Лікування.

Радикальним вважають тільки оперативне лікування. Об'єм операції залежить від локалізації пухлини у відділах шлунка. При локалізації пухлини в антральному відділі виконують субтотальну резекцію шлунка, яка полягає у видаленні дистальних 4/5 шлунка з регіонарними лімфатичними вузлами 1 -2 груп - І,П,ІП, колекторів лімфовідтоку за О.В.Мельниковим. Тобто включає великий та малий сальники, ретропілоричну клітковину, перигастральні лімфовузли та перев'язку лівої шлункової артерії.

При локалізації пухлини в кардіальному відділі шлунка виконують субтотальну проксимальну резекцію шлунка та нижньої третини стравохода

3 видаленням лімфовузлів 1-2 груп III і IV колекторів лімфовідтоку за Мельниковим О.В., операція можлива через абдомінальний та комбінований торакоабдомінальний доступи.

Пухлини тіла шлунка та інфільтративні форми раку будь-якої локалізації вимагають виконання гастректомії з регіонарними лімфатичними вузлами 1 -2 груп 1,11. III і IV колекторів

Задовільний загальний стан хворого дозволяє у ряді випадків виконати розширені та комбіновані радикальні втручання.Для підвищення операбельності хворих японські вчені запропонували розширювати обєм операції до широкого видалення лімфатичних колекторів всіх зон можливого регіонарного метастазування верхнього поверха черевної порожнини, Топографічна зона простягається від селезінки до воріт печінки, від діафрагми до верхнього краю підшлункової залози.Це дозволяє зберегти принципи абластики, попередити фрагментацію лімфатичних вузлів,видалити уражений орган у блоці із оточуючою клітковиною.

Класифікація гастректомій в залежності від видалених лімфоколекторів.

При ранньому раці (обмеженому слизовою оболонкою або підслизовим шаром) за даними японських онкологів, можливі ендоскопічні операції. Наприкінці 1991р. в Японії раким чином було проліковано біля б тисяч хворих на РІП

Паліативну операцію - просту резекцію шлунка виконують у ослаблених та похилого віку пацієнтів. У випадках пухлинного стенозу входу чи виходу із шлунка виконують симптоматичні операції - накладення гастростом і гастроентероанастомозів. В нашій клініці застосовують клапанну гастростому по Сапожкову.яка запобігає виходу шлункового соку на шкіру і мацерації її.

Променеву терапію застосовують при ураженні проксимальних відділів (передопераційний та паліативний курси), а також інколи при локалізації пухлини в інших відділах, при неможливості оперативного лікування, як паліативний курс. Складність променевої тарапії повязана із мобільністю органу і складності провести топометричну підготовку. Фіксований пророзший пухлиною шлунок легше з цих причин опромінювати, але чутливість до променевої терапії РШ невелика, тому найбільшого поширення набула тільки передопераційна інтенсивна променева терапія з метою підвищення абластики операції та девіталізації ракових клітин. Останнім часом передопераційне та інтраопераційне опромінення шлунка почали проводити частіше, що являє собою комбіноване лікування.

Хіміотерапію проводять при первинно нерезектабельній пухлині, рецидивах і метастазах пухлини, а також після паліативних операцій, пробних лапаротомій і в поєднанні з паліативним опроміненням. Вивчається ефективність неоадювантної внутрішньоартеріальної хіміотерапії. В УНДІОР (проф. Чорний В.О.) вивчали результати місцевої хіміотерапії імобілізованими цитостатиками на поліметилксилоксані (адріабластин, доксорубіцин). Повільний вихід цитостатика в оточуючу клітковину сприяв місцевому абластичному ефекту,та протирецидивній дії.

Після радикальних операцій проводять ад'ювантні курси хіміотерапії. В основному використовують 5-фторурацил і фторафур, а також, рідше, адріаміцин, фарморубіцин, мітоміцін, препарати платини, гімзар, етопозид, метотрексат.

ПРОГНОЗ 5-річне виживання радикально лікованих хворих на рак шлунка досягає 30%. 5-річне виживання 1 стадії становить 80-90%. Подальше вдосконалення систем лікування із одночасним впровадженням нових програм ранньої діагностики РШ дадуть шанс покращити віддалені результати цього поширеного онкологічного захворювання. В країнах з високою захворюваністю вправаджені програми скрінінгу РШ, на основі анкетування і виявлення контингентів для подальшого інструментального дослідження (проведення фіброгастроскопії, рентгенографії, та тестів на скриту кров в калі). Виявлення в периферічній крові пухлинних маркерів (РЕА, фетальний сульфоглікопротеїновий антиген Хеккінена, тощо) теж застосовують для ранньої діагностики.

Тільки діагностика та лікування ранніх стадій дають шанс на більш-менш тривале виживання.