Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Конкуренція як рушійна сила ринкової економіки.




Читайте также:
  1. Держава створює також юридично-інституціональні засади ринкової економіки.
  2. Електрорушійна сила джерела струму. Закон Ома для повного кола. Робота і потужність електричного струму. Закон Джоуля-Ленца
  3. Конкуренція та її сутність. Функції та форми конкуренції
  4. Конкуренція, монополія, олігополія.
  5. Оцінка ринкової вартості нематеріальних активів
  6. Підприємство як суб’єкт ринкової економіки. Класифікація підприємств
  7. Роль кредиту в умовах ринкової економіки
  8. Рушійна сила процесів масопередачі
  9. Тема 4. Суперечності НТП, їх подолання як рушійна сила інноваційної діяльності

Конкуренція – це потужний інструмент ринкової економіки, рушійна сила, яка примушує товаровиробників підвищувати ефективність виробництва, знижувати виробничі затрати, підвищувати якість продукції, прискорювати впровадження новітніх досягнень науки і техніки, проводити організаційні та структурні зміни в ході підприємницької діяльності. Ступінь розвитку економічної конкуренції є одним з вирішальних критеріїв розвиненості й цивілізованості ринкових відносин.

Конкуренція –економічне суперництво, боротьба між суб’єктами господарської діяльності за кращі умови виробництва і реалізації товарів і послуг з метою отримання якомога більше прибутку.

 

Отже, завдання конкуренції полягає у суперництві ринкових суб’єктів за реалізацію власних інтересів шляхом набуття економічних конкурентних переваг порівняно зі своїми суперниками.

 

Ринок і ринкова економіка мають чимало як позитивного, так і негативного у своєму розвитку. Однією з найважливіших негативних сторін ринку є те, що він породжує монополії та монополістичні тенденції в економічній системі.

Монополія –це окремі наймогутніші підприємства або об’єднання декількох підприємств, які виробляють переважну кількість продукції певного виду і таким чином впливають на процес ціноутворення, привласнюють високі (монопольні) прибутки.

Монополії проникають в усі сфери суспільного відтворення: безпосереднє виробництво, обмін, розподіл і споживання. Першою монополізувалася сфера обігу. На цій основі виникли найпростіші форми монополістичних об’єднань – картелі та синдикати.

Картель – це об’єднання декількох підприємств однієї галузі виробництва, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу та комерційну самостійність, а домовляються про частку кожного у загальному обсязі виробництва, ціни, ринку збуту.

Синдикат – це об’єднання ряду підприємств однієї галузі промисловості, учасники якого зберігають власність на засоби виробництва, але втрачають власність на виготовлений продукт, а отже, зберігають виробничу, але втрачають комерційну самостійність. У синдикатів збут товарів здійснює загальна збутова контора.

Трест – це об’єднання підприємств однієї або декількох галузей промисловості, учасники якого втрачають власність на засоби виробництва і виготовлений продукт, виробничу і комерційну самостійність, тобто об’єднують виробництво, збут, фінанси, управління, а на суму вкладеного капіталу власники окремих підприємств отримують акції тресту, які дають їм право брати участь в управлінні і привласнювати відповідну частку прибутку.



За допомогою механізму міжгалузевої конкуренції та переливання капіталів вертикальна інтеграція переростає у диверсифікацію – проникнення капіталу тієї чи іншої монополії у галузі, які безпосередньо не пов’язані з основною сферою її діяльності.

Крім різних форм монополій, існують окремі їх типи та форми.

 

Розрізняють три основні типи монополій:

1) монополія окремого підприємства;

2) монополія як змова;

3) монополія, що ґрунтується на диференціації продукту.

 

Термін «монополія» походить від грецьких слів «моно» - один і «роlео» - продаю. Тому, на думку західних учених, монополія означає наявність одного продавця товару чи послуги, або ситуацію, коли одна фірма забезпечує повний випуск товарів. Такий тип – це монополія окремого підприємства або продавця, зустрічається він рідко. Цю монополію називають повною, або абсолютною.



Поширенішою є змова чи угода (гласна або негласна) кількох крупних фірм, що дає їм змогу досягти панівного становища на ринку і отримувати високі прибутки. Таку ситуацію у виробництві й на ринку називають олігополією. Олігополія несе в собі небезпеку переродження в монополію, привносить окремі риси монополій (наприклад, здійснює єдину цінову політику), тому її назвали груповою монополією.

Третій тип монополії пов'язаний з диференціацією продуктів, їх специфічними властивостями. Крім того, це може бути оригінальна упаковка, особливість обслуговування, завдяки чому віддають перевагу тому чи іншому товару. Таку монополію мають змогу здобути і малі підприємства.

               
   
     
 
   
Конгломерат
 
 

 

 


Нецінова конкуренція
Картель
Внутрігалузева конкуренція
Міжгалузева конкуренція
Вільна конкуренція
Недосконала конкуренція
Цінова конкуренція
Концерн
Синдикат
Трест

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 23; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.015 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты