Основні етапи формування та реалізації фінансової стратегії

Процес формування фінансової стратегії підприємства вклю­чає такі основні етапи:

- визначення періоду реалізації стратегії;

- аналіз факторів зовнішнього фінансового середовища підприємства;

- формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства;

- розробка фінансової політики;

- розробка системи заходів для забезпечення реалізації фінансової стратегії;

- оцінка розробленої фінансової стратегії.

При розробці фінансової стратегії важливим фактором є виз­начення періоду її реалізації, тривалість якого залежить від три­валості формування загальної стратегії розвитку підприємства.

Особливу увагу в процесі формування фінансової стратегії треба звернути на аналіз факторів зовнішнього середовища шляхом вивчення економіко-правових умов фінансової діяльності підприємства. Крім того, особлива увага приділяється врахуван­ню факторів ризику.

Формування стратегічних цілей фінансової діяльності підприємства - це наступний етап стратегічного планування, в основі якого використовуються відповідні нормативи: середньо­річний темп зростання власних фінансових ресурсів, що форму­ються з внутрішніх джерел; мінімальна частка власного капіта­лу; рентабельність власного капіталу; співвідношення оборотних і необоротних активів підприємства тощо.

З урахуванням фінансової стратегії формується фінансова політика підприємства за конкретними напрямами фінансової діяльності: податкової, амортизаційної, дивідендної і т. ін.

У результаті розробки системи заходів, які забезпечують реалізацію фінансової стратегії, на підприємстві формуються служби, відповідальні за результати її реалізації.

На заключному етапі розробки фінансової стратегії підприєм­ства проводиться оцінка ефективності розробленої системи за певними параметрами:

- шляхом виявлення ступеня узгодженості цілей, напрямів та етапів реалізації стратегії оцінюється розроблена фінансова стратегія;

- оцінюється ув'язка фінансової стратегії з прогнозованими змінами у зовнішньому середовищі;

- оцінюються можливості підприємства щодо формування власних і позикових джерел фінансування;

- оцінюється ефективність розробленої фінансової стратегії.

• визначення шляхів забезпечення досягнення необхідного рівня цих фінансових показників.

З'ясування стратегічної мети фінансової діяльності (формулю­вання фінансової стратегії підприємства):

• з'ясування припустимих стратегій фінансування, які задовольня­ють власників підприємства;

• з'ясування можливих стратегій фінансування, які може дозволити собі підприємство;

• встановлення обмежень та дозволів формулювання стратегічних альтернатив;

- визначення фінансової стратегії підприємства.

Формування стратегічного фінансового плану:

• визначення фінансових потреб, які забезпечать визначений напря­мок діяльності підприємства та достатні темпи розвитку;

• визначення можливого набору стратегій фінансування;

• вибір стратегії фінансування стратегічного розвитку підприєм­ства.

Визначення напряму розвитку організації фінансового плануван­ня:

• визначення зміни потреб у фінансуванні;

• підвищення вимог до фінансування;

• забезпечення необхідного рівня виплати дивідендів;

• підвищення фінансової стійкості підприємства.

Розроблення заходів щодо забезпечення виконання стратегічних фінансових планів:

• з'ясування власних фінансових можливостей підприємства;

• з'ясування можливих джерел покриття додаткової потреби у фі­нансуванні;

• розроблення гнучкої система фінансування;

• забезпечення надходження грошових коштів у необхідному обсязі у визначений термін.

У випадку побудови дерева стратегічних цілей організації, методика формування системи цілей фінансової стратегії, може бути наступною.

Крок 1. Встановлення загального дерева стратегічних цілей організації, наприклад, з 4 рівнів.

Крок 2. Встановлення інтегральної фінансової мети. На рівні 1 загального дерева стратегічних цілей задається тільки одна інтегральна чи загальна фінансова мета організації.

Крок 3. Визначення основних цілей фінансової стратегії. На рівні 2 задається мета, що цілком відповідає основним стратегічним цілям встановленого формату фінансової стратегії.

