КАТЕГОРИИ:
АстрономияБиологияГеографияДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника
|
Персонал інформаційної системиПотрібно розрізняти спеціалістів, які експлуатують комп'ютерну систему, і спеціалістів, які її створюють (тобто вивчають господарську діяльність підприємства, проектують і впроваджують інформаційну систему). Перелік спеціалістів, які експлуатують автоматизовану систему, невеликий і включає таких фахівців, як бухгалтери, аналітики, економісти підприємства, які виконують поточну роботу на комп'ютерах; спеціалісти з інформаційних систем; особи, які використовують інформацію, одержану за допомогою системи, - директори, керівники підрозділів та інші. Набагато ширшим є перелік спеціалістів, які приймають участь у створенні системи. На стадії вивчення окрім консультантів, які проводять опитування, до процесу залучаються всі працівники підприємства, майже всі керівники підрозділів і, відповідно, керівництво підприємства. На цьому етапі слід користуватися послугами професійних консультантів щодо інформаційної системи. Безпосереднє створення інформаційної системи забезпечується взаємодією окремих категорій працівників, зокрема, таких як: користувачі, проблемні програмісти, системні програмісти та системні інтегратори (рис. 3.13 Ілюстративного курсу 2). (Взаємодія спеціалістів з програмно-апаратним комплексом при створенні інформаційної системи). Користувач програмно-апаратного комплексу формулює проблеми та завдання, що вирішуються. Потім він самостійно або за допомогою проблемного програміста обирає пакети прикладних програм, що забезпечують вирішення сформульованих завдань. Як правило, на ринку є декілька пакетів прикладних програм різної складності, що дозволяють еволюційно нарощувати можливості обробки інформації. Системний програміст - це спеціаліст, який розуміє особливості побудови апаратних засобів комп'ютера, проблеми передачі даних в комп'ютерних мережах, має навички роботи в операційних системах і знає мови програмування. Системний програміст обирає необхідну операційну систему та проводить об'єднання програмно-апаратних засобів в єдину систему, підготовлену для завантаження початкових даних і пакетів прикладних програм. При створенні системи системний програміст співпрацює із системним інтегратором. Системний інтегратор консультує і супроводжує користувача при вивченні можливостей комп'ютерів: оцінює складність завдань, рекомендує для придбання апаратне та програмне забезпечення, допомагає з'єднувати (або робить це сам) апаратні модулі, обирає та встановлює необхідні програми, навчає користувача і вирішує разом з ним попередньо визначений комплекс завдань з використанням конкретних даних, налагоджує прикладні програми для реальних завдань користувача. Як правило, всі наведені вище функції виконує кінцевий користувач, але при побудові складних інформаційних систем він, крім особистої участі, змушений наймати спеціалістів для роботи зі створення необхідного програмно-апаратного комплексу. В цьому випадку можливі наступні варіанти: 1) програма створюється штатним програмістом або спеціалізованим відділом підприємства. За умови правильної постановки завдань програмісти підприємства можуть створити цілком прийнятний програмний продукт, що враховуватиме специфіку конкретного підприємства і який, в разі необхідності, можна легко удосконалити. Але такі програми починають працювати лише через 5-6 місяців після їх впровадження. Крім того, при їх написанні програмісти не завжди дотримуються стандартів створення баз даних, а тому часто такі програми не можуть переносити інформацію до інших програм. Крім того, створення програм програмістами підприємства часто, через недостатнє вивчення набутого в цій галузі досвіду, призводить до труднощів при впровадженні типових проектних рішень. З іншого боку суттєвими недоліками індивідуального підходу є складність впровадження та висока трудомісткість адаптації типових рішень до конкретних умов використання на різних підприємствах; 2) програма створюється на замовлення в спеціалізованій фірмі. Цей варіант є найдорожчим з усіх можливих. Це пов'язано з тим, що побудова нової моделі є складним і трудомістким процесом, що вимагає великої аналітичної роботи і залучення висококваліфікованих спеціалістів з проектування складних систем. Наприклад, на проектування та розробку системи "Галактика" пішло в загальній кількості декілька сотень людино-років. При цьому успіх впровадження програмної системи залежить від фірми-розробника, її компетентності, порядності та надійності; 3) придбається універсальна програма, розроблена для масового продажу, що потребує модифікації відповідно до потреб конкретного підприємства. Така програмна система менше пристосована до специфіки підприємства, але коштує дешевше, ніж написана на замовлення. Найкорисніше в ній те, що вона вже пройшла випробування практикою. Такі продукти, зазвичай, супроводжуються і Удосконалюються, поки існує фірма-розробник. Однак жоден програмний продукт, створений на конкретному підприємстві його власними програмістами, не може бути ідеальним у зв'язку з тим, що він створювався на одному підприємстві та не пройшов випробування і тестування на інших підприємствах. Створені на замовлення програмні продукти теж мають такий недолік, хоча їх розроблює команда досвідчених програмістів, адже саме через універсальність такі програми не здатні забезпечити ефективну комп'ютеризацію діяльності підприємства. Оптимальним є підхід, за якого підприємство купує готовий програмний продукт і замовляє весь комплекс послуг з його налагодження та впровадження.
|