Принципи створення інформаційних систем

Основним при проектуванні інформаційних систем є принцип системного підходу. Його сутність полягає в тому, що комп'ютерна система розглядається як система, в якій всі її складові елементи й процеси, що відбуваються, взаємопов'язані з урахуванням як внутрішніх, так і зовнішніх факторів. Згідно системного підходу об'єкт розглядається як єдине ціле, а не як сукупність складових його частин. Впроваджуючи цей принцип спочатку слід обумовити цілі та критерії системи, а потім структурувати систему для виявлення комплексу технічних, економічних та організаційних питань, розв'язання яких необхідне для того, щоб спроектовані системи відповідали певним цілям і критеріям. Без комплексного та всебічного вирішення цих питань ефект від впровадження інформаційних систем значно знижується.

Отже, принцип системного підходу передбачає в процесі проектування інформаційних систем проведення аналізу об'єкта управління в цілому і системи управління ним, а також визначення загальних цілей і критеріїв функціонування об'єкта в умовах його автоматизації. Даний принцип передбачає однократне введення інформації в систему та багаторазове її використання, наявність єдиної інформаційної бази, комплексне програмне забезпечення.

В основу системного підходу покладено такі принципи проектування, як принцип низхідного проектування, принцип структурного проектування, модульний принцип і принцип безперервного розвитку системи.

Принцип низхідного проектування, який ще називається принципом проектування "зверху вниз", полягає в тому, що стратегія проектування визначається з позицій системи в цілому. При цьому спочатку, відповідно до поставлених цілей, розробляється загальна концепція проектування системи, що визначає вимоги до структури системи, повноти завдань і функцій управління, необхідного комплексу технічних засобів, структури інформаційного і технічного забезпечення. Потім, у рамках розробленої стратегії, на рівні функціональних підсистем і комплексів завдань розробляють форми і режими входу та виходу, визначають структуру і технологію обробки масивів даних, обчислювальні ресурси ЕОМ і здійснюють програмування завдань.

Принцип структурного проектування полягає в тому, що система, яка підлягає проектуванню, поділяється на відносно самостійні частини. Ідея структурного проектування використовується при розробці системи в цілому. При цьому розробка системи в рамках загальної стратегії проектування виконується частинами по функціональних підсистемах. В кожній функціональній підсистемі виділяються відносно самостійні комплекси завдань, розробка яких може бути доручена окремим виконавцям. Таким чином, структурне проектування дозволяє підключити до розробки необхідну кількість розробників і забезпечує раціональний розподіл робіт між розробниками системи за умови загальної координації їх діяльності.

Крім того, специфікою проектування інформаційних систем є ланцюгові зв'язки, за яких зміни в одній частині системи призводять до змін в іншій. Принцип структурного проектування дозволяє звести до мінімуму подібні зв'язки, знижуючи трудомісткість проектних робіт.

При модульному принципі інформаційна система, що проектується, розглядається як сукупність елементів, більшість яких є тотожними і майже однаковими. Такі елементи системи називаються модулями. Модуль - це типовий елемент системи, що має стандартні зв'язки з іншими елементами системи і використовується для проектування систем певного класу.

Модульний принцип широко використовується під час розробки проектних рішень в основних забезпечуючих підсистемах - інформаційних, програмних і технологічних.

Принцип системного підходу є не тільки основним при створенні інформаційних систем, але й значною мірою впливає на інші принципи, визначаючи їх успішну реалізацію.

Крім цього, створення інформаційних систем повинно базуватись на наступних принципах:

1) економічної доцільності - переваги, що очікуються від використання системи, повинні перевищувати витрати на її проектування, впровадження, вивчення та супровід;

2) гнучкості - система, що створюється, повинна мати достатній запас гнучкості, щоб забезпечити можливість реагування на зміну зовнішніх факторів;

3) контролю - передбачає створення паралельних інформаційних потоків, які контролюють один одного та забезпечують достовірність економічної інформації;

4) захисту і безпеки даних - система, що проектується, повинна сприяти захисту активів підприємства від нераціонального їх використання та забезпечувати надійність та безпеку інформації в системі. Якісна інформаційна система повинна виконувати наступні функції щодо безпеки даних: а) поділ доступу до функцій і даних системи шляхом авторизації користувачів за паролем; б) шифрування даних; в) наявність контролю за входом до системи та ведення журналу робочого часу; г) контроль за періодичністю створення резервних (архівних) копій інформації;

5) сумісності - система повинна проектуватися з урахуванням людського фактору та організаційних особливостей підприємства, вже наявних комп'ютерів і програм. Під організаційними особливостями підприємства найчастіше розуміють способи взаємодії окремих працівників і підрозділів. Необхідно також перевірити сумісність нової комп'ютерної системи з вже наявним обладнанням і програмним забезпеченням;

6) універсальності - програмна система повинна вирішувати не окреме завдання, а виконувати стандартні процедури і обробляти конкретне завдання як окремий випадок більш загальної. Тому при складанні алгоритму слід звертати увагу на масові операції та процедури. Розробник повинен зібрати статистичні дані про типи господарських процесів та їх частоту на конкретному підприємстві. Після цього слід поділити інформаційний масив на стандартні і нестандартні процеси й операції. Алгоритм повинен бути орієнтований на масові операції, але передбачати обробку й немасових. Останнє досягається двома способами: або операціями, що рідко виконуються (нестандартні) і передбачаються в алгоритмі, або такими операціями, що виключені із загального циклу комп'ютерної обробки даних, а в процесі роботи підлягають індивідуальному коригуванню;

7) безперервності розвитку — передбачає постійне удосконалення всіх видів його забезпечення (технічного, програмного, інформаційного тощо). Це зумовлено тим, що з розвитком підприємств виникають нові завдання управління, вдосконалюються та змінюються старі. З цією метою необхідно передбачити можливість заміни застарілих технічних і програмних засобів новими, більш продуктивними. На принцип безперервного розвитку впливає принцип гнучкості, який зумовлює пристосованість системи до можливих перебудов, що забезпечується модульністю побудови всіх підсистем і стандартністю їх взаємозв'язку.