T - податки на виробництво й імпорт (за винятком субсидій).

Як вимірник валового річного обсягу виробництва ВВП має один важливий недолік: він завищує обсяг виробництва на вартість річних амортизаційних відрахувань і на суму непрямих податків.

Нас цікавить насамперед величина, которою виробництво реально додало до добробуту суспільства, а суми амортизаційних відрахувань, що накопичуються в спеціальних фондах, добробуту суспільства не підвищують.

Внаслідок цього, зменшивши величину ВВП на суму амортизаційних відрахувань, нарахованих за рік, можна одержати ще один макроекономічний показник - чистий національний продукт (ЧНП):

ЧНП = ВНП - А.

Де А - Амортизація.

За допомогою цього показника виміряється загальний річний обсяг виробництва товарів і послуг, що країна зробила й спожила у всіх секторах своею національного господарства. Інакше кажучи, ЧНП показує розмір доходу постачальників економічних ресурсів за надані їм землю, робочу силу, капітал, підприємницьку здатність, за допомогою яких створений цей ЧНП.

Єдиним компонентом, що не відбиває щирого внеску економічних ресурсів у ЧНП, є непрямі податки. Виходить, щоб визначити показник загального обсягу заробітної плати, рентних платежів і прибутку, необхідно відняти зі ЧНП суму непрямих податків. Отриманий показник зветься "національний доход".

Національний доход (НД) - це знову створена за рік вартість, що характеризує, що додало виробництво в даному році до благососто- янию суспільства. Тому при його підрахунку, на відміну від ВВП, у нього не включаються суми амортизації, непрямих податків, державні субсидії:

НД = ВВП - А (Споживання основних фондів) - КН (непрямі податки).

Це чистий "зароблений дохід" суспільства, цим і визначається важливість НД як макроекономічного показника і його широке застосування при порівняльному аналізі. Особистий дохід (ОД) являє собою отриманий дохід, на вiдмiну вiд НД, який є заробленим доходом. Тут слiд вiдмiтити, що частина заробленого доходу – внески на соцiальне страхування, податки на прибуток пiдприємств та їх перерозподiл – не надходить в розпорядження населення. В той же час трансфертнi виплати (допомога по безробiттю, по старостi, непрацездатностi, субсидiї на освiту та iн.), якi не є результатом господарської дiяльностi працiвника, в той же час становлять частину їх доходу. Отже, особистий дохід, як фактично отриманий дохід, можна вирахувати шляхом вiднiмання з нацiонального доходу внескiв на соцiальне страхування (Вс), податкiв на прибуток пiдприємств (ПП), та додавання суми всiх трансфертних платежiв (Тр):

ОД=НД-Вс-ПП+Тр (11.6)

Дохід, що залишається в особистому розпорядженні (ДР) це та частина доходу, якою єкономічні суб’єкти можуть розпоряджатись на власний розсуд, витрачаючи його на споживання або заощаджуючи. Величину ДР можна отримати шляхом вирахування iндивiдуальних податкiв (ІП) (прибуткового, податкiв на особисте майно, на спадщину) iз особистого доходу:

ДР=ОД-ІП