Здобуття Україною незалежності, відродження гувернерства.

Розпочинається активне відродження гувернерства. В Україні створюються дитячі будинки сімейного типу.

У Києві засновується приватна школа-екстернат, у якій діти не відвідують занять, а тільки складають іспити та заліки з усіх навчальних дисциплін. Попит на навчання дітей екстерном перевищив найоптимальніші сподівання засновників школи. У родин, які навчають дітей в домашніх умовах, постала посилена потреба в репетиторах — домашніх вчителях.

На гувернерів-репетиторів виникає попит і в родинах, які готують дітей до вступу у приватні престижні школи, до яких першокласники складають іспити (конкурс — 4-5 осіб на місце).

Майже у кожній школі відкривається один чи кілька профільних старших класів. При вищих навчальних закладах засновуються спеціалізовані ліцеї. Розповсюджуються школи різних типів: гімназії, прогімназії, авторські школи, школи-комплекси.

Підготовкою нянь і гувернанток почали займатися спершу приватні фірми, наприклад, київські фірми "Афіна", "Бізнес-консультант", "Матіола" та інші. Зараз в Україні існує попит (хоча й обмежений) не тільки на гувернанток, але й на чоловіків-гувернерів, які могли б одночасно виступати охоронцями дітей бізнесменів.

В останні роки до підготовки гувернерів частково приєднались педагогічні коледжі та вузи. В багатьох з них здійснюється підготовка соціальних педагогів, у яких викладається дисципліна "Методика роботи гувернера". Студенти матимуть право, за бажанням, працювати гувернерами. У 1995 році курс "Методика роботи гувернера" почав викладатись студентам нинішнього Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова (спеціальність "Соціальна педагогіка"). З 1998-99 навчального року ведеться підготовка гувернанток в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини (Черкаська область). Назва спеціальності "Організатор дошкільного виховання, вчитель початкових класів, гувернер".

У 1998 та 1999 роках у збірниках вузівських програм, рекомендованих Міністерством освіти України, публікуються програми навчального курсу "Методика роботи гувернера". Ще у 1994 році 3. Г. Зайцевою був розроблений проект кваліфікаційної характеристики спеціальності "гувернер".

Включення у наш час професії "гувернер" до переліку спеціальностей, існуючих в Україні ("Класифікатор професій (із змінами та доповненнями)", код спеціальності — № 5131) вказує на її офіційне визнання й інтенсивне поширення у країні.

Зарубіжний досвід засвідчує, що попит на гувернерів з роками не тільки не зменшується, а зростає, пропорційно підвищенню ролі жінок у виробничому, культурному і політичному житті суспільства. Пенсії гувернерам нараховуються згідно діючого законодавства конкретної країни, час роботи включається до трудового стажу. В Україні гувернерська робота також зараховується до загального трудового стажу, правда, чомусь не педагогічного.

В наш час, коли значна кількість дітей у зв’язку зі щільним графіком занять (у гуртках іноземних мов, у музичних та хореографічних студіях і т.п.), через серйозні захворювання, кількість яких після чорнобильської катастрофи загрозливо зростає, чи з інших причин не відвідує дошкільних закладів та груп подовженого дня, постала особливо відчутна потреба у створенні адаптованої до сьогодення системи індивідуального виховання і навчання дітей в домашніх умовах та в підготовці кадрів, які могли б реалізувати цю систему на практиці. Гувернер- фахівець потрібний дитині під час тривалої хвороби і в реабілітаційний період. (За відомостями Інституту громадського здоров’я України, захворюваність дітей та підлітків в Україні за останні 12 років збільшилась майже утричі: переважають захворювання дихальних шляхів, нервової системи, крові, органів травлення. За 5 років на 53,6% збільшилася поширеність новоутворень у підлітків).

Соціальне замовлення на гувернерство постало і у зв’язку з доцільністю здійснення індивідуального виховання особливо обдарованих дітей та дітей з відхиленнями від норми у поведінці. Домашній наставник може надати кваліфіковану допомогу учням, які відстають від ровесників у навчанні, в період підготовки до вступу у перший клас чи адаптації до нового, шкільного, режиму дня. Світовий досвід показує, що послуг гувернерів потребує більшість інтелігентних сімей, які піклуються про якнайповніше розкриття індивідуальних здібностей дітей, про знання іноземних мов, етикету. Англійський психолог М. Аргайл і американський вчений Е. Фішер встановили, що молоді жінки наприкінці XX століття здебільшого не бажають присвячувати себе виключно сім’ї і прагнуть працювати, навіть маючи неповнолітніх дітей. У США 83 відсотки жінок, які працюють на керівних посадах 500 провідних компаній, мають звання віце- президент і вище. Саме ділові жінки насамперед намагаються виховувати своїх дітей з допомогою гувернерів.

Зростання добробуту населення України зробить гувернерські послуги загальнодоступними, як тепер в економічно розвинених країнах світу. Можливо, з часом держава візьме на себе виплату заробітної плати гувернерам, які працюватимуть з окремими категоріями дітей, наприклад, з ді тьми-і нвалідами. Зразком турботи держави про сім’ю для України може стати також законодавче положення Франції, при якому держава бере на себе витрати, пов’язані з оплатою дошкільної установи чи няні, якщо жінка, маючи дитину дошкільного віку, виходить на роботу.

Соціальні педагоги, які вивчають дисципліну "Методика роботи гувернера", могли б у школах, училищах, технікумах, вузах, при молодіжних центрах проводити заняття з питань виховання і навчання дитини в сім’ї з молоддю (як з майбутніми батьками). Таке впровадження прогресивного дореволюційного вітчизняного досвіду мало б помітний позитивний вплив і на організацію родинного виховання, і на ставлення молодих людей до створення сім’ї.