Сучасне гувернерство в Росії.

У колишніх соціалістичних країнах, як і в Україні, гувернерство відроджується в найрізноманітніших формах, які вже були описані вище. Не була згадана лише одна, яка на сьогодні існує тільки в Росії. У приватній школі, де діти перебувають з 8.00 до 17.00, до кожних 7-8 учнів прикріплений гувернер, який виховує їх протягом дня. Своєрідно будується навчальний процес. На уроці учні сидять в різних частинах класу, утворюючи три кола по 7-8 осіб у кожному. В класі присутні три гувернери — кожний перебуває зі своєю групою дітей. Вчитель пояснює матеріал, дає і перевіряє завдання. Активною є участь гувернера у навчальному процесі. Він з’ясовує, чи всі зрозуміли матеріал, пояснює незрозуміле індивідуально, допомагає виконувати завдання, активізує учнів.

Взагалі сучасний етап розвитку гувернерства в Росії доцільно проаналізувати докладно. Росія першою з країн, які входили до складу СРСР, звернула увагу на те, що масове навчання у нинішній школі максимально ускладнює процес становлення інтелектуальної, вільно мислячої, духовно зрілої й високоморальної особистості, що вкрай небезпечно для молодої демократичної держави. Російські вчені й педагоги-практики першими порушили питання про те, що зведення до мінімуму традицій гувернерського домашнього навчання й виховання веде до того, що країна втрачає для себе багатьох талановитих, неординарних дітей, які не сприймають знеособлену масову систему суспільного навчання й виховання. Проблемою відродження гувернерства в Росії зараз займаються такі спеціалісти в галузі педагогічної практики, як: Т. В. Бубякіна, Н. Дерюгіна, 3. Л. Монасевич, І. Ф. Нестерова, Л. Пасічник, О. Поленок, О. Сухоруких та ін.

Гувернерство в Росії (як і в Україні) відроджується як різновид бізнесу. Гувернантки сьогодні здебільшого одержують не менше півтора долари за годину. Правда, на відміну від гувернанток, наприклад у Франції, російські й українські замовники часто зацікавлені у тому, щоб педагог поєднував свої безпосередні обов’язки з виконанням певної роботи по господарству. Спеціалізовані комерційні агентства (фірми) намагаються підшукати нянь і гувернанток "на будь- який смак". За пошук сім’я сплачує значний аванс. Агентства мають інформаційні банки з переліком замовлень та наявних спеціалістів. При порівняно невисокому попиті на домашніх вихователів стати претендентом на вакантне місце непросто. Перевага надається працівникам освіти й медицини. Якщо замовник укладає з фірмою страховий договір, фірма зобов’язується нести відповідальність за життя і здоров’я дитини та за матеріальні цінності у квартирі замовника. Кандидати на посади нянь і гувернерів зобов’язані надати фірмі довідку про стан здоров’я, проте за бажанням замовник може вимагати додаткового медичного обстеження, витрати на яке повинен оплатити. Сьогодні існує попит на нянь, гувернанток та репетиторів. Тому агентства, як правило, співпрацюють з досвідченими педагогами — фахівцями з різних дисциплін. Репетитори заробляють значно більше за гувернерів- вихователів (оплата — за домовленістю).

Більшість фірм розробляють переліки вимог до претендентів на гувернерські посади, рекомендації для батьків та ін. Наприклад, інформація, з якою фірма знайомить своїх клієнтів (як претендентів на робочі місця, так і батьків, які шукають для дитини няню чи гувернантку) може складатися з 4-5 підрозділів і бути такою:

1. Ви — сама досконалість!

На роботу гувернантці належить приходити чистою, без яскравого макіяжу й різкого запаху парфум, з коротко обрізаними нігтями.

Увійшовши до квартири, вона повинна віддати господарям свій паспорт, вимити руки й витерти їх рушником, який принесла із собою. Ідеальна гувернантка повинна любити дітей, бути доброю, спокійною, жіночною, без огиди ставитись до домашніх турбот.

2. Таких не беруть гувернантками.

