Організація виробництва як наука. Мета і задачі курсу.

Наука про організацію виробництва зародилась понад 100 років тому. Визначенням її змісту займалось багато вчених, але до цього часу немає однозначного визначення змісту “організація виробництва” [5, с.16]. У 1956 році Інститут організації виробництва (США) офіційно прийняв таке визначення: наука про організацію виробництва охоплює проектування, удосконалення і практичну реалізацію інтегральних систем, що включають людей, матеріали та обладнання.

Визначення вчених 60-80х років ХХ ст. можна згрупувати у два варіанти, які трактують, що організація виробництва це:

а) наука, яка вивчає дію і прояви об‘єктивних економічних законів у виробничо-господарській діяльності підприємства;

б) раціональне поєднання у просторі і часі особистих та речових елементів виробництва у різних цілях.

Тобто, організацію виробництва слід розглядати як науку і як процес.

Сучасне визначення враховує нові вимоги до організації виробництва, яка створює умови для найкращого використання людей та техніки під час виробництва, що підвищує його ефективність, а саме організація виробництва – це координація і оптимізація у часі і в просторі усіх матеріальних та трудових елементів виробництва з метою досягнення у встановлені строки найбільшого виробничого результату з найменшими витратами [5, с.17].

Має місце інше визначення: організація виробництва – це форми, порядок з’єднання праці з речовими елементами виробництва з метою забезпечення випуску високоякісної продукції, досягнення високої продуктивності праці на основі кращого використання виробничих фондів і трудових ресурсів.

Організацію виробництва можна розглядати як комплекс організаційно-економічних. Технологічних і технічних заходів, спрямованих на раціональне використання трудових ресурсів, засобів і предметів праці з метою одержання прибутку підприємством.

Більш загально, організація виробництва – це єдність структури і змісту системи, її форми як юридичної особи та процесу функціонування системи відповідно до її місії із перероблення входу системи у її вихід з метою випуску конкурентноспроможного товару.

Як наука, організація виробництва опирається на певні закони та закономірності, які служать платформою для вироблення принципів, методів та механізмів реалізації організації виробництва як процесу. Основне її теоретичне завдання, як науки, полягає в установленні причинно-наслідкових зв’язків, пізнанні законів і закономірностей організації виробництва, а прикладне - конкретизувати теоретичні підходи через форми, методи і способи організації виробництва на підприємстві.

Предметом науки організації виробництва є вивчення і узагальнення організаційних відносин у сфері безпосереднього виробництва матеріальних благ.

Слід відзначити, що організація виробництва належить до економічних наук, оскільки вивчає взаємовідносини між людьми під час виробництва.

Мета цієї дисципліни є вивчення основ теорії організації виробництва як системи, її статичного та динамічного стану, взаємозв’язків із довкіллям.

Досягнення мети передбачає засвоєння таких тем курсу:

- Основи теорії оптимізації. Закони організації. Принципи організації. Взаємозв‘язок законів і принципів організації.

- Виробничі системи. Підприємство як виробнича система.

- Організаційне проектування виробничих систем.

- Організація основних виробничих процесів.

- Сіткове моделювання процесу виробництва.

- Організація виробничих процесів у часі

- Організація потокового виробництва.

- Основи організації праці.

- Організація нормування праці.

- Організація планування виробництва.

- Організація допоміжних господарств.

- Організація обслуговуючих господарств.

- Організація матеріально-технічного постачання та збуту.

- Організація контролю якості продукції на виробництві.

Під час вивчення дисципліни використовуються такі основні методи: системний підхід, аналіз і синтез, класифікація і кодування, індукція і дедукція, узагальнення та інші наукові методи.

Об’єктами дисципліни є виробничі системи різного призначення (підприємства, фірми, об’єднання, компанії різних галузей економіки, що випускають продукцію та надають виробничі і інші послуги).