Крок 4. Завдання стратегічних вказівок з фінансів. На рівні З задаються конкретні стратегічні вказівки з фінансів, що цілком відповідають вказівкам установленого формату фінансової стратегії.

Можливі рекомендації з окремих позицій:

1. Показники корпоративної стратегії

2. Рішення з оптимізації корпоративних фінансів.

3. Фінансово-інвестиційна стратегія

4. Лізинг

5. Рішення по операціях із власними цінними паперами

6. Рішення по фінансових ринках

7. Стратегічні альянси

8. Рішення по венчурному капіталі

9. Поглинання і злиття

У даному контексті, не вдаючись у більш докладний опис можливих для фінансової стратегії конкретних дій, необхідно відзначити наступні 2 позиції.

1. Система стратегічних вказівок і адекватних конкретних дій фінансової стратегії повинна бути розроблена не тільки в розрізі всіх конкретних основних позицій стратегії, але і на всі конкретні роки заданого стратегічного періоду.

2. На кожний поточний тактичний період у загальному бізнес-плані організації в розділі фінансовий план по кожній стратегічній вказівці фінансової стратегії повинна розроблятися і затверджуватися адекватна локальна система конкретних дій організації.

Система цілей фінансової стратегії повинна логічно випливати із стратегії організації. Приклади стратегічних цілей:

- збільшити дохід підприємства в 1,3 рази;

- збільшити реальний розмір дивідендів по всіх видах акцій;

- досягнути приросту ринкової вартості акцій на 40%;

- підвищити кредитний рейтинг підприємства шляхом оптимізації структури капіталу тощо.

При цьому із самого початку конкретні стратегічні вказівки фінансової стратегії вже можуть бути сформульованими і затвердженими по всіх роках заданого стратегічного періоду. Що, втім, зовсім не виключає можливість їхнього уточнення на кожний поточний тактичний період.

Стратегічний фінансовий баланс. У рамках фінансової стратегії на конкретно задану перспективу можлива розробка одного прогнозного стратегічного балансу чи їхньої системи.

Наприклад, на 5-літню стратегічну перспективу можна встановити систему наступних стратегічних балансів: на 2 роки, на 3 роки, на 5 років.

Стратегічні баланси повинні складатися по істотно більш укрупнених, тобто агрегатованих, позиціях у порівнянні зі звичайними (звітними) річними балансами організації. Конкретні рішення по агрегатуванню стратегічних балансів — це ситуаційні рішення, що кожна конкретна організація повинна приймати самостійно. При цьому в черговий раз настійно рекомендується творче дотримання принципу розумної достатності.

Видаткова частина стратегічного балансу обов'язково повинна відповідати структурі основних позицій застосовуваного формату фінансової стратегії. Дохідна частина стратегічного балансу допускає різний ступінь конкретизації.

Традиційно — за допомогою стратегічних балансів — вирішують завдання оптимізації саме дохідної частини, тобто структури надходжень фінансових засобів на розвиток організації в даному стратегічному періоді по основних укрупнених джерелах.

Наприклад, на задану стратегічну перспективу можна оптимізувати структуру надходжень по наступних трьох агрегатованих джерелах: прибуток й інші власні доходи; розвиток власного капіталу; кредити й інші залучені засоби.

Фінансова стратегія сучасної організації повинна вирішувати відповідні питання в рамках трьох основних напрямків:

1) повноцінний фінансовий сервіс усіх профільних бізнесів, що створюють і реалізують продукт організації;

2) ефективний фінансовий бізнес на тимчасово вільних засобах організації;

3) відносно самостійні фінансові бізнеси, здійснювані системою дочірніх і/чи родинних фірм організації.

Пріоритетною стратегічною орієнтацією для українських комерційних організацій повинна стати принципова установка на одночасне практичне освоєння і системний розвиток усіх трьох зазначених напрямків діяльності.