Сутність розрахункових відносин

Розрахунки становлять собою відносини, що виникають між організаціями та підприємцями в процесі реалізації, розподілу та перерозподілу суспільного продукту на підставі здійснення статутної діяльності. Розрахунки завершують процес, який розпочинається виникненням зобов’язань одних осіб (юридичних та фізичних) перед іншими.

Розрахунки охоплюють дві сфери грошового обороту: готівкову і безготівкову. Готівкові кошти в основному обслуговують рух доходів і витрат населення та приватних підприємців. Безготівкові розрахунки використовуються між підприємствами, установами, організаціями та дедалі більшою мірою населенням.

Більшість міжгосподарських розрахунків здійснюється безготівковим шляхом. Використовуються два методи безготівкових платежів – це запис по рахунках і залік взаємних боргів, які у підсумку завершуються записами по рахунках.

Основна частина розрахунків здійснюється через банки і незначна – через підприємства зв'язку.

Розрахунково-касове обслуговування клієнтів є однією з трьох базових операцій, які є суто банківськими. Ці операції тісно пов’язані з усіма іншими банківськими операціями. Будь-яка операція банків — і пасивна, і активна — неминуче супроводжується здійсненням платежу, отже — розрахун­ковим чи касовим обслуговуванням відповідного клієнта. Для виконання таких операцій банкам не потрібні додаткові резерви, оскільки необхідні кошти мають бути у тих клієнтів, за дорученням яких банки здійснюють платежі чи касові операції.

Як правило за розрахунково-касове обслуговування банки стягують плату з клієнтів у вигляді комісійної винагороди. Надання таких послуг є відносно дешевим і не ризикованим джерелом банківських доходів. Тому зростання обсягів розрахунково-касових операцій є надійним і вигідним способом збільшення доходів і підвищення рентабельності банківської діяльності.

Усі учасники розрахунків повинні дотримуватись платіжної дисципліни. Платіжна дисципліна – це своєчасне перерахування у встановлені терміни платежів за поставлену (відвантажену) продукцію, виконані роботи чи надані послуги, а також своєчасна і повна сплата податків до бюджету та відрахувань до позабюджетних фондів.

При одночасному надходженні до банку кількох розрахункових документів їм надається пріоритет в такій послідовності: спочатку виконуються платіжні вимоги, оформлені на підставі рішень судів, потім – розрахункові документи на сплату платежів до бюджетів, після цього – платіжні вимоги, оформлені на підставі інших виконавчих документів. Усі інші документи виконуються у порядку їх послідовного надходження.

Безготівкові розрахунки за напрямами платежів поділяються на: розрахунки за товарними операціями і розрахунки за нетоварними операціями. У першому випадку розрахунки завершують угоди, пов'язані з товарооборотом та послугами. У другому – розрахунки з бюджетом, установами банків, біржами тощо.

Безготівкові розрахунки здійснюються за такими видами розрахункових документів:

• платіжними дорученнями;

• платіжними вимогами-дорученнями;

• розрахунковими чеками;

• акредитивами;

• векселями;

• інкасовими дорученнями.

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється чинним законодавством, у тому числі окремими нормативно-правовими актами Національного банку.