Студопедия

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника



Шведський радіофізик, який вивчав вплив радіаційного випромінювання на біологічні організми, один з родоначальників науки радіобіології




Читайте также:
  1. А. Этос науки
  2. Аксиология и этика науки.
  3. Активний вплив на проблему
  4. Актуальные проблемы и задачи науки
  5. Александрийский период развития науки
  6. Аналіз факторів, що впливають на процес лазерного формоутворення
  7. Антропогенний вплив на природне середовище та сучасні екологічні проблеми
  8. Аудит впливу енергетичних об'єктів на навколишнє природне середовище.
  9. Важнейшими социальными функциями исторической науки являются: познавательная, практически-рекомендательная и воспитательная.
  10. Взаимодействие философии и науки

У 1979 на честь Рольфа Зіверт названа одиниця вимірювання СІ ефективної та еквівалентної доз іонізуючого випромінювання - зіверт (Зв,Sv).

Також ім'ям Зіверт неофіційно називають Медаль радіаційного захисту (медаль Зіверт), що присуджується Шведською королівською академією наук з 1962 за його ініціативою. На відміну від більш відомої нагороди Шведської академії - Нобелівської премії - лауреатів «медалі Зіверта» вкрай мало - лише 10 осіб за станом на 2003. Серед них - російський лікар-радіолог, професор А. К. Гуськова, яка стала дев'ятим лауреатом у 2000.

У 1964 заснував Міжнародну асоціацію з радіаційного захисту (International Radiation Protection Association )

Кулон – одиниця електричного заряду.

Кулон Шарль Огюстен (14.06.1736 – 23.08.1806)

Французький фізик і військовий інженер, член Паризької академії наук. Народився в Ангулемі. Закінчив школу військових інженерів і все життя був військовим.

Кулон виконав ґрунтовні наукові до­слідження в технічній механіці, магнетизмі, й особливо електриці. Сформулював закони тер­тя ковзання та кочення. Дослідив кручення во­лосяних, шовкових і металевих ниток, уста­новив закони кручення. На основі цих дослід­жень створив новий дуже чутливий метод вимірювання сили. За допомогою виготовлених ним крутильних терезів відкрив основний закон електростатики, що дістав назву закону Кулона. Пізніше цей закон він поширив на взаємодію магнітних полюсів.

Уперше висловив гіпотезу, що кожна моле­кула під час намагнічування стає поляризова­ною, встановив відсутність електризації все­редині провідника.

Дослідження Кулона стали основою для на­ступних експериментальних і теоретичних до­сліджень електричних та магнітних явищ.

Ньютон – одиниця сили.

Ньютон Ісаак (04.01.1643 – 31.03.1727)

Англійський фізик і математик, основопо­ложник сучасного природознавства, творець класичної фізики. Член Лондонського коро­лівського товариства, його президент, наглядач, а згодом директор Монетного двору Англії. Народився у Вулсторпі в селянській родині, помер у Кенсінгтоні — околиці Лондона, похо­ваний у Національному пантеоні Англії — Вестмінстерському абатстві. Напис на його пам'ятнику закінчується такими словами: «... Не­хай смертні радіють, що існувала така прикраса людського роду».



Ньютон сформулював основні закони кла­сичної механіки, відкрив закон всесвітнього тяжіння, дисперсію світла, розвинув корпуску­лярну теорію світла, розробив (незалежно від Лейбніца) диференціальне й інтегральне чис­лення. Узагальнивши результати досліджень своїх попередників у механіці та власні, Ньютон написав величезну працю «Математичні початки натуральної філософії» (1687). «Початки» містять основні поняття та аксіоматику класичної механіки, зокрема поняттямаси,кількості руху, сили, прискорення й три закони руху — закон інерції, закон пропорційності сили прискоренню й закон дії та протидії. У «Початках» сформульовано також закон всесвітнього тяжіння, виходячи з якого Ньютон пояснив рух небесних тіл (планет, їхніх су­путників, комет) і створив теорію тяжіння.

Величезним є внесок Ньютона в оптику. Відкриття дисперсії світла, дослідження інтер­ференції та дифракції світла, вивчення природи кольорів тонких пластинок, відкриття ди­фракційних кілець, встановлення закономір­ності в їх розміщенні, відкриття явища хро­матичної аберації, виготовлення телескопа-реф­лектора оригінальної системи з метою усунення в ньому явища аберації — такий далеко не повний перелік досягнень Ньютона в оптиці. Свої оптичні дослідження він виклав у праці «Оптика» (1704).



Наукова творчість Ньютона мала виключно важливе значення в історії розвитку фізики.

Ом – одиниця електричного опору.

Ом Георг Сімон (16.03.1787- 7.07.1854)

Німецький фізик, викладач фізики та мате­матики в різних гімназіях, згодом професор Нюрнберзької вищої політехнічної школи та Мюнхенського університету.

