Зміст та принципи фінансового менеджменту

Реальні відносини, засновані на максимізації вартості підприємства в інтересах його власників, на практиці тісно по­в'язані з більш високим рівнем життя, більш високою загальною продуктивністю і конкурентоспроможністю і більш ефективним фондовим ринком.

Фінансовий менеджмент – це процес управління формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів суб’єктів господарювання та оптимізації обороту його грошових коштів. Матеріальною основою фінансового менеджменту є рух грошових потоків.

Основною метою фінансового менеджменту є максимізація добробуту власників підприємства в поточному та перспективному періодах.

Цієї мети досягають максимізацією ринкової вартості підпри­ємства або його звичайних акцій.

Максимізація прибутку є одним із важливих завдань фінансо­вого менеджменту, але не основною метою, як вважалось раніше. Максимальний прибуток не завжди забезпечує зростання ринкової вартості підприємства, оскільки, наприклад:

• він може бути повністю використаний для внутрішнього споживання без створення фондів чи резервів розвитку підприємства;

• він може бути отриманий за високого рівня ризику та заг­рози банкрутства в наступному періоді, а це зумовлює зниження ринкової вартості підприємства тощо. Відповідальність за досягнення основної мети фінансового менеджменту на великих підприємства покладається на віце-прези­дента із фінансових питань, а на невеликих - на директора чи його заступника із фінансових питань, фінансового менеджера або голов­ного бухгалтера.

Реалізація основної мети фінансового менеджменту передба­чає вирішення таких основних завдань:

а) забезпечення формування достатнього обсягу фінансових ресурсів відповідно до завдань розвитку підприємства в майбут­ньому періоді за допомогою:

• визначення загальної потреби у фінансових ресурсах під­приємства на майбутній період;

• максимізації обсягу залучення власних фінансових ресур­сів за рахунок внутрішніх джерел;

• визначення доцільності формування власних фінансових ресурсів за рахунок зовнішніх джерел;

• управління залученням позикових фінансових коштів;

• оптимізації структури джерел формування ресурсного фінансового потенціалу;

б) забезпечення найефективнішого використання сформованого
обсягу фінансових ресурсів за основними напрямами діяльності під-
приємства, зокрема встановлення необхідної пропорційності іх вико-
ристання на цілі виробничого та соціального розвитку підприємства,
виплати власникам підприємства доходу на інвестований капітал тощо;

в) оптимізація грошового обігу підприємства через:

• ефективне управління грошовими потоками підпри­ємства у процесі кругообігу його грошових коштів;

• забезпечення синхронізації обсягів надходження та вит­рат грошових коштів в окремі періоди;

• підтримання необхідної ліквідності його оборотних активів;

г) забезпечення максимізації чистого прибутку підприємства
за передбачуваного рівня фінансового ризику шляхом:

• ефективного управління активами підприємства;

• залучення в господарський обіг позикових фінансових коштів;

• вибору найефективніших напрямів операційної та фінан­сової діяльності;

• здійснення ефективної податкової, амортизаційної та ди­відендної політики.

д) забезпечення мінімізації рівня фінансового ризику за передбачуваного рівня прибутку за допомогою:

• диверсифікації видів операційної та фінансової діяль­ності, а також портфеля фінансових інвестицій;

• профілактики та уникнення окремих фінансових ризиків ефективними формами їх внутрішнього та зовнішнього страхування;

е) забезпечення постійної фінансової рівноваги підприємства у
процесі його розвитку через:

• формування оптимальної структури капіталу та активів;

• ефективні пропорції в обсягах формування фінансових ресурсів за рахунок різних джерел;

• достатній рівень фінансування інвестиційних потреб.

До основних принципів фінансового менеджменту можна від­нести:

• плановість та системність — планування матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з метою забезпечення їх збалансо­ваності, системність у розробці стратегії і тактики фінансування, в реалізації запланованих заходів;

• цільова спрямованість — орієнтація на цілі й завдання, які на цей момент ставить перед собою підприємство (підвищення рен­табельності, зростання продуктивності праці, створення позитив­ного іміджу, запровадження інновацій, зміцнення конкурентних позицій на ринку, залучення матеріальних і фінансових ресурсів і т. д.);

• диверсифікованість капіталовкладень у двох аспектах: по-перше, інвестування грошових коштів у різні цінні папери, інве­стиційні проекти; по-друге, створення багатопрофільних підпри­ємств, що займаються різними видами підприємницької діяль­ності;

• стратегічна орієнтованість — орієнтація на стратегію довгострокового розвитку підприємства, знання та врахування стратегічних настанов конкурентів, випереджальне управління фінансами підприємства;

• високий динамізм управління;

• варіативність — прогнозування різноманітних варіантів розвитку фінансової системи підприємства, пошук та обґрунту­вання альтернативних фінансових рішень.

Ефективний фінансовий менеджмент сприяє формуванню ресурсного потенціалу підприємств, зростанню його продуктив­ності, забезпечує постійне накопичування власного капіталу. Це сприяє підвищенню конкурентної позиції підприємства на фінан­совому і товарному ринках, стабілізує економічне становище, формує стійку стратегію розвитку.