Правоохоронні органи України

Правоохоронні органи — органи прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Військової служби правопорядку у Збройних силах України, митні органи, органи охорони державного кордону, органи державної податкової служби, органи і установи виконання покарань, слідчі ізолятори, органи державної контрольно-ревізійної служби, рибоохорони, державної лісової охорони, інші органи, які здійснюють правозастосовні або правоохоронні функції.

Правоохоронні органи є важливою складовою державного механізму, на які покладається захист життя і здоров'я, прав і свобод громадян, інтер­есів держави і суспільства.

Прокуратура України становить єдину систему, що виконує такі функції:

1) підтримання державного обвинувачення в суді;

2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;

3) нагляд за дотриманням законів органами, які проводять оперативнорозшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

4) нагляд за дотриманням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян;

5) нагляд за дотриманням прав і свобод людини і громадянина; дотримання і законів із цих питань органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, їхнім посадовими і службовими особами.

Діяльність прокуратури регулюється Конституцією України та Законом України «Про прокуратуру».

Серед органів внутрішніх справ центральне місце посідає міліція. Це — державний озброєний орган виконавчої влади, який захищає життя, здоров'я, права і свободи громадян, власність, природне середовище, інтере­си суспільства і держави від протиправних посягань. Міліція має значні по­вноваження, що викладені в Законі України «Про міліцію» від 20 грудня 1990 р.

Міліція виконує адміністративну, профілактичну, оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну, виконавчу та охоронну (на договірних засадах) функції. Вона складається з таких підрозділів: кримінальної міліції, міліції громадської безпеки, місцевої міліції, транспортної міліції, державної автомобільної інспекції, міліції охорони, судової міліції, спеціальної міліції.

Основні завдання міліції:

1) забезпечувати особисту безпеку громадян, захищати їхні права і свободи, законні інтереси;

2) запобігати правопорушенням, припиняти їх;

3) охороняти та забезпечувати громадський порядок;

4) виявляти та розкривати злочини, розшуковувати осіб, які їх вчинили;

5) забезпечувати безпеку дорожнього руху;

6) захищати власність від злочинних посягань;

7) виконувати кримінальні покарання і адміністративні стягнення;

8) брати участь у наданні соціальної та правової допомоги громадянам, сприяти в межах своєї компетенції державним органам, підприємствам, уста­новам і організаціям у виконанні покладених на них законом обов'язків. Служба безпеки України (СБУ) — це державний правоохоронний орган спеціального призначення, що покликаний забезпечувати державну безпеку України. Його діяльність регламентується Законом України «Про Службу безпеки України». СБУ підпорядкована Президентові України і підконтро­льна Верховній Раді України. Постійний контроль за діяльністю СБУ здій­снює комітет Верховної Ради України з питань оборони і державної безпеки. Голова СБУ щорічно подає Верховній Раді України та Президенту України звіт про діяльність СБУ.

На СБУ покладені такі завдання:

1) захист суверенітету України, конституційного ладу, оборонного потенціалу, інтересів та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності іно­земних спецслужб;

2) попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфе­рі управління та економіки.

Державна податкова служба (ДПС) України становить єдину централізовану систему, побудовану за принципом багаторівневої ієрархічної організації: загальнодержавного, республіканського (АР Крим), обласного, міського та районного рівнів. Важливе місце в її діяльності, як і для держа­ви в цілому, посідає формування бюджету, одним із найголовніших джерел формування якого є податки. Не всі платники податків сумлінно виконують один із найголовніших обов'язків перед державою, вдаються до різних пору­шень податкового законодавства — від несвоєчасної сплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів до бюджету відповідного рівня до умисного ухилення від їх сплати. Зважаючи на це, держава створює систему обліку платників податків і контролю за своєчасною та повною сплатою нарахова­них податків, зборів та інших обов'язкових платежів. Цю функцію виконує центральний орган державної виконавчої влади — Державна податкова ад­міністрація України.

Основні завдання органів ДПС:

1) здійснення контролю за виконанням податкового законодавства;

2) правильне обчислення повноти й своєчасності сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів;

3) внесення в установленому порядку пропозицій щодо вдосконалення податкового законодавства;

4) прийняття у випадках, передбачених законом, нормативно-правових ак­тів і методичних рекомендацій з питань оподаткування;

5) формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб — платників податків та інших обов'язкових платежів і Єдиного банку даних про плат­ників податків — юридичних осіб;

6) роз'яснення законодавства з питань оподаткування серед платників податків;

7) запобігання злочинам та іншим правопорушенням, віднесеним законом до компетенції податкової міліції, їх розкриття, розслідування, а також провадження в справах про адміністративні правопорушення.

Одним з основних напрямків компетенції органів ДПС України є правоохоронна функція, яку здійснюють підрозділи податкової міліції, що входять до відповідних структурних підрозділів податкової служби та ведуть боротьбу з податковими правопорушеннями й здійснюють контроль за дотриманням податкового законодавства, виконують оперативно-розшукову, кримінально-процесуальну та охоронну функції.

У системі правозахисних органів важливе місце належить нотаріату. Нотаріат в Україні — це система органів і посадових осіб, на яких покладено обов'язок засвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії юридичної вірогідності.

Нотаріуси вчиняють такі нотаріальні дії:

1) посвідчують правочини (договори, заповіти, довіреності тощо);

2) вживають заходів щодо охорони спадкового майна;

3) видають свідоцтва про право на спадщину;

4) видають свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя;

5) видають свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів (аукціонів);

6) інші дії, передбачені Законом України «Про нотаріат».

Нотаріуси вчиняють певні юридичні дії щодо незаперечних прав. У раз виникнення спору про цивільне право нотаріус зобов'язаний зупинити вчинення нотаріальної дії до розв'язання спірного питання судом.

Окремою ланкою системи правоохоронних органів є адвокатура. Адвока­тура — це добровільне професійне громадське об'єднання, яке забезпечує право на захист від обвинувачення, правову допомогу при розгляді справ у судах та інших державних органах. Його діяльність регулюється Законом України «Про адвокатуру». До адвокатської діяльності включено різні види юридичної допомоги, у тому числі:

• консультації та роз'яснення з юридичних питань;

• складання заяв, скарг та інших документів правового характеру;

• надання юридичної допомоги підприємствам, установам та організаціям;

• здійснення представництва в суді, інших державних органах, перед громадянами та юридичними особами; .

• виконання адвокатських обов'язків згідно з кримінально-процесуаль­ним законодавством у процесі дізнання та попереднього слідства;

• засвідчення копій документів у справах, які ведуться адвокатом, тощо.

До осіб, які займаються адвокатською діяльністю, висуваються такі вимоги: перебування в громадянстві України, наявність вищої юридичної осві­ти, стаж роботи за фахом юриста або помічника адвоката не менше ніж два роки, складання кваліфікаційних іспитів, наявність свідоцтва про право на адвокатську практику, складання присяги адвоката України, відсутність судимості.

Сутність принципу дотримання законності в діяльності адвоката полягає в тому, що він зобов'язаний не порушувати чинного законодавства України, сприяти утвердженню й практичній реалізації принципів верховенства права та законності, використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав і законних інтересів громадян і юридичних осіб. Адвокат не може давати клієнту поради, свідомо спрямова­ні на полегшення вчинення правопорушень, або іншим чином умисно спри­яти їх вчиненню.

Значною мірою за станом адвокатури й ставленням до неї держави судять про демократичність самої держави. Престиж адвоката та ефективність його діяльності безпосередньо залежать від становища людини в суспільстві й дер­жаві, від ставлення до фундаментальних принципів демократії, законності, верховенства права. У будь-якому правовому суспільстві адвокату належить особлива роль. Він має діяти не тільки в інтересах клієнта, а й в інтересах права в цілому.

Правоохоронні органи посідають важливе місце в державі. Вони забезпечують дотримання правових норм, що існують у суспільстві, захист прав і свобод людини.

Тема: