Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Сутність та задачі організації виробництва.




Читайте также:
  1. Аналіз зразків організації бесіди під час вивчення нового матеріалу
  2. Аналіз прийомів організації групової роботи школярів на уроці
  3. Бюджетне фінансування, його сутність, форми і методи
  4. Видатки бюджету, їх сутність, склад і класифікація
  5. Види прямих податків. Їх сутність
  6. ВИМОГИ ОХОРОНИ ПРАЦІ ДО ОРГАНІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬНОГО МАЙДАНЧИКА
  7. Виникнення та сутність аудиторської діяльності
  8. Вплив ситуаційних чинників на проектування організації
  9. ГАЛУЗЕВІ ТОРГОВЕЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ
  10. ГЛОБАЛЬНО-УНІВЕРСАЛЬНІ ТОРГОВЕЛЬНІ ОРГАНІЗАЦІЇ

В основі сутності дисципліни “Організація виробництва” лежить сутність її складових – “організація” та “виробництво”.

Слово “організація” походить від латинського “оrganizo”, що означає – стрункий вигляд, влаштування, належне упорядкування, об’єднання тощо. Це послужило для подальшого тлумачення слова "організація" як:

- внутрішня впорядкованість, узгодженість, взаємодія двох більше чи менше диференційованих і автономних частин цілого, що обумовлюють його будову;

- сукупність процесів або дій, що ведуть до утворення і удосконалення взаємозв‘язків між частинами цілого;

- об‘єднання людей, що спільно реалізують програму або якусь мету і діють на основі певних правил чи процедур.

Відповідно до цього у понятті “організація” можна виділити три частини:

- організація як система;

- організація як процес;

- організація як стан системи.

При цьому, розглядаючи організацію як систему, слід розуміти, що це є:

а) сукупність, об’єднання взаємозв’язаних і розташованих у відповідному порядку елементів (частин) якогось цілісного утворення;

б) сукупність принципів, що лежать в основі будь-якої теорії;

в) сукупність органів, пов’язаних загальною функцією.

З іншого боку, “організація” виступає як процес, функція управління системою з досягнення її цілей, її місії.

Під організацією як станом системи розуміють її організованість, тобто наявність певного порядку або ступінь упорядкованості системи, в тому числі у її структурі і функціонуванні.

У широкому розумінні виробництво – це цілеспрямована діяльність зі створення будь-якого корисного продукту (товари, предмети, послуги, інформація, знання тощо).

З економічного погляду виробництво – це процес споживання засобів виробництва і робочої сили. Його здійснення можливе за наявності трьох елементів: засобів праці, предметів праці і робочої сили та певних умов споживання, продуманої організації і технології. А умовами здійснення є:

а) зосередження необхідних засобів виробництва і робочої сили у просторі (виробничі підрозділи);

б) відповідна побудова і регулювання самого процесу споживання (виробничий процес);

в) управління виробничими підрозділами і виробничими процесами [4, с.3].

У зв’язку з цим, сутність організації виробництва полягає у об’єднанні та забезпеченні взаємодії речових елементів виробничого процесу на підприємстві, встановленні необхідних зв’язків і узгоджених дій всіх учасників виробництва, створення належних умов для реалізації економічних інтересів суспільства, виробничого колективу та кожного його працівника [15. с.18].



Стосовно виробничих систем, організацію слід розглядати одночасно з двох поглядів:

- з погляду субстанції системи, її структури і змісту, суті і форми організації як юридичної особи;

- з погляду процесу по переробці входу системи у її вихід як функції управління по досягненню місії, цілей системи.

Узагальнено структуру поняття “організація” стосовно виробничих систем можна зобразити так (рис. 1.1) [2, с.15].

 

 
 
Рис. 1.1. Структура поняття “організація” стосовно виробничих систем

 

 


Субстанцію і процес слід розглядати в єдності, вони не можуть існувати окремо. Субстанція первинна, а процес вторинний. Але субстанція без процесу мертва.

Виробництво можна охарактеризувати як систему, де здійснюється цілеспрямований процес перетворення вхідних елементів (сировини, матеріалів) у корисну продукцію. Або інакше, виробництво являє собою певну технологію, відповідно до якої здійснюється перетворення вкладених ресурсів у кінцевий результат (продукцію, послуги тощо) з заданими характеристиками.



У виробничій системі основою є перероблення входу системи у її вихід. Власне тут здійснюється виробництво продукції, яке пов‘язане з структурою системи та організацією як функцією управління по досягненню цілей, місії системи. Наведена схема підкреслює, що і субстанція , і процес залежить від зовнішнього середовища організації.

Особливості організації виробництва полягають у забезпеченні взаємодії усіх елементів виробництва (рис. 1.2) та виборі таких методів і умов їх використання, які максимально відповідатимуть меті виробництва.

 

Рис. 1.2. Загальна модель сукупності взаємодіючих елементів виробничої системи [5, с.18].

 

Під час виробництва спільна праця людей, засоби праці, предмети праці і економіка об‘єднуються у часі і у просторі, утворюючи певний процес, результатом якого є випуск певного виду заданої продукції. Технологія визначає способи і варіанти виготовлення продукції, тобто технологія визначає, що потрібно зробити з предметом праці і з допомогою яких засобів виробництва, щоб перетворити його в продукт з необхідними властивостями.

Організація виробництва визначає як краще поєднати предмети і засоби праці, а також саму працю, щоб перетворити предмет праці в продукт з необхідними властивостями з найменшими затратами робочої сили і засобів виробництва.

Економічні зв’язки і відносини належать до підсистеми економіки і виражають усі економічні зв‘язки і відносини всередині підприємства та із зовнішнім середовищем.



Усі елементи виробничої системи тісно взаємодіють. Завдання організації виробництва полягає у забезпеченні ефективності цієї взаємодії, виборі таких методів і умов їх використання, які б найкраще сприяли досягненню цілей виробництва. При цьому важливим є врахування взаємного впливу окремих підсистем. Так, якщо впливати на одну з підсистем, наприклад на підсистему засобів праці, то зміниться й стан інших підсистем.

Розгляд виробництва як системи (в статиці і динаміці) обумовлює комплекс задач організації виробництва, основними серед яких є:

- забезпечення неперервності, пропорційності і типовості виробничого процесу;

- удосконалення форм організації виробництва;

- удосконалення організації праці і виробництва у часі і просторі;

- гнучка переорієнтація виробництва на інші види продукції (за необхідності);

- визначення та забезпечення оптимальної спеціалізації підрозділів і робочих місць;

- забезпечення необхідності реконструкції та технічного переозброєння виробництва;

- безперебійне забезпечення сировиною, матеріалами, удосконалення логістичної системи;

- покращення асортименту і якості продукції.

Практична діяльність свідчить, що навіть на однакових підприємствах задачі організації виробництва відрізняються, що обумовлено складністю зв’язків всередині підприємства та особливостями зв’язків із довкіллям.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 97; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.027 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты