Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Організація безготівкових розрахунків комерційними банками




Читайте также:
  1. Авалювання векселів банками
  2. БЕЗПЕЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ ВАНТАЖНО-РОЗВАНТАЖУВАЛЬНИХ І СКЛАДСЬКИХ РОБІТ
  3. Вихідні дані для здійснення розрахунків в індивідуальному завданню
  4. Відомість розрахунків з торговими партнерами
  5. Довідник алгоритмів розрахунків
  6. ДОКУМЕНТИ, ЩО ПОДАЮТЬСЯ БАНКАМИ ДЛЯ ОТРИМАННЯ банківської ліцензії та письмового дозволу на ЗДІЙСНЕННЯ окремих ОПЕРАЦІЙ
  7. Економічна суть і організація страхування
  8. Ефективна організація пошуку. На завершення декілька порад щодо користування пошуковими системами.
  9. Зародження українського козацтва та його суспільно-політична організація.
  10. Зберігання банками векселів

Основні засади організації безготівкових розрахунків для підприємств всіх форм власності, фізичних осіб та банків висвітлені в Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті.

Форма безготівкових розрахунків – це регламентований державою документооборот розрахункових документів певної форми при здійсненні платежів між суб'єктами господарювання.

Розрахункові документи складаються на бланках із суворо визначеною формою із обов’язковим заповненням всіх реквізитів. Усі текстові елементи бланків мають бути виконані українською мовою.

Банки приймають до виконання тільки розрахункові документи:

- своїх клієнтів, які подають їх у банк у порядку, передбаченому договорами про розрахунково-касове обслуговування цих клієнтів;

- клієнтів інших банків або органів державного казначейства, якщо документи надсилають безпосередньо інші банки або органи державного казначейства.

На сьогодні в Україні використовуються такі форми безготівкових розрахунків: платіжними дорученнями, платіжними вимогами-дорученнями, розрахунковими чеками, акредитивами, векселями, інкасовими дорученнями.

Платіжне доручення– письмовий документ стандартної форми, що становить собою наказ підприємства установі банку переказати певну суму грошей зі свого рахунка на рахунок іншої організації у цій чи іншій установі банку. Платіжні доручення використовуються: при розрахунках за отримані товари і надані послуги, якщо є посилання на документи, що підтверджують відвантаження товару або надання послуг; при погашенні кредиторської заборгованості; при перерахуванні авансів і попередній оплаті товарів та послуг; для платежів до бюджету та органам соціального страхування; для здійснення інших нетоварних операцій.

Платіжні доручення є найпоширенішою в Україні формою розрахунків оскільки є універсальним розрахунковим документом, бо використовується для при розрахунках в межах країни і за кордон, за товарними і нетоварними операціями, для оплати заборгованості і попередньої оплати.

Платіжні доручення приймаються банком до виконання залежно від наявності коштів на рахунку платника, тобто якщо коштів недостатньо або вони відсутні, доручення повертаються без оплати. Доручення оформлюються у двох екземплярах і можуть подаватись у банк протягом 10 календарних днів з дня виписки.



Поряд із звичайними дорученнями приймаються доручення, гарантовані банком.

Розрахунки гарантованими дорученнями застосовуються тоді, коли одержувач не має рахунку в установі банку або розрахунки безпосередньо з одержувачем коштів платіжними дорученнями неможливі та їх можна перераховувати тільки через підприємства зв'язку.

При цьому до всіх примірників гарантованого доручення додається відповідно оформлений список одержувачів переказів із зазначенням мети переказу. Крім того, підприємство подає відділенню зв'язку заповнені бланки переказів

Платіжна вимога-дорученняскладається з двох частин: верхньої — вимоги одержувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів; нижньої — доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка визначеної ним суми коштів та перерахування її на рахунок одержувача.

Верхня частина вимоги-доручення оформляється одержувачем коштів згідно з вимогами до заповнення реквізитів розрахункових документів і передається безпосередньо платнику не менше, ніж у двох примірниках.

У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину згідно з вимогами (від руки чи із застосуванням технічних засобів — незалежно від того, як заповнено верхню частину цього розрахункового документа) і подає до банку, що його обслуговує. Сума, яку платник погоджується сплатити одержувачу та зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення. Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 календарних днів з дати оформлення її одержувачем.



Розрахунковий чек – розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунка (чекодавця) банку-емітента, в якому відкрито його рахунок, про сплату чекодержателю зазначеної в чеку суми коштів.

Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках підприємств та фізичних осіб з метою скорочення розрахунків готівкою за отримані товари (виконані роботи та надані послуги). Розрахункові чеки використовуються тільки для безготівкових перерахувань із рахунка чеко­давця на рахунок одержувача коштів і не підлягають сплаті готівкою.

Розрахункові чеки та чекові книжки є бланками суворого обліку. Для гарантованої оплати розрахункових чеків чекодавець бронює кошти на окремому рахунку «Розрахунки чеками» у банку-емітенті.

Розрахунковий чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателя протягом 10-ти календарних днів (день виписки розрахункового чека не враховується). Забороняється передавання розрахункового чека (чекової книжки) його власником будь-якій іншій юридичній або фізичній особі, а також підписання незаповнених бланків розрахункового чека і проставляння на них відбитка печатки юридичними особами. Також не проводиться видача розрахункових чеків на пред'явника. Підприємствам не дозволяється здійснювати обмін розрахункового чека на готівку та отримувати здачу з суми чека готівкою. Умови інкасування розрахункових чеків мають зазначатися в договорі про розрахунково-касове обслуговування підприємства.

Акредитив — це грошове зобов'язання банку за дорученням свого клієнта здійснити третій особі (постачальнику, бенефіціару) безпосередньо або через інший уповноважений банк платежі за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги за умовами, передбаченими в акредитиві.

За своєю сутністю акредитив є договором, що відокремлений від договору купівлі-продажу або іншого контракту, на якому він може базуватися, навіть якщо в акредитиві є посилання на них.

На відміну від попередніх форм безготівкових розрахунків, ця форма є складніша, оскільки акредитив може бути багатьох видів, а саме: покритим і непокритим, відкличним і безвідкличним, відкритим в банку платника і в банку бенефіціара, з акцептом і без акцепту

Покритим є акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі на окремому рахунку в банку-емітенті або у виконуючому банку — «Розрахунки за акредитивами».

Непокритим є акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту.

Відкличний акредитив може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній — бенефіціара.

Безвідкличний акредитив — це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені тільки за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, і банка-емітента.

Такий акредитив становить собою тверде зобов'язання банка-емітента сплатити кошти в порядку та в строки, визначені умовами акредитива, якщо документи, що передбачені ним, подано до банку, зазначеного в акредитиві, або банку-емітенту і дотримані строки та умови акредитива.

На кожному акредитиві вказується, який це акредитив – відкличний чи безвідкличний. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 16; Нарушение авторских прав





lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2020 год. (0.004 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты