Проектування інформаційної системи

На стадії системного проектування проводиться розробка, оформлення, погодження та затвердження технічного завдання на створення автоматизованої системи, в якому детально документуються вимоги до неї, визначається перелік функцій, що доробляються, строки та вартість виконання окремих етапів робіт і всього проекту в цілому, взаємні зобов'язання з виконання необхідних робіт.

На стадії проектування формулюють вимоги до створюваної інформаційної системи. Для цього необхідно забезпечити співпрацю широкого кола фахівців - юристів, програмістів, інженерів, керівників підрозділів, а також майбутніх користувачів системи, які безпосередньо будуть працювати з системою. При проектуванні уточнюють процедури взаємодії облікового персоналу та напрями руху документів в системі, узгоджують і затверджують форми необхідних звітів, складають проектну документацію (як документацію користувача, так і технічну).

В практиці проектування економічних інформаційних систем застосовуються різні технології, що відрізняються сукупністю методів, засобів проектування, організаційних прийомів і технічних засобів.

Метою проектування є розробка проекту інформаційної системи із заданими користувацькими властивостями, які, в процесі її функціонування, задовольняють інформаційні потреби користувачів.

Відмінності в методах і засобах проектування об'єктів управління, а також в структурі, складі та професійному рівні колективів проектувальників обумовлюють складність процесів розробки інформаційних систем.

Процес проектування інформаційних систем є динамічним, багатокроковим, складним. Він характеризується високою вартістю, залученням фахівців різних профілів, що впливає на структуру технології проектування. У зв'язку з цим виникає необхідність формалізованого опису процесів проектування, в основу якого покладено поняття технологічної операції проектування.

Технології проектування інформаційних систем передбачають поетапну розробку системи. Етапи можуть об'єднуватися в стадії. Сукупність стадій і етапів, які проходять інформаційні системи в своєму розвитку з моменту ухвалення рішення про створення системи до моменту припинення її функціонування, називається життєвим циклом інформаційних систем.

У життєвому циклі інформаційних систем виділяють наступні стадії: передпроектна, технічний проект, робочий проект, впровадження ( див. рис.):

Рис. Стадії життєвого циклу інформаційних систем

Встановлення стадій і етапів робіт для кожного конкретного об'єкту проводиться на передпроектній стадії та вибирається з урахуванням складності об'єкту і наявності проектних рішень.

Передпроектна стадія передбачає усестороннє вивчення існуючої системи управління підприємством з метою обґрунтування техніко-економічної доцільності і необхідності створення інформаційних систем, розробку рішень з удосконалення інформаційної системи і основних вимог до нової системи. Для цього детально обстежують об'єкт автоматизації (підприємство) з метою встановлення організаційно-технічних заходів щодо проектування та впровадження інформаційних систем та проводять оцінку застосовності тих або інших типових проектних рішень і пакетів прикладних програм.

Комплекс робіт на передпроектній стадії виконується в декілька етапів:

- збір матеріалів про об'єкт проектування (підприємство);

- обробка і аналіз матеріалів обстеження;

- формування вимог до проектної системи.

На етапі збору матеріалів дослідження ведеться у трьох напрямах:

1) отримання відомостей про виробничу діяльність, структуру, показники діяльності підприємства. Результати вивчення надаються у вигляді відповідних описів;

2) вивчення організаційно-функціональної структури апарату управління і функцій управління структурних підрозділів підприємства. При цьому виявляється комплекс завдань, виконання яких обумовлено реалізацією відповідної функції управління з вказівкою початкової та вихідної інформації кожного завдання або комплексу завдань. Результати вивчення подаються у вигляді структурної схеми апарату управління;

3) вивчення напряму руху потоку інформації, його структурні компоненти, частота виникнення і процедури обробки. Результати подаються у вигляді сукупності документів обстеження, в яких відображено загальну характеристику носіїв, інформації.

