Тема 4. Вибір пріоритетних напрямків досліджень і розробок

Вибір пріоритетних напрямків досліджень і розробок має найважливіше значення у науково-технічній політиці України. Такі напрямки визначені в розробленій Кабінетом Міністрів України Програмі економічного розвитку країни на період до 2010 року. На основі цієї Програми розроблені пріоритетні напрямки досліджень і розробок, що мають бути реалізовані у вигляді великих міжгалузевих проектів зі створення, освоєння і поширення технологій для кардинальної зміни базису економіки, науково-технічного забезпечення міжнародного співробітництва.

На державному рівні сформульовано перелік критичних технологій галузевого характеру. При відборі критичних технологій враховують їхній вплив на конкурентоспроможність продукції і послуг.

Пріоритетні напрямки розвитку науки і техніки затверджуються Міністерством інформації і сучасних технологій України. Пріоритетними напрямками розвитку науки і техніки в Україні є інформаційні технології, електроніка, виробничі технології (лазерні, робототехніка, гнучкі виробничі системи та ін.), нові матеріали з наперед заданими властивостями, біотехнологічні процеси, транспорт, паливо, енергетика, екологія, раціональні дослідження природних ресурсів, ресурсо- та енергозберігаючі технології тощо.

Інноваційні проекти на рівні підприємства грунтуються на основі зазначених приоритетних напрямків державного рівня. Пріоритети інноваційних проектів повинні визначатися відповідно до загальних цілей підприємства. Визначені пріоритети є орієнтирами при розподілі ресурсів. Тому цей процес повинен бути максимально систематизований. Це означає необхідність виконання аналізу шансів, ризиків, ресурсів, досвіду організації в реалізації проектів і ін. Комплексний підхід дозволяє підвищити ефективність формування портфеля інноваційних проектів.

Глибина аналізу проектів обернено пропорційно до ступеню віддалення від початку робіт. Тому портфель проектів доцільно розділити на чотири складові:

Перший розділ - проекти з формування базових нововведень, на основі яких надалі виконуватимуться дослідження щодо розробки конкретної продукції. Віддаленість базових нововведень від ринку сягає10 років.

Другий розділ — проекти поточного бізнесу, віддаленість від ринку - до 3 років.

Третій розділ - проекти нововведень, які готові для передачі у виробництво.

Четвертий розділ - проекти з модернізації продукції, що випускається з урахуванням вимог ринку.

Розробка інноваційних проектів пов'язана з вкладенням значних ресурсів -фінансових, матеріальних та інших, віддачу від яких отримають не відразу. Тому для прийняття інвестиційних рішень необхідний глибокий комплексний аналіз.

При оцінюванні й експертизі інвестиційних проектів варто використовувати стандартні підходи, що найповніше викладені в рекомендаціях Організації об'єднаних націй з промислового розвитку (ЮНІДО) і широко використовуються в міжнародній практиці.

Щодо умов України, то на основі зазначених стандартних підходів можна рекомендувати поетапну структуру розробки проекту: формування інвестиційного задуму; дослідження інвестиційних можливостей фірми.

Перший етап передбачає попередню експертизу ідей, що відповідають цілям проекту. Така експертиза дозволяє відкинути неприйнятні ідеї, чітко сформулювати мету і завдання, обгрунтувати основні характеристики проекту.

Другим етапом є дослідження прогнозів соціально-економічного розвитку регіону, допроектне обгрунтування інвестицій. Результатом цього етапу є завдання щодо техніко-економічного обгрунтування (ТЕО) інвестицій.

ТЕО інвестицій - основний документ, в якому дається обгрунтування доцільності й ефективності вкладення інвестицій у проект.

При розробці ТЕО інвестицій оцінюються альтернативні варіанти проекту.

Вибір інноваційного проекту трактується як аналітичне завдання - при визначенні доцільності проекту керуються прибутковістю фірми, ступенем використання різних ресурсів.