Види цінних паперів.

Акції (від лат. аctio дія, дозвіл) – цінні папери, випущені акціонерними товариствами, які засвідчують вкладення певної кількості капіталу і дають право їхньому власникові на отримання певного доходу (дивіденду) з прибутку акціонерного товариства.

Класифікація (види) акцій:

ü на пред’явника;

ü іменні;

ü привілейовані (власник акції має право на фіксовану частку доходу – дивіденд);

ü прості (розмір дивідендів визначається не одразу, а після отримання прибутку);

ü з правом голосу;

ü без права голосу.

Облігація (від лат. obliqo – зобов’язання) – документ, що засвідчує передачу грошей у борг на певний строк із правом отримання щорічного фіксованого доходу та зобов’язання про повернення суми боргу у визначений строк.

Вексель (від нім. Wechsel – розмін) письмове боргове зобов’язання за встановленою законом формою, яке видається позичальником (боржником) кредитору (векселеотримувачу), що надає останньому права вимагати від боржника повернення зазначеної у векселі суми у певний строк .

Варрант - цінний папір, що випускається разом з облігацією чи привілейованою акцією і дає її власникові право на додаткові пільги у визначений час.

Ваучер – майновий купон, що видається в процесі приватизації державного майна для придбання акцій підприємств, які підлягають приватизації.

Сертифікат (депозитний) – фінансовий документ, випущений банком , який засвідчує наявність грошового депозиту і зобов’язання виплатити цю суму тримачеві сертифіката у певний строк.

Коносамент – розписка, що видається агентом транспортного підприємства (судна, літака) відправникові вантажу , яка засвідчує прийняття вантажу для перевезення і зобов’язання видати його в пункті призначення коносаменту.

На первинному ринку цінних паперів відбувається розміщення щойно випущених цінних паперів. Емітентами можуть бути: державні органи влади різних рівнів, підприємства, організації, іноземні юридичні особи.

Вторинний ринок цінних паперів забезпечує перепродаж раніше випущених цінних паперів через фондову біржу і позабіржовий оборот. Громадяни та юридичні особи, що купують цінні папери від свого імені й за свій рахунок, є інвесторами.

Валютна біржа – біржа, що здійснює на регулярній та впорядкованій основі купівлю-продаж іноземної валюти за ринковими цінами. Курс, який встановлюється на біржі, називають офіційним курсом. Він лежить в основі розрахунків комерційних банків з клієнтами. У роботі валютної біржі беруть участь представники держави. Біржовим валютним товаром є валюта і золото.

Біржа праці – державна структура, яка опосередковує стосунки між роботодавцями і найманою робочою силою.

Функції служби зайнятості:

ü вивчення і прогнозування ситуації ;

ü організація громадських робіт;

ü організація перекваліфікації кадрів за вимогами ринку;

ü виплата допомоги з безробіття;

ü відшкодування (часткове) витрат, пов’язаних зі зміною місця роботи.

Фрахтова біржа – постійно діючий ринок, на якому укладаються угоди щодо фрахтування та відфрахтування суден.

Тут концентрується інформація про:

ü попит і пропозицію на тоннаж;

ü рівень фрахтових ставок;

ü умови договору фрахтування.

Універсальна біржа – біржа, яка здійснює операції не тільки з широким асортиментом товарів, а й з валютою, цінними паперами та фрактовими контрактами.

Отже, біржі – це ринкові структури, де укладаються угоди, здійснюються біржові операції.

Класифікація біржових операцій:

Угода (операція) – домовленість про взаємну передачу прав та зобов’язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею фінансового інструмента (банківських документів чи грошей) від однієї особи до іншої.

Форвардна угода – строкова угода за готівковою формою розрахунку, відповідно до якої покупець і продавець погоджуються на поставку товару обумовленої якості та кількості (або валюти) на певну дату в майбутньому. Ціна товару, курс валюти фіксуються в момент укладання угоди.

Ф’ючерні угоди – про купівлю-продаж фінансових інструментів або товарів обумовленої марки на біржах за умови оплати їх за узгодженою ціною через певний проміжок часу після укладання угоди. Ф’ючерні угоди укладаються не з метою купівлі чи продажу, а з метою страхування (хеджування) угоди стосовно наявного товару, або для отримання прибутку від зміни цін і курсів, що відбуваються на кінець ліквідаційного періоду.

Онкольні угоди – система купівлі реального товару або цінних паперів, за якою ціна не фіксується аж до вимоги покупця.

Опціон – договірне зобов’язання купити або продати певний вид цінностей чи фінансових прав за встановленою на момент підписання угоди ціною в межах певного періоду.

Аукціон – форма організації реалізації товарів та послуг, що грунтується на проведенні публічних торгів, де право купити має той, хто пропонує найвищу ціну. Первинна (вихідна) ціна визначається угодою між організатором аукціону і власником – продавцем. Види аукціонів: товарні, валютні.