Тема 3.7. ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ МОНТАЖІ, ЕКСПЛУАТАЦІЇ І ДЕМОНТАЖІ РИШТУВАНЬ ТА ПОМОСТІВ

План лекції

1.Загальні вимоги.

2.Забезпечення поздовжньої і поперечної стійкості риштувань і помостів.

3.Випробування риштувань і помостів. Основні принципи розрахунку риштувань .

4.Захист риштувань від грози.

Загальні вимоги.Під час виконання майже всіх видів будівельно-монтажних робіт використовують риштування та помости. Риштування встановлюють на всю висоту будівлі, а помости — на змонтоване перекриття в межах одного поверху і тільки в разі потреби роблять другий ярус. Правилами техніки безпеки дозволяється застосовувати тільки інвентарні риштування і помости, які виготовляють за типовими проектами, оскільки вони відповідають всім вимогам роботи на висоті, а індивідуальні використовують лише з дозволу головного інженера.

Інвентарні риштування і помости повинні мати пас­порт заводу-виготовлювача, що гарантує їхню якість. За типами ці засоби поділяють на: риштування, помо­сти, вишки, колиски, площадки. За способом встанов­лення вони бувають вільностоячі, переставні, пересувні, приставні, підвісні і навісні. Засоби підмощування по­винні мати рівні робочі настили з зазором між дош­ками не більш як 5 мм, а при розташуванні настилу на висоті 1,3 м і більше — огорожі і бортові елементи. Щити настилу можна з'єднувати один на один тільки по 'їх довжині, проте кінці елементів, що стикуються, повинні бути розміщені на опорах і перекривати їх не менш як на 0,2 м в кожний бік.

Поверхню грунту, де встановлюють риштування, пла­нують, трамбують, відводять з неї поверхневі води. Зво­дячи риштування, їх кріплять до стін будівель. Види і місця кріплень вказують у ПВР. Якщо в проекті чи в інструкції заводу-виготовлювача немає рекомендацій, то їх кріплять не менше ніж через один ярус для крайніх стояків, через два прольоти для верхнього ярусу і од­ного кріплення на кожні 50 м² проекції поверхні риш­тувань на фасад будинку. Риштування і помости, що їх встановлюють заново, заввишки до 4 м можна експлу­атувати тільки після прийняття їх виконробом чи май­стром, реєстрації в журналі, а заввишки понад 4 м — після прийняття комісією, призначеною начальником будівельно-монтажного управління, і оформлення акта. Кожний працюючий повинен знати максимально до­пустимі навантаження на помости і риштування, для чого на видних місцях вивішують плакати із схемами і допустимими навантаженнями, кількістю контейнерів, ящиків з розчином тощо. Працюючи з риштувань, по­трібно виділити та обгородити небезпечну зону.

Через кожні 10 днів риштування оглядає виконроб чи майстер, особливо після дощу, механічних впливів. Після цього дефектні риштування виправляють і їх повторно приймає комісія. Між стінами споруджува­них будівель і робочим настилом риштувань має бути простір, який не повинен перевищувати 50 мм при цегляній кладці, 150 мм при оздоблювальних робо­тах. Залежно від виду виконуваних робіт ширину на­стилу встановлюють у ПВР, але вона не може бути меншою ніж: для цегляних робіт — 2 м; штукатурних — 1,5 м; малярних — 1 м.

Щоб можна було вільно проходити по проміжно­му настилу, висота ярусу повинна становити не менш як 1,8 м.

Причини травматизму при використанні риштувань і помостів класифікують як технічні (проектні), органі­заційні і технологічні. До першої категорії належать причини, викликані незадовільним проектуванням засобів, неправильною методикою розрахунку і невірним вибором коефіцієнта запасу пружності тощо.

До другої категорії належать причини недостатньо­го технічного керівництва чи нагляду — переванта­ження риштувань, застосування випадкових опор, не­
правильне кріплення, відсутність надійних настилів та
наявність динамічних впливів елементів конструкцій,
зокрема зачеплення гаками за конструкції риштувань,
різке опускання вантажу на настил, вплив вібрацій­
них навантажень під час роботи вібраторами. ,

Третя категорія причин пов'язана з низькою які­стю виготовлення елементів конструкцій, відхилення­ми від проектних розмірів при монтажі і демонтажі їх, незабезпеченням надійного кріплення та правильно­го опирання риштувань з урахуванням місцевих умов. Обвалення можуть бути спричинені також невідпов­ідністю фактичних розмірів прольотів і висоти ярусів, заміною елементів, яких не вистачає, іншими без до­статнього розрахунку.