Переважно нянею й гувернанткою може бути жінка будь-якого віку й з будь-якою освітою. Звичайно, добре, якщо вона закінчила хоча б технікум (медичний або педагогічний). На таку роботу рекомендують не наймати осіб, які приїздять на заробітки з колишніх союзних республік. Ці люди здебільшого змучені різноманітними життєвими негараздами і не впевнені у завтрашньому дні. Їхня тривожність може дуже негативно вплинути на дитину.

Не варто приймати також "організаторів" — працівників торгівлі, готелів, завучів та директорів шкіл. Вони настільки звикли керувати, що замість гувернантки ваша дитина швидше отримає справжню "домомучительку".

На роль няні й гувернантки однозначно не підійде жінка, яка заявляє з порогу: "Я буду займатися тільки дитиною, а домашню роботу ненавиджу". Як правило, ведення господарства в обов’язки виховательки не входить, але дитина

— істота непрогнозована. Тому навряд чи вам сподобається, якщо після роботи ви застанете у своїй квартирі справжній погром. Хороша гувернантка не вийде і з жінки, що з радістю розповідає про невдачі своєї подруги. Це ознака злості й нерозумності. А ось відсутність власних дітей — не перешкода. Можливо, жінка бездітна не з власної волі, а навичками догляду за малюком володіє повністю.

3. Що входить до обов’язків гувернантки.

Проводити заняття з ліплення, малювання, аплікації, співів, фізкультури, танців, математики; читати (за вашим вибором). При цьому гувернантка повинна ненав’язливо настояти на тому, щоб батьки хоча б час від часу цікавились успіхами малюка.

За столом гувернантка повинна знайомити свого підопічного з правилами етикету.

Прогулянки з дитиною (але не в магазини — це категорично заборонено), під час яких гувернантка повинна принагідно цікаво розповідати вихованцеві про оточуючий світ. Ці бесіди мусять бути неквапливими, а гувернантка повинна мати терпіння кілька разів повторювати одне й те саме.

Відвідування лікарів, масажного кабінету, басейну, театру, цирку.

Якщо дитина захворіла, гувернантка повинна забезпечити догляд за нею, тому добре, коли вона володіє хоча б азами медицини.

4. Пам’ятка батькам.

Якщо дитина із задоволенням грається з новою тьотею, радіючи її появі, це означає, що саме така гувернантка вам і потрібна.

Не намагайтеся стати з гувернанткою подругами. Справжня дружба передбачає рівність і навіть певну фамільярність, чого між тим, хто платить, і тим, хто на нього працює, в принципі бути не повинно. Якщо ж таке станеться, то швидше за все завершиться недобре. Тому:

– не обговорюйте з гувернанткою (нянею) подробиці свого особистого

– життя;

– намагайтеся не їсти за одним столом;

– не дозволяйте висловів "мені зараз ніколи, тому зробіть це самі";

– не дозволяйте виховательці вашої дитини обговорювати з подругами інтер’єр вашої квартири і ваш гардероб.

XX століття внесло істотні видозміни в гувернерську систему. В більшості економічно розвинених країн світу гувернерство перетворилось з елітної у загальнодоступну послугу для населення. Цю подію слід розцінювати як одинадцятий — найвищий рівень розвитку гувернерства: надбання найбільш ефективної, елітної педагогіки стало надбанням кожного члена суспільства. Лише у колишніх соціалістичних країнах воно, як і у XIX столітті, залишилось елітним.

У XX столітті гувернерство виходить з-під спеціального посиленого державного контролю. Таке явище пояснюється загальнообов’язковим складанням іспитів (чи проходженням тестування) за програмою середньої школи, без яких молода людина не одержує документа, потрібного для продовження освіти чи подальшого працевлаштування. Відповідно домашнє чи шкільне навчання орієнтовано на державні програми, державний навчальний план, державні підручники, що робить діяльність домашнього вчителя цілеспрямованою і підконтрольною державі.

У XX — на початку XXI століття гувернерські методики спочатку експериментальним шляхом, потім масово впроваджуються в шкільну практику з метою здійснення індивідуального підходу до учнів.

Практика XX — початку XXI століття довела, що гувернерство є життєво необхідною галуззю педагогіки, без якої неможливо обійтись.