Основні наукові дослідження Ома стосую­ться електрики. Виконав основоположні експериментальні дослідження властивостей кола постійного електричного струму. На основі цих досліджень довів однаковість сили струму в різних ділянках кола, з'єднаних послідовно, залежність сили струму від довжини провідників, площі їхнього поперечного перерізу, а також від матеріалів,зяких вони виготовлені. Ввівши поняття опору кола, сформулював основний закон електричного кола, що пов'язує його опір, електрорушійну силу та силу струму в колі (закон Ома).

Ом досліджував також нагрівання елек­тричним струмом провідників, виконав важливі дослідження в акустиці, на підставі яких дійшов висновку, що найпростіше слухове відчуття спричиняється лише гармонічними коливан­нями і що людське вухо здатне розкладати звук на синусоїдні складові.

Автор численних наукових праць. Був обраний членом Лондонського королівського товариства.

Паскаль – одиниця тиску

Паскаль Блез (19.06.1623- 19.08.1662)

Французький математик, фізик, філософ. Народився в Клермон-Феррані в сім'ї мате­матика. Здобув домашню освіту під особистим керівництвом батька. З дитинства виявив над­звичайні математичні здібності — у 16 років сформулював одну з основних теорем про­ективної геометрії, яку пізніше було названо теоремою Паскаля. Виконав низку досліджень в інших розділах математики, зокрема в теорії імовірностей, теорії чисел. У 1649 p. Паскаль сконструював додавальну машину (арифмо­метр).



У фізиці Паскаль уславив своє ім'я головним чином дослідженнями в гідростатиці. Він уста­новив, що тиск на рідину передається без зміни в усіх напрямах (закон Паскаля); сформулював закон сполучених посудин і розробив теорію гідростатичного преса. Одним із перших указав на спільність законів рівноваги рідин і газів. На основі експериментів довів, що з висотою ат­мосферний тиск зменшується; встановив, що покази барометра залежать від вологості та тем­ператури повітря. Останнє мало важливе зна­чення для метеорології.

Паскаль плідно займався також літера­турною діяльністю, а його наукові трактати з філософії вирізнялися глибиною думки й завершеністю.

Сіменс – одиниця електропровідності.

Сименс Ернст Вернер (13.12.1816 – 06.12.1892)

 

Німецький фізик, електротехнік і промисло­вець. Закінчив Берлінське артилерійське інже­нерне училище. Член Берлінської академії наук. Засновник і власник великих електротехнічних концернів «Сіменс і Гальське», «Сіменс і Шуккерт» та ін.

Перші наукові дослідження Сіменса по­в'язані з гальванопластикою. Пізніше захопився електротехнікою та телеграфним електрозв'яз­ком. Виготовив ртутний еталон електричного опору, побудував електричний пірометр, селе­новий фотометр, виміряв діелектричну про­никність багатьох речовин. Відкрив принцип са­мозбудження електричних машин, на основі якого розробив і виготовив електричний генера­тор із самозбудженням.

Важливим у житті Сіменса було одержання патенту на сконструйований ним зразок телег­рафного апарата, що дало йому змогу, залучивши до співпраці механіка І. Г. Гальське, заснувати невеличку майстерню для виготовлення телег­рафних апаратів і виконання замовлень на побу­дову телеграфних ліній зв'язку. Цим було пок­ладено початок діяльності Сіменса як промисловця. З невеличкої майстерні невдовзі виріс величезний концерн «Сіменс і Гальське».

У 1879 p. Сіменс уперше в світі побудував дослідний зразок міського електричного транс­портного сполучення — трамваю, яким з величезним успіхом здійснювалися перевезення екскурсантів на території Берлінської про­мислової виставки.

Тесла –одиниця магнітної індукції.

Тесла Никола (10.07.1856- 07.01.1943)

Сербський учений у галузях електро- та радіотехніки. Народився в Смилянах (Хорватія). Закінчив політехнічний інститут в Граці і Празький університет. Працював інженером у Будапешті, а пізніше в Парижі. У 1884 p. емігрував до США.

Розробив конструкції багатофазних гене­раторів, електродвигунів і трансформаторів та схеми розподілу багатофазних струмів. Відкрив явище обертового магнітного поля. Винайшов високочастотний трансформатор (трансформа­тор Тесла). Вивчав дію високочастотних струмів на організм живих істот. Винайшов електро­лічильник, частотомір і багато інших електро- та радіотехнічних приладів.

Кельвін – одиниця термодинамічної температури.

