ЗАХОДИ БЕЗПЕКИ ПРИ МОНТАЖІ КАРКАСНИХ, ПАНЕЛЬНИХ І БЛОЧНИХ БУДІВЕЛЬ

Загальні вимоги техніки безпеки.Монтажними роботами повинні керувати досвідчені інженерно-технічні працівники відповідно до ПВР і технологіч­них карт, де передбачаються всі заходи безпеки. Основними причинами травматизму під час монта­жу конструкцій є:

- недотримання технологічної послідовності мон­тажу збірних конструкцій;

- несправність такелажних пристосувань та непра­вильне стропування конструкцій;

^ відсутність огорож пристроїв і відповідного об­ладнання для цих робіт;

- відсутність засобів індивідуального захисту та
нагляду за їх застосуванням.

Проект виконання монтажних робіт погоджують з відповідними відомствами і організаціями, максимально механізують, використовуючи справні машини та механізми. Бригадир, який керує монтажем, і всі мон­тажники повинні ознайомитися з ПВР та технологіч­ними картами, дотримувати послідовності операцій застосування допоміжних пристроїв, особливо розчалок, траверс, якорів, стропів та засобів стропування.

Перед монтажем конструкції та устаткування очи­щають від бруду, льоду та іржі, намічають осьові лінії та у разі необхідності підсилюють конструкції наклад­ками. Конструкції без монтажних петель піднімати заборонено; на них влаштовують драбини, риштуван­ня, помости, тимчасове кріплення тощо. Подаванням конструкції на висоту керує одна особа — бригадир, майстер чи виконроб. При великих відстанях, що не охоплює зір, з машиністами встановлюється дистан­ційний зв'язок.

Ростроповують елементи монтажу тільки після міцного і надійного закріплення їх. Фарбування та антикорозійний захист конструкцій і обладнання про­водять до початку монтажу, а в місцях стиків конст­рукцій — після монтажу.

Щоб запобігти небезпеці, особливу увагу приділя­ють своєчасному випробуванню, оглядам та ремонту стропів та інших пристроїв і обладнання. Під час мон­тажних робіт забороняється:

- перебувати робітникам в захватці на розташо­ваних нижче поверхах;

- горизонтально підтягувати збірні елементи кра­ном, перш ніж їх підняти;

- допускати тертя стропів, тросів та інших при­строїв чи перелом їх на гострих ребрах конструкцій; щоб уникнути цього, підкладають дерев'яні підкладки;

- порушувати правила і норми складування залі­зобетонних конструкцій;

- виконувати монтажні роботи в котлованах, де є тріщини на похилах або несправності в кріпленнях;

- переносити конструкції краном над робочим місцем монтажників;

- проводити монтажні роботи, коли сила вітру до­сягає 15 м/с і більше або настає

-

-

-

- ожеледь, гроза чи падає великий сніг, а також монтувати вертикальні глухі панелі, якщо сила вітру становить 10 м/с і більше;

- залишати підняті елементи у висячому положенні.

Тимчасові розчалки монтованих елементів закрі­плюють за надійні опори. Для роботи монтажників застосовують інвентарні риштування і помости.

Для пересування монтажників по конструкціям за­стосовують спеціальні міцні й надійні монтажні дра­бини, трапи і пересувні помости (рис.8). Для пе­реходів по нижньому поясу ферм застосовують на­тягнутий міцний канат для карабінів застережних по­ясів. Місця закріплення запобіжних поясів вказує май­стер.

Під час монтажу уникають розгойдування еле­ментів, а стропують їх інвентарними стропами, облад­наними коушами (рис.9) і пристроями, які замика­ються (рис. 10).

Змонтовані міжповерхові перекриття будинків об­городжують поручнями заввишки 1м з бортовими і середніми проміжними елементами і обладнують по­переджувальними сигналами. _•

До монтажних робіт на висоті допускаються робітники, які досягли 18 років, мають III розряд і вище та стаж ро­боти більше року. Вони повинні пройти медичний огляд, вивчити правила техніки безпеки, скласти ек­замени і отримати посвідчення. їх забезпечують вип­робуваними запобіжними поясами, касками, спецвзуттям та спецодягом.

Заходи безпеки при монтажі каркасних буді­вель.Для зручності елементи каркаса складають у штабелі з прокладками, що дає змогу підводити стро­пи під елементи, не кантуючи і не піднімаючи їх. Не можна гнути монтажні петлі, які повинні виготовляти­ся з гарячекатаної арматурної сталі і мати потрійний запас міцності, до встановлення елемента в проект­не положення. Забороняється монтувати елементи наступного поверху, не закінчивши роботи на нижньо­му, а також роботи, пов'язані з закріпленням і зварю­ванням вузлів і стиків.

Рис. 8. Інвентарні драбини (а) пересувні помости (б):

1 —драбина, яку навішують на проміжні елементи конструкцій; 2—драбина,

яку зачіпляють за верх_ конструкцій; 3 — пересувна стрем’янка з площадкою; 4 – телескопічний котючий столик – поміст.

Блоки сходових маршів і площадок встановлюють одночасно та обладнують їх поручнями. Монтовані конструкції спочатку закріплюють лише тимчасово. Наприклад, колони закріплюють за допомогою кон­дукторів (рис.11а,б,в), потім їх вивіряють та приво­дять у проектне положення.

Рис. 10. Гак із зівом, що

замикається замикається.

Рис. 9. Сталевий

коуш.

Якщо кондукторів не­має, то колони кріплять металевими розчалками чи дерев'яними клина­ми (рис.11,в). Розчалок повинно бути не менше трьох, що кріпляться до хомута, а внизу — до якорів, бетонних масивів або плит. При кріпленні клинами з кожного боку колони потрібно встановлювати по два клини, тобто вісім на всю конструкцію.

Знімати стропи з підкранових балок чи кроквяних ферм можна тільки після їх тимчасового кріплення розтяжками або кондукторами.

Збирання конструкцій, нарізання різі, згинання труб, підганяння стиків виконують у спеціально призначе­них для цього місцях.