На етапі обробки матеріалів обстеження виконуються три види аналізу: системний, функціональний і аналіз потоків інформації. В результаті системного аналізу формуються цілі удосконалення системи управління та розробляються критерії ефективності її функціонування. Цілі визначаються на основі планів економічного, технічного та соціального розвитку, а також на основі аналізу господарської діяльності підприємства і представляються у вигляді ієрархічного багатоступінчатого "дерева", кожний рівень якого приблизно відповідає певному рівню керівництва. Відповідно до розробленого "дерева цілей" визначаються критерії функціонування проектованої інформаційної системи, що є системою техніко-економічних показників, рівень яких повинен бути досягнутий в результаті створення та функціонування інформаційної системи.

Функціональний аналіз передбачає аналіз функцій управління, що реалізуються в системі. Для такого аналізу використовуються матеріали обстеження, що описують організаційно-функціональну структуру підприємства, і розроблене "дерево цілей". Для переходу від цілей до структури управління накладають матрицю реалізованих функцій управління на "дерево цілей" і формують функції, що відповідають різним цілям.

У результаті формується повний перелік функцій управління, що забезпечують досягнення поставлених цілей. Система функцій управління розгортається в комплекс завдань, який повинен бути покладений в основу формулювання обов'язків співробітників окремих ланок управління підприємством.

Аналіз потоків інформації передбачає вивчення структурних компонентів потоку і маршрут його руху. В результаті аналізу розраховуються параметри потоку, що характеризують, наприклад, стабільність інформації, спрямованість її передачі від одного підрозділу до іншого, інформаційний взаємозв'язок кожного підрозділу з системою, співвідношення між вхідною і вихідною інформацією з певного комплексу завдань тощо. Ці параметри потоків інформації дозволяють обрати комплекс технічних засобів і використовуються для формування вимог до інформаційного та програмного забезпечення майбутньої інформаційної системи.

За наслідками аналізу матеріалів обстеження на третьому заключному етапі формування вимог до проектованої системи наводиться опис функціональної структури апарату управління та вирішуваних комплексів завдань, встановлюються режими видачі інформації користувачу для управління підприємством, формуються вимоги до складу технічних засобів, організації та структури інформаційної бази системи, до систем управління базами даних і вимоги до програмного забезпечення системи.

На передпроектній стадії розробляються два основні документи: техніко-економічне обґрунтовування і технічне завдання, призначені для обґрунтовування необхідності і техніко-економічної доцільності створення інформаційної системи. На першій стадії проектування думка фахівців є основною та вирішальною у визначенні економічної доцільності створення інформаційної системи, а також формулюванні вимог до проектованої системи з позицій користувачів інформації. Такий важливий документ, як техніко-економічне обґрунтовування, розробляється в основному замовником. А потім на основі нього фахівцями розробника системи спільно із замовником складається технічне завдання на створення системи.

В техніко-економічному обґрунтуванні на основі даних, що характеризують виробничі можливості підприємства з підвищення обсягу і якості продукції, що випускається, зниженню матеріальних і трудових витрат за рахунок створення інформаційної системи, обґрунтовується вибір функцій, що автоматизуються, з урахуванням отримання очікуваного економічного ефекту.

З урахуванням техніко-економічного обґрунтування розробляється технічне завдання на створення автоматизованої інформаційної системи, яке встановлює послідовність проектування та впровадження проекту з урахуванням можливостей прийняття типових проектних рішень і пакетів прикладних програм. Зміст технічного завдання розглядається керівництвом підприємства за участю провідних фахівців апарату управління та затверджується у встановленому порядку.

Технічний проект містить основні проектні рішення зі створення інформаційної системи, уточнені витрати на створення системи і основні техніко-економічні показники. При розробці технічного проекту системи можливе проведення науково-дослідних, дослідно-конструкторських і експериментальних робіт з метою визначення найефективніших рішень.

