КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Заходи безпеки при монтажі стін з великих блоків.Для цих робіт застосовують спеціальні захватні пристрої або стропи (мал..13). Перш ніж піднімати блок, на стіну наносять розчин, а після встановлення блока в проектне положення строп розслаблюють, перевіряють правильність виконаної роботи, розстроповують і ні в якому разі блок не зсовують. Монтаж наступних поверхів здійснюють тільки після закінчення монтажу нижчого. Перебування монтажників на стінах чи блоках, що монтуються, заборонено. Не можна знімати тимчасові кріплення з будь-яких конструкцій без надійного встановлення їх.
Щоб запобігти травмуванням людей, монтажну зону обгороджують, вночі освітлюють і не допускають туди сторонніх осіб. На території монтажної зони вивішують попереджувальні знаки, а над входами в будівлю влаштовують надійні навіси.
Заходи безпеки при монтажі будівель з об'ємних елементів.Під час виконання цих робіт монтажники і весь персонал повинні додержувати ПВР і технологічних карт {особливо при розвантаженні об'ємних елементів), а також правил безпеки з вантажопідіймальними механізмами, перевіряти надійність хрестоподібних та просторових чотирикутних траверс. На кутах під кожну кімнату попередньо встановлюють маяки. Ці роботи проводять під постійним наглядом інженерно-технічних працівників. Монтажники крім запобіжних поясів забезпечуються спецвзуттям. Заходи безпеки при монтажі сталевих конструкцій.При монтажі основних несучих елементів встановлюють постійні або тимчасові зв'язки, щоб одержати більш надійні просторові системи. Установлюємі колони до підняття обладнують монтажними драбинами, а при висоті цих драбин понад 5 м вони повинні мати дуги з вертикальними зв'язками. Для тимчасових кріплень конструкцій застосовують такі засоби: для колон — анкерні болти, кондуктори чи розчалки; для кроквяних ферм — розчалки; для підкранових балок та підкроквяних ферм — болти; для зварних конструкцій —- фіксуючі болти. При монтажі ферм встановлюють перехідні містки, обгороджені перилами, а переміщуватись по нижніх поясах ферм можна лише тоді, коли є натягнутий трос для кріплення запобіжних поясів. Це особливо стосується покрівельників, для яких роблять проходи завширшки не менш як 0,8 м, обгороджені з обох боків поручнями заввишки 1 м. На ці проходи вони повинні підніматися по спеціальних драбинах. Для переходу з ферми на ферму застосовують пересувні чи переносні трапи з поручнями. На вузлах каркасів монтажники працюють з підвісних колисок, а зварні роботи виконують з підвісних помостів та інших пристроїв. Монтаж тонкостінних конструкцій резервуарів, газгольдерів проводять з риштувань, помостів, підвішених до раніше змонтованих конструкцій. Особливість цієї роботи полягає в тому, що потрібно монтувати металеві листи та збирати царги. До виконання монтажу допускаються зварники, які досягли 18 років, пройшли медичний огляд, спеціальне навчання, склали екзамен з техніки безпеки та одержали посвідчення на право проведення електрозварювальних робіт і кваліфікацію не нижче 2-ї групи з електробезпеки. Умови надійності вантажозахватних і монтажних пристроїв.У комплекс вантажозахватних, монтажних і такелажних пристроїв входять стропи, сталеві і прядив'яні канати, траверси і різні захвати, гаки (основного і допоміжного підйомів, грейфери тощо). Від справності та надійності цих засобів значною мірою залежать безпека і надійність роботи вантажопідіймальних машин (кранів, підіймачів, лебідок тощо). При використанні вантажопідіймальних механізмів застосовують сталеві канати, які повинні мати сертифікат (свідоцтво) заводу:виготовлювача про випробування і місце виготовлення їх. Без цих даних застосовувати канати категорично забороняється. Якщо в канаті є обриви дротиків, вм'ятини, зменшується його діаметр, то використовувати його забороняється. Канат бракують, якщо обірвані дротики на кроку зсукування досягають кількості, наведеної у табл. 4. Таблиця 4Норми бракування сталевих канатів з обмеженою серцевиною
