Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Механізм соціальної взаємодії




Читайте также:
  1. Бюджетна політика і бюджетний механізм
  2. Бюджетний механізм
  3. Виконання вправ на удосконалення техніки взаємодії
  4. Випробування підіймально-транспортних машин і механізмів
  5. ВИХІДНА СТРУКТУРА ЗВ'ЯЗКІВ ПІД ЧАС ВИВЧЕННЯ СОЦІАЛЬНОЇ МОБІЛЬНОСТІ
  6. Господарський механізм, його сутність та елементи
  7. Дайте характеристику соціальної стратифікації у сучасному українському суспільстві.
  8. Діагностування професійної позиції студента в ситуаціях взаємодії з аудиторією
  9. Діалектика взаємодії духовних та матеріальних форм культури
  10. Елементарні частинки та фундаментальні взаємодії

Соціальна взаємодія, на відміну від імпульсивних, рефлексив­них дій, ніколи не відбувається миттєво. До її здійснення у сві­домості діючої особи повинна виникнути досить стійка спонука до активності. Так, спонука здійснення дій називається мотивацією. Мотивація в аспекті розглядання її як елемента організації соціальної взаємодії - це сила, що штовхає індивіда до здійс­нення певних дій. Отже, механізм соціальної взаємодії складаєть­ся з потреби, мотивації і самої дії. Цей механізм можна предста­вити у вигляді такої формули:

 

Потреба + Мотив + Інтерес = Взаємодія

 

Будь - яка соціальна дія починається з виникнення в індивіда потреби, яка надає йому певної спрямованості: це можуть бу­ти, наприклад, фізичні потреби (в їжі, сні та ін.), потреби в безпеці, спілкуванні, досягненні певного статусу, самоствер­дженні та ін. Потреба співвідноситься індивідом з об'єктами (суб'єктами) зовнішнього середовища, актуалізуючи строго визначені мотиви. Соціальний об'єкт у поєднанні з мотивом, який актуалізується, викликає інтерес. Поступовий розвиток інтересу приводить до появи в індивіда мети щодо конкретних соціальних об'єктів. Момент появи її означає усвідомлення ін­дивідом ситуації і можливість подальшого розвитку суб'єк­тивної активності, яка далі приводить до формування мотиваційної установки, яка означає потенційну готовність до здій­снення соціальної дії.

Свідченням важливості інтерактивної сторони спілкування є поява в історії психології інтерактивного напряму, який розгля­дає взаємодію як вихідний пункт будь-якого соціально-психоло­гічного аналізу.

Традиційно види взаємодії поділяють на дві групи: співробітництво і суперництво.

Співробітництво. Воно передбачає такі дії, які сприяють ор­ганізації спільної діяльності, забезпечують її успішність, узгод­женість, ефективність. Цей вид взаємодії позначають також по­няттями «кооперація», «згода», «пристосування», «асоціація».

Суперництво. Цю групу утворюють дії, які певною мірою розхитують спільну діяльність, створюють перепони на шляху до порозуміння, їх позначають також поняттями «конкуренція», «конфлікт», «опозиція», «дисоціація».

Ця класифікація в основі має дихотомічний поділ видів взає­модій. Інша - кількісний аспект, тобто орієнтується на кількість суб'єктів, які беруть участь у взаємодії. Згідно з нею розрізняють взаємодію між групами, між особистістю та групою, між двома особистостями (діада).



При соціальній взаємодії відбувається своєрідний процес і результат зміни одним індивідом поведінки, установок, намірів, уявлень іншого індивіда. Вплив може бути спрямованим (ста­виться мета досягнення певного результату) і опосередкованим (відповідно).

Психологічний вплив - застосування у міжособистісній взаємодії винятково психологічних засобів з метою впливу на стан, думки, почуття, дії, іншої людини.

До видів психологічного впливу передусім належать переко­нання, зараження, навіювання, наслідування, мода, чутки.

Переконання - метод свідомого та організованого впливу на психіку індивіда через звернення до його критичного судження.

Зараження - психологічний вплив на особистість у процесі спілкування і взаємодії, який передає певні настрої, спонуки не через свідомість та інтелект, а через емоційну сферу.

Навіювання, або сугестія, — метод впливу на психіку людини, пов'язаний з істотним зниженням її критичності до інформації, що надходить, відсутністю прагнення перевірити її достовір­ність, необмеженою довірою до її джерел.



Формами навіювання можуть бути: гетеросугестія (вплив з боку) і аутосугестія (самонавіювання). Самонавіювання нале­жить до свідомого саморегулювання, навіювання собі певних уявлень, почуттів, емоцій.

Наслідування. Найпоширеніша форма поведінки людини у міжособистісній взаємодії. Це процес орієнтації на певний при­клад, взірець, повторення і відтворення однією людиною дій, вчинків, жестів, манер, інтонацій іншої людини, копіювання рис її характеру та стилю життя.

Мода - це форма стандартизованої масової поведінки лю­дей, що виникає стихійно під впливом настроїв. смаків, захоп­лень, які домінують у суспільстві.

Чутки. Коли люди стикаються з чимось незрозумілим, але, на їх думку, важливим, вони завжди намагаються знайти відповідну інформацію, в якій було б необхідне роз'яснення. Чутка - це повідомлення, що надходить від однієї або більше осіб, про ні­чим не підтверджені події. Як правило, вони стосуються важли­вих для певної соціальної групи чи людини явищ, заторкують актуальні для них потреби та інтереси.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 9; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.021 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты