності, що виконали роботи або надали послуги розпорядникам бюджетних засобів. Найголовніше те, що ці рахунки діють у єдиному режимі, утворюючи, таким чином, загальнодержавну систему Єдиного казначейського рахунка і забезпечуючи підставу для обліку всіх проведених на ньому операцій.

Принцип єдності каси, за умови повного його проведення, дає можливість забезпечити повну незалежність держави від банківської системи у відношенні контролю й обліку доходів і платежів, а також ефективне рішення завдань, пов’язаних з управлінням державними доходами і витратами.

Крім того, реалізуючи принципи єдності каси і бухгалтерського обліку, державний скарбник забезпечує здійснення платежів (навіть якщо кошти стягуються безпосередньо податковою міліцією або будь-яким іншим уповноваженим органом, останній перелічує в казначейство всю суму отриманих надходжень), а також проводить платежі й оплату державних витрат.

Тобто скарбник – це:

Ø Касир держави, він приймає надходження й оплачує витрати.

Ø Державний бухгалтер, головним завданням якого є:

· розподіл бюджетних коштів між їх розпорядниками для того, щоб у потрібний момент вони могли покрити видатки;

· попередження касових розривів у часі між надходженнями і витратами, регулювання врахованих у бюджеті виплат;

· забезпечення фінансування політики, визначеної бюджетом на відповідний рік, і довгострокових цільових програм;

· обслуговування і погашення державного боргу, повернення зовнішніх позик.

Від арабської назви „маєхзан” (склад) до української прийшли два слова: магазин (через французьку мову) та казна (через татарську, де дієслово „хазана” означало „хоронити”).

А в Англії тривалий час казначейство називали Палатою Шахової Дошки.

Однак, єдність бюджетної системи України не може бути забезпечена лише існуванням єдиного рахунку надходжень і платежів, їх цілісність ґрунтується також на впровадженні єдиного бухгалтерського обліку на основі єдиної бюджетної класифікації доходів і витрат.

На Державне казначейство покладаються такі основні задачі, якорганізувати, здійснювати і контролювати виконання Державного бюджету. Державне казначейство займається також збором і аналізом інформації про стан фінансів країни, прогнозуванням обсягів державних ресурсів, оперативним керуванням ними. Разом з Національним банком, органи Державного казначейства повинні проводити обслуговування зовнішнього боргу України.

Для контролю за використанням державних бюджетних коштів органи Державного казначейства наділяються такими правами:

o вони можуть проводити перевірки грошових документів на підприємствах, в установах і організаціях будь-якої форми власності, включаючи спільні підприємства;

o застосовувати до порушників штрафні санкції, припиняти операції на рахунках, примусово стягувати використані не за призначенням кошти.