У разі наявності поверхового зношення чи корозії дротиків граничну кількість обривів дротиків каната при його бракуванні зменшують відповідно до таких даних: Зменшення діаметра дротиків внаслідок зовнішнього зношення, % 10 15 20 25 30-40 Кількість обривів дротиків (на кроці зсукування), % від
Якщо діаметр дротика зменшується внаслідок зношення на 40% і більше, то канат бракують. Якщо в канаті обірвана прядка, його також бракують. Особливо важлива надійність кріплення кінців каната на барабані в тачковій чи поліспастовій обоймі, на конструкціях машин. Надійність розраховують на витягування канатів під дією найбільших зусиль. На барабанах канат закріплюють за допомогою накладних планок та затискують болтами; в інших місцях — петлями на кінці каната чи затискачем. Петлі завжди накладають на сталевий коуш, призначений для плавного обгинання та захисту каната від перетирання і скручення. Розрахункова кількість затискань залежить від діаметра каната і змінюється в межах від 3 до 8. У процесі експлуатації канати очищають і змащують, що зменшує зношення і тертя їх. Розчалки і вантажні канати для невеликих вантажів застосовують з прядив'яних канатів, просочених гарячою смолою, або канатів з капрону чи перлону. Особливо важливі в цих пристроях гаки, які виготовляють кованими або штампованими з мартенівської сталі спокійного плавлення. Для більш надійного фіксування канатів і стропів у зівах гаків роблять запобіжники у вигляді скоб, що шарнірно закріплюються на гаку. На гаках не повинно бути тріщин, надривів чи скривлень, а зношення їх у зівах не повинно перевищувати 10% проектної висоти розрізу в даному місці. На гаку обов'язково вказують його номер за стандартом, назву завода виготовника і дату випуску. Найпоширенішими вантажозахватними пристроями є стропи — універсальні, спеціальні, напівавтоматичні. Стропи бувають гнучкої і жорсткої конструкції. Гнучкі стропи виготовляють з відрізків канатів, до яких належить універсальний полегшений та багатоскладовий. Жорсткі стропи поділяють на траверси і захвати. Плити перекриттів, фундаментних блоків піднімають стропами, які називають «павуком». Для монтажу колон застосовують пристрої з напівавтоматичними замками, які звільняються шляхом витягання штирів мотузками, а також пристрої з дистанційним керуванням з кабіни стрілового крана. Для монтажу збірних залізобетонних ферм, балок і плит великих розмірів найнебезпечнішими є жорсткі траверси. їх також застосовують при монтажі металевих конструкцій, наприклад, царг, повітронагрівачів, кожухів домен, секцій радіощогл, кроквяних ферм великих прольотів, що дає змогу не підсилювати їхні пояси для сприймання монтажних навантажень. Застосування траверс наближає умови піднімання до умов, в яких буде працювати конструкція. Усі стропи випробовують перед початком роботи на навантаження, які в 1,25 рази більші за розрахункові. Випробування проводять навантаженням протягом 10 хв. В процесі експлуатації вантажозахватні пристрої оглядає особа, яка відповідає за їхній стан: траверси через 6 місяців, стропи і тару — через 10 днів, а інші захвати — через 1 місяць. Наслідки огляду заносять у журнал. Для швидкого і правильного застосування робочих інструментів і пристроїв їх фарбують у різні кольори (червоний, жовтий, зелений — сигнальні; синій, білий, сірий/чорний — допоміжні кольори). Вантажозахватні засоби застосовують стандартними, заводського виготовлення, що мають клеймо і бирку, де монтажна організація повинна проставляти назву пристрою, реєстраційний номер, рік виготовлення, вантажопідйомність, число, місяць і рік наступного випробування, назву організації.
Питання для перевірки знань 1. Якою літературою і нормативними актами треба користуватися при виконанні будівельних робіт? 2. Які є види кріплення грунту? 3. На яку глубину розробляється грунт без кріплення?
|