Діагностика раку шлунка.

Понад 30% хворих на рак шлунка вже через 3-4 місяці від початку клінічних ознак захворювання не підлягають радикальному лікуванню через поширеність процесу. За статистикою обстеження хворих відбувається на 2-6 місяці перебігу захворювання.

Для ранньої діагностики мають значення:

1. Детальний збір анамнезу.

2. Огляд хворого, дослідження черевної порожнини і лімфатичної системи, пальцеве обстеження прямої кишки.Пальпація пухлини не завжди є пізнім симптомом. В 80% випадків можливе радикальне оперативне втручання.

3. Аналіз загальноклінічних та лабораторних досліджень.(анемія, лейкоцитоз,ШОЕ)

4. Ендоскопічне обстеження шлунка. Фіброгастроскопія дозволяє діагностувати рак на ранніх стадіях в 98% випадків. Цінне можливістю взяття біопсії,та при наявності вмонтованого ехографічного датчика визначити глибину інвазії пухлини в стінку шлунка.

5. Рентгенологічне обстеження (рентгеноконтрасне із сульфатом барію). Інформативне у 82% і дозволяє визначити поширеність пухлини, евакуацію барію (компенсований, субкомпенсований, декомпенсований стеноз). Крім того - незамінимий метод при діагностиці інфільтративних, дифузних форм раку шлунка, коли пухлина поширюється в підслизовому шарі. Ендоскопіст в цьому випадку патології не виявляє. Рентгеносеміотика РШ включає запальні та місцеві ознаки, передусім визначається локалізацією, формою росту, її розмірами та віхидним станом стінки шлунка.

Серед запальних ознак особливу увагу звертають на різні деформації шлунка, що виникають при його пухлинному ураженні. Розрізняють первинні деформації , що виникають в місті розташування первинної пухлини тавторинні , які виникають на віддалені від вогнища ураження. Підґрунтям деформації є втрата еластичності стінок внаслідок пухлинної інфільтрації, реактивного склерозу; меньше значення має спастичний компонент. Одним з найчастіших та ранніх проявів деформації при раку шлунка є укорочення малої кривизни. Відмічається також звуження прозіру шлунка (циркулярний дефект наповнення), навіть утворення фігури “піскового годинника” або “качанчика”. При раці верхніх відділів шлунку може виникати каскадний перегиб його. Доволі часто, особливо при раці верхньої та середньої третини шлунка змінюється положення його. Це пов'язано з підтягненням органу в наслідок пухлинної інфільтрації, а також параканкрозного запалення.

Важливим є аналіз рельєфа слизової оболонки шлунка. При РШ рельєф нерівномірно горбкуватий (поєднання множинних дефектів наповнення), спостерігається також обрив складок слизової оболонки, що виникає як наслідок деструкції слизової пухлиною, а при інфільтративному її рості -розглаження складок над нею. Іноді виникає конвергенція складок одночасно з нишею - при виразкоподібному раці. Насамкінець наголосимо, що рентгенодіагностика РШ потребує наполегливості рентгенолога, і маєпроводитися по плану в різних положеннях хворого, в умовах дозової компресії органу, а також протягом певного часу.

6. Морфологічне дослідження включає гістоцитологічне вивчення біопсійного матеріалу, забраного під час гастроскопії.

7. Ехографія черевної порожнини (печінки, підшлункової залози, заочеревинного простору). Застосовують для визначення метастазів у печінку, заочеревинні лімфовузли.

8. Комп'ютерна томографія, парамагнітно-резонансна томографія.

9. Лапароскопія. Для того, щоб не проводити експлоративну лапаротомію.