Суть та види депозитів

Депозит (вклад)— грошові кошти, що надаються фізичними чи юридичними особами в управління банку на певних умовах, що оформляється відповідною угодою.

Депозитна операція — операція із залучення коштів на вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів.

Суб'єктами депозитних операцій є як комерційні банки, які виступають як позичальниками, так і кредиторами-власниками коштів. Для здійснення банківських операцій банки використовують різні види банківських рахунків. Банки самостійно визначають розмір відсоткової ставки за різними видами депозитів та розробляють форму та умови депозитної угоди.

Краще зрозуміти сутність депозиту дозволяє їх класифікація за різними ознаками.

1. За терміном залученнядепозити поділяють надепозити до запитання і строкові.

Депозити до запитання — це кошти, що знаходяться на поточних, карткових, бюджетних або кореспондентських рахунках комерційних банків і використовуються власниками залежно від потреби в цих коштах.

Вклади до запитання призначені для отримання виручки від реалізації товарів суб’єктами господарювання, заробітної плати працівниками, сплати податків та інших обов’язкових платежів, здійснення поточних розрахунків і можуть у будь-який час за вимогою клієнта бути поповнені або вилучені, причому як частково, так і повністю. Кошти з поточного рахунку можуть вилучатися через видачу готівки, виконання платіжних документів, сплату чеків або векселів.

Вклади до запитання є нестабільними, відповідно банки не можуть їх використовувати для інвестиційних та кредитних операцій, які є найбільш прибутковими. Тому і по вкладах до запитання банки сплачують малі відсотки, або не сплачують взагалі. Часто банки намагаються залучити клієнтів і стимулювати приріст поточних вкладів за рахунок надання їм додаткових послуг та підвищення якості обслуговування, а саме: кредитування з поточного рахунку, пільги вкладникам в одержанні кредиту, використання зручних для клієнта форм розрахунків: застосування кредитних карток, чеків, розрахунково-консультативне обслуговування тощо. Для покриття операційних витрат, пов’язаних з веденням поточних рахунків, банк стягує з клієнта комісійну винагороду. Банки можуть не стягувати комісії з безпроцентних рахунків за умови зберігання на них стабільного залишку не нижче встановленого рівня. Усі ці умови про сплату відсотків за залишками коштів, розмір комісійної плати тощо визначаються при відкритті цих рахунків у двосторонніх угодах, які щороку оновлюються.

Строкові депозити — це кошти, що зберігаються на окремих депозитних рахунках у банку з нарахуванням відсотків протягом визначеного терміну, який зазначається при відкритті цих рахунків.

Строкові вклади можуть бути вилучені вкладником, як правило, після закінчення обумовленого строку шляхом переказуванням коштів на поточний рахунок (для юридичних осіб) або готівкою з каси банку (для фізичних осіб).

Залучення депозитів юридичних і фізичних осіб оформляється банком шляхом відкриття строкового депозитного рахунка з укладенням договору банківського вкладу, або видачі ощадного (депозитного) сертифіката.

Відсоткова ставка за строковими вкладами диференціюється залежно від терміну та виду вкладу, виду валюти внеску, мінімального розміру вкладу, умов нарахування та виплати відсотків.

Для банку строкові вклади є стабільним джерелом формування ресурсів, які він може вкладати в дохідні активи.

2. Виходячи із можливостей капіталізації нарахованих відсотків, виокремлюють вклади з простими та складними відсотками. Вклади з простими відсотками передбачають нарахування відсотків з початкової суми вкладу, а зі складними відсотками – з суми вкладу та відсотків за всі попередні періоди нарахувань.

3. За характером визначення процента вклади бувають: з фіксованою процентною ставкою; з плаваючою процентною ставкою; безпроцентні.

4. Залежно від періодичності виплати процентів за вкладами їх поділяють на: вклади з виплатою процентів: за період (через певний час після залучення банками коштів); авансом (одночасно із внесенням коштів на вклад); за запитом (у зв'язку із закриттям вкладного рахунка).

5. За характером вилучення коштів вклади поділяються на такі: з попереднім повідомленням про вилучення; без попереднього повідомлення про вилучення; з обмеженнями у вилученні коштів.

6. Залежно від можливості одержання вкладником додаткових послуг та пільг від розміщення коштів на вклади розрізняють: чисті вклади (немає ніяких додаткових послуг чи пільг); вклади з правом одержання пільгового кредиту або використання вкладу як застави; вклади з можливістю одержання додаткових безоплатних послуг; вклади з іншими послугами та пільгами.

7. За формою доходу від депозитного розміщення коштів розрізняють вклади з доходами в грошовій та грошово-речовій формах.

8. Залежно від виду валюти, в якій залучаються кошти у вклади, розрізняють вклади в національній та іноземних валютах.

9. Залежно від категорії вкладника виділяють вклади фізичних та юридичних осіб.

Зазначені категорії вкладників за своїм складом теж неоднорідні, а тому їх, у свою чергу, можна класифікувати в залежності від форми власності, організаційно-правових форм підприємства, резидентності, виду економічної діяльності, віку вкладника тощо.