Технічне проектування здійснюється відповідно до загального графіку на розробку і впровадження всієї системи управління та регламентується умовами договору між замовником і розробником проекту. Розроблений технічний проект передається замовнику для розгляду і затвердження.

Робочий проект інформаційної системи підприємства проектується на підставі затвердженого технічного проекту і включає розробку документації, необхідної для налагодження, впровадження та забезпечення нормального функціонування інформаційної системи. Робочий проект передбачає формування посадових інструкцій, які визначають права і обов'язки працівників, пов'язаних зі збором, реєстрацією, передачею і обробкою інформації до інформаційної системи.

Завершення робіт з підготовки підприємства до впровадження інформаційної системи оформлюється актом, який є підставою для початку експлуатації системи. Експлуатація полягає в перевірці функціонування системи в реальних виробничих умовах із застосуванням відповідних технічних і програмних засобів, передбачених технічним проектом. Програма експлуатації передбачає визначення наступних питань:

- перелік об'єктів (завдань і технічних засобів), що проходять дослідну експлуатацію;

- методи і порядок перевірки завдань на відповідність технічним вимогам і методи правильності результатів вирішення завдань;

- порядок перевірки технічних засобів інформаційної системи тощо.

За результатами цих робіт складається двосторонній акт про здачу системи в експлуатацію.

Координацію діяльності всіх учасників процесу проектування виконує головний конструктор проекту, який є фахівцем високого класу з великим досвідом практичної роботи в сфері проектування інформаційних систем. Він здійснює загальне керівництво проектуванням, забезпечує узгодженість роботи всіх учасників на різних стадіях проектування та відповідає за проект в цілому.

Фахівці з системного використання обчислювальної техніки повинні знати загальні напрями функціонування економічних об'єктів, вміти правильно використовувати економіко-математичні методи і обчислювальну техніку в управлінні. До цієї групи включаються інженери-системотехніки, економісти-аналітики, інженери-економісти з автоматизованої обробки економічної інформації. За допомогою цієї групи фахівців проводиться обстеження існуючої системи управління, формуються вимоги до різних видів забезпечення системи, проводиться формалізований опис функцій управління та розробку постановок завдань, проектуються технологічні процеси обробки інформації.

Фахівці з розробки і експлуатації комп'ютерів та інших засобів обчислювальної техніки проектують технічне забезпечення, здійснюють вибір раціонального комплексу і структури технічних засобів для конкретного об'єкту, проектують технологію обробки інформації на комп'ютері.

Фахівці з математичного забезпечення, до яких належать інженери-програмісти, математики-програмісти, програмісти, системні програмісти, розробляють і налагоджують програми, аналізують і вибирають потрібні програмні засоби для обробки даних, проводять комплексну узгодження програм, беруть активну участь у впровадженні інформаційних систем і подальшому її функціонуванні.

Фахівці з інформаційного забезпечення і технології обробки даних визначають вимоги до інформаційного і технічного забезпечення, встановлюють склад і зміст інформаційної бази об'єкту, розробляють постановки завдань, проектують технологію збору, передачі і обробки інформації, складають необхідні інструкції на стадії робочого проектування.

Фахівці з організаційно-економічного забезпечення та наукової організації праці беруть участь в розробці сітьових графіків проектування на всіх стадіях, в розрахунках економічної ефективності систем обробки даних, наукової організації праці працівників інформаційних систем.

До складу фахівців організації-замовника включаються різні групи спеціалістів, зокрема інженери з організації виробництва, економісти, плановики, облікові працівники, начальники цехів і ділянок. З їх допомогою характеризується загальний стан господарської і управлінської діяльності підприємства, визначаються перспективи його розвитку, формулюються цілі удосконалення системи управління та критерії ефективності інформаційної системи. Фахівці замовника проводять консультації з техніко-економічних питань і беруть активну участь в проведенні робіт на стадії упровадження системи.