Томсон (Кельвін) Уїльям (26.06.1824-17.12.1907)

Англійський фізик, член Лондонського королівського товариства. Народився в Бел­фасті. Закінчив Кембріджський університет і майже рік опрацьовував експериментальну фізику в одній з найкращих у світі фізичних лабораторій А. Реньо в Парижі. Після цього керував кафедрою теоретичної фізики Глазговського університету, деякий час був його президентом. Останні роки свого життя очолю­вав Лондонське королівське товариство. За видатні наукові заслуги здобув титул лорда Кельвіна. Похований у національному пантеоні Англії — Вестмінстерському абатстві.

Виконав багато досліджень з різних розділів фізики, математики, техніки. Перші наукові праці присвячені проблемам математичної фізи­ки, в тому числі застосуванню рядів Фур'є для розв'язування деяких теоретичних задач з фізики. Розробив важливий метод електричних зображень, який дав змогу розв'язати кілька дуже складних задач з електротехніки, теорії теплопровідності.

Томсон (Кельвін) розробив основи теорії електричних коливань, вивів відому формулу, яка встановлює залежність між періодом влас­них коливань коливального контуру та його єм­ністю й індуктивністю; сконструював кілька високочутливих електровимірювальних приладів.

Значні наукові досягнення мав Томсон (Кельвін) у термодинаміці. Сформулював другий закон термодинаміки і довів неможливість здійснення в природі вічного двигуна другого роду. Помилково висловив антинаукову гіпотезу про «теплову смерть» Всесвіту. Ця гіпотеза за­знала нищівної критики з боку видатних вчених у галузі фізики Л. Больцмана, М. Смолуховського та інших, яку, до речі, учений сприйняв на­лежно.

Томсон (Кельвін) установив поняття абсо­лютної температури й абсолютної шкали темпе­ратур — шкали Кельвіна. Розробив тер­модинамічну теорію термоелектричних явиш. Здійснив кілька цікавих досліджень з теплопровідності.

Був обраний членом багатьох зарубіжних академій і наукових товариств.

Ват – одиниця потужності.

Уатт Джеймс (19.01.1736 –25.08.1819)

Англійський винахідник. Народився в Гріноці (Шотландія). Працював механіком у Глазговському університеті.

Багато сил доклав до вдосконалення парової машини Ньюкомена. Побудував і використав у ній циліндр подвійної дії. Кривошипно-повзунний механізм замінив планетарно-зубчастою передачею. Сконструював відцентровий регуля­тор із дросельною заслінкою для підтримування постійною кількість обертів вала тощо. Такі вдос­коналення дали можливість Уатту побудувати універсальний паровий двигун, який виявився на той час досить економічним, ефективним, набув великого поширення й відіграв значну роль у переході до капіталістичного машинного вироб­ництва.

Фарад – одиниця електричної ємності.

Фарадей Майкл (22.09.1791- 25.08.1867)

Англійський фізик, член Лондонського королівського товариства. Народився в Лондоні. Навчався самостійно. Влаштувався на роботу асистентом у лабораторію відомого англійського фізика і хіміка Г. Деві в Королівському інституті. У 1825 p. призначається директором лабораторії Королівського інституту, замінивши на цій посаді Г. Деві. З 1833 p. — професор кафедри хімії цього інституту.

Перші наукові дослідження Фарадея стосувалися хімії. Вперше здійснив зрідження хлору, І здобув бензол. Однак невдовзі всі свої наукові вподобання присвятив фізиці, зокрема електро­магнетизму. Найвищим світовим науковим до­сягненням Фарадея було відкриття явища електромагнітної індукції, яке спричинило справжній переворот у техніці, стало основою електротехніки.

У працях Фарадея з електромагнетизму важливим також було введення в науковий обіг поняття поля. Він уперше в історії розвитку фізики використав термін «магнітне поле». За висловом А. Ейнштейна, ідея поля була найоригінальнішою ідеєю Фарадея, найважливі­шим відкриттям з часів Ньютона. За Фарадеєм, простір, в якому відбуваються явища, сам бере в них участь, є ніби вмістилищем усіх явищ. Фа­радей у своїх дослідженнях чудово скористався уявленнями про електричні та магнітні силові лінії, хоча помилково і вважав їх реально існу­ючими. Отже, Фарадей виступив у цій частині своїх наукових досягнень творцем учення про електромагнітне поле. Матерія стала виступати не лише у формі речовини, а й у формі поля.

Фарадей відкрив закони електролізу, ви­словив гіпотезу про існування іонів, уперше описав явища пара- та діамагнетизму, обертання площини поляризації світла в магнітному полі. Виявив вплив діелектриків на електричну взаємодію і ввів у науковий обіг поняття ді­електричної проникності, експериментально довів закон збереження електричного заряду. До того ж він був видатним популяризатором фізики.

 


Дата добавления: 2014-12-03; просмотров: 49; Нарушение авторских прав







lektsii.com - Лекции.Ком - 2014-2021 год. (0.013 сек.) Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав
Главная страница Случайная страница Контакты