Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Загальна характеристика фінансового права




Читайте также:
  1. C. 4.35. 13). - Авторитетом права прямо признается, что доверенное лицо отвечает за dolus и за всякую culpa, но не за casus, которого нельзя было предусмотреть.
  2. I. Этиологическая характеристика
  3. I.2.1) Понятие права.
  4. I.2.3) Система римского права.
  5. I.3.1) Развитие римского права в эпоху Древнего Рима.
  6. I.3.2) Историческое восприятие римского права.
  7. II. Общая характеристика искусства Древнего Египта, периодизация
  8. II. По правовому основанию различались иски цивильного права и иски преторские.
  9. II.3. Закон как категория публичного права
  10. III, IV и VI пары черепных нервов. Функциональная характеристика нервов (их ядра, области, образование, топография, ветви, области иннервации).

 

Фінанси — це суспільні відносини, що виникають із приводу мобілізації, розподілу, перерозподілу та використання грошових коштів. Усі фінанси поділяють на дві великі групи: публічні та приватні фінанси. Перші являють собою відносини з приводу грошових коштів держави та органів місцевого самоврядування. Приватні фінанси — це відносини, які виникають в ході мобілізації, розподілу та використання грошових коштів різних суб'єктів економічної діяльності (домогосподарства, юридичні особи тощо). Фінансове право регулює лише публічно-фінансові відносини.

Фінансове право — сукупність правових норм, що регулюють суспільні відносини у сфері мобілізації, розподілу та використання органами держав­ної влади та місцевого самоврядування грошових коштів із метою забезпечен­ня виконання покладених на ці органи завдань і функцій.

Предметом фінансового права є суспільні відносини, які виникають у ході фінансової діяльності органів державної влади та місцевого самовря­дування. Ці відносини мають публічно-правовий характер, що виявляється в юридичній нерівноправності їх суб'єктів: з одного боку, завжди виступа­ють органи державної влади або місцевого самоврядування, наділені владно-розпорядчими повноваженнями, а з іншого — суб'єкти, які несуть обов'язки щодо внесення обов'язкових платежів до бюджету або спеціалізованих фондів.

Основними методами фінансового права є метод владних приписів та ме­тод субординації. Фінансові правовідносини виникають лише на підставі нормативно-правових актів, а обсяг прав і обов'язків учасників таких право­відносин визначається виключно державою.

Система фінансового права складається із загальної та особливої частин. Загальна частина містить норми, які закріплюють загальні принципи, право­ві форми і методи фінансової діяльності держави й органів місцевого самоврядування, систему державних органів, які здійснюють фінансову діяльність, їх завдання, функції, форми й методи роботи тощо. Особлива частина скла­дається з інститутів права, які регулюють окремі напрямки фінансової діяльності. Основними інститутами фінансового права є бюджетне, податкове, банківське та валютне право. Базовою ланкою фінансового права є фінансово-правова норма.

Суб'єктами фінансового права є держава, адміністративно-територіальні утворення, юридичні особи — підприємства й організації усіх форм власнос­ті, громадські організації, установи та фізичні особи.



Джерелами фінансового права є численні нормативно-правові акти, які поділяються на дві великі групи: закони та підзаконні нормативно-правові акти. Конституція України визначає ряд важливих положень в галузі фінан­сового права, а саме:

• установлює обов'язок щодо сплати податків і зборів у порядку та роз­мірах, установлених законодавством (ст. 67);

• закріплює регулювання відносин у сфері бюджету, податків, грошової системи виключно законами України (ч. 2 ст. 92);

• визначає принципи побудови бюджетної системи України (ст. 95);

• установлює бюджетний період (ст. 96);

• визначає компетенцію Рахункової палати України (ст. 98);

• визначає компетенцію у сфері фінансової діяльності Кабінету Міністрів України як вищого органу в системі органів виконавчої влади (ст. 116,117), компетенцію місцевих державних адміністрацій (ст. 118,119), ор­ганів місцевого самоврядування (ст. 142, 143).

Важливими законодавчими актами, які регулюють фінансові право­відносини, є Бюджетний кодекс України, Закони України «Про систему оподаткування», «Про Рахункову палату», «Про Державну податкову служ­бу в Україні», «Про банки і банківську діяльність», «Про Державний бюджет України» тощо.



 

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 22; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2022 год. (0.008 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты