Депозитний договір та сертифікат банку

Банками використовуються дві форми залучення коштів на строкові вклади: укладення депозитного договору або продаж сертифікату.

Депозитний договірзасвідчує право комерційного банку управляти залученими від юридичних і фізичних осіб коштами та право вкладників отримати в чітко визначений строк суму депозитного вкладу і відсотків за його користування. Основними реквізитами та умовами депозитного договору є: назви та адреси банку та власника коштів, дата внесення депозиту, сума та валюта депозиту, дата вимоги вкладником своїх коштів, відсоткова ставка за користування депозитом, інші умови нарахування та виплати відсотків, обов’язки та права вкладника та банку, відповідальність сторін за недотримання умов депозитної угоди, підписи сторін.

Сертифікат — це письмове свідоцтво банку про депонування коштів, яке засвідчує право вкладника або його правонаступника на отримання після закінчення встановленого строку суми депозиту (вкладу) та відсотків за ним.

Сертифікати класифікуються за багатьма ознаками:

1. За типом покупця: ощадний сертифікат надається фізичним особам, депозитний – юридичним особам.

2. За видом валюти: сертифікати у національній та в іноземній валюті.

3. За способом випуску: сертифікати випускаються одноразово та серіями.

4. За можливістю обігу: на пред'явника або іменні сертифікати,

5. За періодом обігу: до запитання або строкові сертифікати.

6. За формою випуску: сертифікати в документарній та в бездокументарній формі.

7. За способом сплати доходів: процентні та дисконтні сертифікати.

За процентними дохід обчислюється відсотками, нарахованими на номінал. У свою чергу, процентні сертифікати залежно від умов сплати процентів поділяються на сертифікати зі сплатою процентів у день їх погашення та з регулярною виплатою процентів після закінчення розрахункового періоду, обумовленого умовами випуску.

Дисконтні сертифікати розміщуються зі знижкою (нижче їх номінальної вартості) і погашаються за номінальними цінами. Тобто власники таких сертифікатів одержують процентний дохід у вигляді знижки (дисконту).

Строк обігу сертифіката встановлюється від дати видачі сертифіката до дати, коли власник сертифіката отримує право вимоги депозиту за сертифікатом.

За своєю суттю сертифікат є цінним папером. Депозитний сертифікат може використовуватися його власником як платіжний засіб і обертатися на фондовому ринку. Завдяки вторинному ринку цінних паперів сертифікат може бути достроково проданий власником іншій особі з одержанням деякого прибутку за час володіння і без зміни при цьому обсягу ресурсів банку, тоді як дострокове вилучення власником строкового вкладу означає для нього втрату прибутку, а для банку — втрату частини ресурсів.