Трактування сутності доходів місцевих бюджетів

У російській фінансовій літературі проблеми формування доходів місцевих бюджетів почали досліджуватись після земської реформи 1864 року. Зазначені питання досить ґрунтовно розкривались Васильчиковим А., Лебедєвим В., Веселовським Б., Озеровим І., Свірщевським А., Гензелем П., Цитовичем А., Твердохлєбовим В., Смірновим М. При цьому під доходами місцевих бюджетів вони розуміли сукупність ресурсів, які нагромаджувались місцевими самоврядними спілками, підпорядкованими державі, для задоволення громадських потреб. Джерелами доходів вважалися податкові надходження та ресурси, отримані внаслідок ведення власного фінансового господарства.

У радянські часи наука про місцеві фінанси у контексті формування дохідної частини місцевих бюджетів розвивалася дещо пасивно. Існували різні підходи вчених-економістів щодо визначення сутності доходів місцевих бюджетів. У 1944 році Ровінський Н. вказує на цільове використання доходів місцевих бюджетів, та групуючи доходи за ознакою стягнення, він розрізняє податкові надходження та доходи, які є результатом господарської діяльності місцевих органів влади. Бутаков Д. визначає доходи місцевих бюджетів як сукупність економічних відносин, які сприяють територіальному розподілу ВВП держави та забезпечують формування фінансової бази місцевих органів влади. У цьому визначенні доходів місцевих бюджетів не розкрито кількісних та якісних характеристик категорії доходів. При цьому доходи місцевих бюджетів, формуючи фінансову базу місцевих органів влади, є тільки однією складовою фінансових ресурсів органів місцевого самоврядування.

В Україні розвиток концептуальних засад доходів місцевих бюджетів тісно пов’язаний із визнанням місцевого самоврядування та розширенням їх фінансової діяльності. Ряд сучасних дослідників подають визначення доходів бюджетів у цілому, охоплюючи одночасно сфери фінансових відносин як на загальнодержавному рівні, так і на рівні місцевого самоврядування. При цьому в літературі доходи бюджетів розглядаються як частина централізованих ресурсів держави, фондів грошових коштів, економічні відносини.

Зокрема, Юрій С. та Бескид Й. під доходами бюджетів розуміють частину централізованих ресурсів держави, які необхідні для виконання нею відповідних функцій. У даному визначенні висвітлено сутність як доходів державного бюджету, так і доходів місцевих бюджетів. При цьому основна увага звертається на особливості функціонування даного поняття, зокрема, на вартісний і розподільчий характер, матеріальний зміст і призначення.

Аналогічним є підхід до визначення сутності даного терміну в Дробозіної Л., Константінової Ю., Окуневої Л. При цьому російські вчені виділяють такі джерела доходів місцевих бюджетів: місцеві податки і збори, неподаткові доходи, надходження із бюджетів вищих рівнів.

Трактуючи доходи бюджетів як частину національного доходу, що централізується у бюджетах різних рівнів, Бабич А. і Павлова Л. конкретизують джерела їх мобілізації, виділяючи податкові та неподаткові надходження, доходи від використання майна, що є у державній та муніципальній власності. Проте, у визначеннях доходів бюджету, запропонованих Поляком Г., Романовським М., Врублевським О., Сабанті Б., стрижневою основою виступає сукупність економічних (грошових) відносин, що виникають між державою та юридичними і фізичними особами. Вчені акцентують увагу на безповоротності цих надходжень у розпорядження відповідних органів влади і відповідності діючому бюджетному, податковому законодавству.

Романенко О., розуміючи доходи бюджету як економічну категорію, яка відображає економічні відносини, що виникають у держави з юридичними та фізичними особами у процесі формування бюджетного фонду, відмічає форми прояву цієї категорії. Таке тлумачення доходів місцевих бюджетів не розкриває суті цього поняття, оскільки доходи державного та місцевих бюджетів різняться джерелами формування окремих видів надходжень і напрямками використання.

Щодо тлумачення поняття доходів місцевих бюджетів Пасічника Ю., вважаємо, що не доцільно ототожнювати доходи місцевих бюджетів з фінансовими ресурсами регіонального рівня, оскільки останні, крім доходів бюджетів, включають доходи державних та місцевих цільових фондів, доходи комунального сектора економіки та муніципальний кредит.

Таким чином, у розумінні економічного змісту доходів місцевих бюджетів панує дві концепції. Одні науковці, визначаючи зміст доходів місцевих бюджетів, абстрагуються трактуванням їх як економічних відносин, для інших – бюджетні доходи асоціюються з частиною централізованих ресурсів держави, що зосереджуються у відповідних централізованих фондах грошових коштів. Тобто, даний термін використовується для визначення різних за своєю природою об’єктів та явищ, оскільки, з одного боку, відображає сукупність особливої сфери фінансових відносин, пов’язаних із формуванням фондів грошових коштів місцевих органів влади, а з іншого – є матеріальним вираженням частини бюджетних відносин у вигляді податкових та неподаткових надходжень, доходів від операцій з капіталом і трансфертів.