Характеристика міжбанківських розрахунків

Організація міжбанківських розрахунків є обов’язковою передумовою здійснення міжгосподарських розрахунків, які банки та їх філії проводять для своїх клієнтів, а також функціонування платіжної системи та банківської системи загалом.

Для забезпечення міжбанківських розрахунків створені внутрішньодержавні та міжнародні платіжні системи.

В Україні можуть створюватися внутрішньодержавні банківські та небанківські платіжні системи. До внутрішньодержавних банківських платіжних систем відносять системи міжбанківських розрахунків, системи масових платежів та внутрішньобанківські платіжні системи.

Система міжбанківських розрахунків призначена для переказу грошей у межах України між банками на виконання зобов'язань їх клієнтів, а також власних зобов'язань цих банків.

Внутрішньобанківська платіжна система (ВПС) створюється банком з метою забезпечення найбільш сприятливих умов для проведення переказу грошей між його підрозділами.

Система масових платежів призначена для переказу грошей за операціями, що здійснюються юридичними та фізичними особами із застосуванням платіжних інструментів.

Внутрішньодержавні небанківські платіжні системи мають право здійснювати діяльність, пов'язану із переказом, виключно після їх реєстрації в НБУ та отримання відповідного дозволу, порядок реєстрації та отримання якого визначається НБУ.

Система електронних платежів НБУ (СЕП НБУ) — це державна система міжбанківських розрахунків. Порядок її функціонування, прийняття і виключення з її членів, проведення переказу за допомогою цієї системи та інші питання визначаються НБУ.

Передумовою здійснення міжбанківських розрахунків є кореспондентські відносини, які можуть установлюватися між банками та НБУ або безпосередньо між банками.

Кореспондентські відносини представляють собою договірні відносини між банками, метою яких є здійснення платежів, розрахунків та надання інших банківських послуг за взаємними дорученнями. Основою таких відносин є відкриття кореспондентського рахунку. Кореспондентський рахунок відкривається банком для іншого банку для обліку його коштів і проведення розрахунків за дорученням і на кошти іншого банку на підставі укладеного кореспондентського договору.

Кореспондентські рахунки (коррахунки) відкриваються двох видів «лоро» («ностро») і технічні рахунки.

«Лоро» — це коррахунок, який відкриває банк банку-кореспонденту та здійснює операції списання (зарахування) коштів згідно з чинним законодавством і укладеним договором. У банку-кореспонденті цей рахунок є коррахунком «ностро». Таким чином, рахунок «ностро» відображається у банку-власника в активі, а в обслуговуючого банку-кореспондента — в пасиві балансу.

Для здійснення міжбанківських розрахунків через СЕП власнику коррахунку на договірних умовах відкривається технічний рахунок у розрахунковій палаті банку — структурному підрозділі банку, що обслуговує філії банку у ВПС та забезпечує взаємодію ВПС із СЕП. Технічний рахунок може відкриватися і у центральній розрахунковій палаті — установі НБУ, яка забезпечує функціонування СЕП у цілому, а також здійснює функції розрахункової палати для банківських установ м. Києва та Київської області, обслуговує інші віртуальні банківські регіони.

Технічний рахунок банківської установи в СЕП фактично відображає стан коррахунка цієї установи на певний час.

Різновидом коррахунків є клірингові рахунки, які відкриваються в клірингових центрах (розрахункових банках) для проведення заліку взаємних вимог між банками.

Необхідною умовою для здійснення міжбанківських розрахунків є формування інформаційно-обчислювальної мережі НБУ з відповідним довідником банківських установ України. Призначення останнього полягає у використанні при роботі всіх програмно-технічних комплексів, у тому числі й СЕП.

Загалом структура СЕП є трьохрівневою, на кожному рівні якої є відповідні учасники зі своїми програмно-технічними комплексами, засобами захисту інформації та електронної пошти (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Структурна побудова СЕП

Міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися через: СЕП за коррахунками банків (філій) у територіальних управліннях НБУ або банках-кореспондентах за коррахунками «лоро» («ностро»).

Загалом, міжбанківські розрахунки можуть здійснюватися декількома шляхами, а саме:

— внутрішньобанківську платіжну систему (ВПС);

— СЕП;

— міжнародні системи електронних розрахунків;

— двосторонні прямі кореспондентські відносини.

Для роботи в СЕП банк укладає з НБУ договори на інформаційно-розрахункове обслуговування та про використання криптографічних засобів захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі.

Міжбанківські розрахунки виконуються в строк до трьох операційних днів і вважаються завершеними з часу зарахування коштів на коррахунок банку одержувача.

Внутрішньобанківські розрахунки виконуються в строк, встановлений внутрішніми нормативними актами банку, який не може перевищувати двох операційних днів, та вважаються завершеними з часу зарахування коштів на рахунок філії одержувача.

Відповідно до чинного законодавства безспірне стягнення, безакцентне списання, примусове списання коштів з кореспондентських рахунків банків здійснюється лише на підставі виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів, а також за вимогою Національного банку, яка базується на здійсненні рефінансування банку, якщо таке передбачено угодою.