Методи та інструменти оптимізації грошових потоків підприємства

І. Бланк зазначає, що в основі оптимізації грошових потоків підприємства лежить збалансованість обсягів вихідного та вхідного грошових потоків, оскільки негативний вплив на результати господар­ської діяльності має як дефіцитний, так і надлишковий грошові потоки.

Методи оптимізації дефіцитного грошового потоку залежать від характеру дефіцитності - короткотермінової чи довготермінової.

У короткотерміновому періоді збалансованості дефіцитного грошового потоку досягають, використовуючи "Систему прискорен­ня - уповільнення платіжного обороту" ("Система лідс енд легс"). Суть цієї системи полягає у розробленні заходів з прискорення залучення грошових коштів та уповільнення їх виплат (табл.).

У довготерміновому періоді реалізують заходи щодо зрос­тання обсягу вхідного та зниження обсягу вихідного грошового потоку (табл. 4).

Таблиця 4 -Заходи довготермінового періоду

До методів оптимізації надлишкового грошового потоку належать:

• збільшення обсягу розширеного відтворення операційних необоротних активів;

• прискорення періоду розроблення реальних інвестиційних проектів та початку їх реалізації;

• здійснення регіональної диверсифікації операційної діяль­ності підприємства;

• активне формування портфеля фінансових інвестицій;

• дострокове погашення довготермінових фінансових кредитів. У процесі оптимізації грошових потоків підприємства значну

увагу необхідно приділяти їх збалансованості в часі.

Об'єктом оптимізації в такому разі є грошові потоки, які можуть бути передбачені та змінюються в часі (наприклад, подат­кові платежі не піддаються таким змінам, а лізингові піддаються).

Використовують два методи оптимізації грошових потоків у часі: вирівнювання та синхронізація.

Вирівнювання передбачає згладжування обсягів грошових потоків за окремі інтервали періоду, що розглядається (усунення сезонних та циклічних коливань грошових потоків).

Синхронізація повинна забезпечити підвищення рівня кореля­ції між додатним та від'ємним грошовими потоками (він повинен наближатися до одиниці).

Високий рівень синхронізації за обсягом і в часі надходжень та витрат грошових коштів дає змогу знижувати реальну потребу підприємства в поточному та страховому залишку грошових коштів, а також резерв інвестиційних ресурсів.

Кінцевим етапом оптимізації є максимізація чистого грошо­вого потоку підприємства. Збільшення суми чистого грошового по­току може бути забезпечене:

• зменшенням суми постійних витрат;

• зниженням рівня змінних витрат;

• здійсненням ефективної податкової політики, яка б забез­печила зниження рівня сумарних податкових виплат;

• ефективною ціновою політикою, яка б забезпечувала під­вищення рівня дохідності операційної діяльності;

• застосуванням методу прискореної амортизації основних засобів;

• скороченням періоду амортизації використовуваних під­приємством нематеріальних активів;

• продажем видів основних засобів та нематеріальних акти­вів, які не використовують;

• посилення претензійної роботи з метою повного та своє­часного стягнення штрафних санкцій.