Органи судової влади України

Однією з гілок влади в демократичній державі є судова влада. Головним її завданням є відправлення правосуддя, тобто застосування державним органом — судом, норм права до конкретних подій, випадків, розв'язання суперечок, які при цьому виникають.

Судова влада повинна забезпечувати захист прав і свобод громадян, суспільного ладу, інтересів держави, підприємств, організацій і установ.

Діяльність органів судової влади регулюється Конституцією України, Законами України «Про судоустрій України», «Про Конституційний Суд України», «Про статус суддів» та ін.

Конституція та закони України встановлюють принципи судочинства.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів та в доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов'язковість рішень суду.

Судову систему України становлять суди загальної юрисдикції та Консти­туційний Суд України.

Єдиним органом конституційної юрисдикції в Україні є Конституційний Суд України, який розглядає виключно питання відповідності законів та ін­ших нормативно-правових актів Конституції України, а також дає її офіцій­не тлумачення. Тобто це — незалежний від законодавчої та виконавчої гілок влади спеціальний судовий орган, який здійснює перевірку нормативних ак­тів щодо їхньої відповідності Конституції України способом конституційного судочинства.

Важливу роль у судовій системі відіграють суди загальної юрисдикції, які розглядають справи, що виникають у будь-яких правовідносинах, крім тих, які розглядає Конституційний Суд. Систему судів загальної юрисдикції становлять: місцеві суди; апеляційні суди, Апеляційний суд України, вищі спеціалізовані суди; Верховний Суд України. Найвищим судовим органом у системі судів загальної юрисдикції є Верховний Суд України.

Верховний Суд України має такі повноваження:

1) переглядає справи у зв'язку з винятковими обставинами в порядку, встановленому процесуальним законом;

2) дає судам роз'яснення з питань застосування законодавства;

3) дає висновок щодо наявності або відсутності в діяннях, у яких обвинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; надає за зверненням Верховної Ради України письмове подання про не­можливість виконання Президентом України своїх повноважень за ста­ном здоров'я;

4) звертається до Конституційного Суду України у випадках виникнення в судів загальної юрисдикції сумнівів щодо конституційності законів та інших правових актів;

5) веде та аналізує судову статистику, вивчає та узагальнює судову практику;

6) у межах своїх повноважень вирішує питання, що випливають із міжна­родних договорів України; представляє суди загальної юрисдикції у зно­синах із судами інших держав;

7) здійснює інші повноваження, передбачені законом. Законодавством передбачено певні вимоги до тих, хто бажає стати суд­дею: громадянство України, вік від 25 до 65 років, вища юридична освіта, володіння державною мовою, стаж роботи в галузі права не менше ніж три роки за фахом і проживання в Україні протягом десяти років. Уперше суддю призначає Президент України терміном на п'ять років. По закінченні цього терміну Верховна Рада України обирає суддю на посаду безстроково.

Для суддів встановлено спеціальні гарантії: недоторканність, неможли­вість затримання або арешту без згоди Верховної Ради України, забезпечення їхньої особистої безпеки з боку держави.

Основу судової влади в Україні становлять судові органи, які мають різ­ні компетенції і юрисдикцію, але одне призначення — захист прав і свобод громадян, конституційного ладу, національної безпеки, територіальної ці­лісності, дотримання законності в суспільстві.