ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ ПОКРІВЕЛЬНИХ РОБОТАХ

Основними причинами травматизму покрівельників є падіння з висоти, опіки гарячою смолою, порізання рук покрівельною сталлю, удари по руках молотком. Виконувати ці роботи можна лише після перевірки виконробом, майстром разом з бригадиром надійності несучих конструкцій покрівлі і огорож. При похилах покрівлі більш як 20° робітники застосовують за­побіжні пояси і надійно закріплені трапи завширшки не менш як 0,3 м з поперечними планками для упи­рання ніг. Розміщувати матеріали на покрівлі можна тільки у відведених проектом місцях, для чого при­значені переносні майданчики.

Під час перерв інструменти та матеріали закріп­люють або прибирають з покрівель. Елементи покрівлі і окремі деталі подають уже заготовленими. Не мож­на працювати на даху під час голольоду, туманів, гро­зи та вітру швидкістю понад 15 м/с. При виконанні робіт на м'яких покрівлях з рулонних матеріалів на мастиках та ізоляційних робіт покрівельників захища­ють від дії шкідливих речовин, а також від опіків.

Особливу увагу приділяють вимогам безпеки праці під час приготування бітумних мастик і доставка їх на робоче місце. Котли повинні бути справними, щільно закриватись кришками, що не горять, і мати прилади для замірювання температури. Не можна ви­користовувати у роботі бітумні мастики з температу­рою, вищою 180°С. Котли встановлюють з невеликим похилом у бік, протилежний топці, на відведених для цього майданчиках. Завантажувати котел більш ніж на 3/4 об'єму (при приготуванні холодних мастик на 2/3 об'єму) забороняється. Відстань до найближчих будівель та складів повинна бути не меншою ніж ЗО м, а до побутових приміщень —15 м. Біля кожного котла постійно має бути комплект протипожежних засобів. Сировину й паливо розміщують на відстані, не меншій ніж 5 м від котла.

Готуючи бітумні мастики, спочатку в котел заванта­жують бітум марки Б-ІІІ, а після того як він розплавить- ся і почне пінитись, додають невеликими шматками бітум марки Б-\/. Сирий і холодний бітум добавляти в гарячу масу не можна, щоб запобігти його викиданню з котла. Бітумну мастику подають бітумопроводом чи спеціальними машинами, а в разі необхідності пере­носять в закритих конусних бачках із щільними криш­ками. Наповнюють бачки не більш ніж на 3/4 об'єму. Для механічного нанесення гарячих мастик викорис­товують установки СО-100, СО-122, а для нанесення бітумно-кукерсольних мастик під час проведення гідро- і пароізоляційних робіт — установки ПКУ-35М. При виконанні цементно-піщаної гідроізоляції перед перекачуванням розчину випробовують установки на воді під тиском 1,5 МПа протягом ЗО хв.