Основні положення законодавства України про працю й охорону праці.

До них відносяться:

- основні принципи державної політики в області охорони праці;

- права громадян на охорону праці при складанні і висновку трудового договору, а також у період роботи;

- соціальне страхування від нещасних випадків і професійних захворювань;

- права трудящих на пільги і компенсації за важкі і шкідливі умови праці;

- компенсація роботодавцем заподіяної шкоди працівнику у випадку погіршення стану його здоров'я чи нанесення морального збитку;

- виконання вимог охорони праці при проектуванні, будівництві і реконструкції підприємств, розробці і виготовленні засобів виробництва;

- тривалість робочого часу трудящих, скорочена тривалість робочого часу, обмеження робіт у нічний час і понаднормові роботи;

- обов'язки роботодавця відносно створення безпечних і нешкідливих умов праці;

- обов'язки працівника відносно виконання вимог нормативних актів з охорони праці;

- гарантії охорони праці жінок, обмеження залучення праці жінок у залежності від умов праці чи роботи в нічний час, гарантії при прийомі на роботу і заборона звільнення вагітних жінок і жінок, що мають неповнолітніх дітей;

- права неповнолітніх у трудових правовзаємовідношеннях, роботи, на яких забороняється використання праці осіб молодше 18 років;

- медичні огляди й огляди при прийомі на роботу й у період роботи;

- державні міжгалузеві і галузеві нормативні акти з охорони праці (норми, правила, положення, інструкції, переліки тощо). Кодування міжгалузевих і галузевих нормативних актів з охорони праці. Міжнародні стандарти системи стандартів з охорони праці, державні стандарти України в питаннях охорони праці, вимоги охорони праці в нормативних документах в галузі будівництва;

- державний реєстр нормативних актів з охорони праці;

- нормативні акти з охорони праці, що діють у межах підприємства;

- дисциплінарна, адміністративна, матеріальна і кримінальна відповідальність за порушення законодавства чи нормативних актів з охорони праці, за створення перешкод діям посадових осіб органів Державного нагляду за охороною праці і представникам профспілок;

- міжнародне співробітництво в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи з поліпшення умов праці;

- директиви ЕС і Конвенції МОП, упровадження їх на Україні.

4. Зміст Закону України „Про охорону праці”

Основним Законом є Закон України „Про внесення змін до Закону України “Про охорону праці” від 21.11.2002р. № 229-1У, що визначає основні положення з реалізації конституційного права громадян на охорону їхнього життя і здоров'я в процесі трудової діяльності, регулює за участі відповідних державних органів відносини між роботодавцем або власником підприємства, установи, організації чи уповноваженим ним органом і працівником з питань безпеки, гігієни праці і виробничого середовища і встановлює єдиний порядок організації охорони праці в Україні.

Цей Закон приведено у відповідність до Конституції України, чинного Законодавства (Законів України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, “Про оподаткування прибутку підприємств”, “Про професійні спілки, їх права і гарантії діяльності”).

Закон включає:

Р. 1. Загальні положення.

Ст.1. Визначення понять і термінів.

Ст.2. Сфера дії Закону.

Ст.3. Законодавство про охорону праці.

Ст.4. Державна політика в галузі охорони праці.

Р. 2. Гарантії прав на охорону праці.

Ст.5. Права на охорону праці під час укладення трудового договору.

Ст.6. Права працівників на охорону праці під час роботи.

Ст.7. Право працівників на пільги і компенсації за важкі і шкідливі умови праці.

Ст.8.Забезпечення працівників спецодягом, іншими засобами індивідуального захисту, мийними та знешкоджувальними засобами.

Ст.9. Відшкодування шкоди у разі ушкодження здоров`я працівників або у разі їх смерті.

Ст.10. Охорона праці жінок.

Ст.11. Охорона праці неповнолітніх.

Ст.12. Охорона праці інвалідів.

Р. 3. Організація охорони праці.

Ст.13. Управління охороною праці та обов'язки роботодавця.

Ст.14. Обов'язки працівника щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці.

Ст.15. Служба охорони праці на підприємстві.

Ст.16. Комісія з питань охорони праці підприємства.

Ст.17. Обов`язкові медичні огляди працівників підприємства.

Ст.18. Навчання з питань охорони праці.

Ст.19. Фінансування охорони праці.

Ст.20. Регулювання охорони праці у колективному договорі, угоді.

Ст.21. Додержання вимог щодо охорони праці під час проектування, будівництва (виготовлення) та реконструкції підприємств, об`єктів і засобів виробництва.

Ст.22. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій.

Ст.23. Інформація та звітність про стан охорони праці.

Ст.24. Добровільні об`єднання громадян, працівників і спеціалістів з охорони праці.

Р. 4. Стимулювання охорони праці.

Ст.25. Економічне стимулювання охорони праці.

Ст.26. Відшкодування юридичним, фізичним особам і державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці.

Р.5. Нормативно-правові акти з охорони праці (Ст.27-30).

Р. 6. Державне управління охороною праці (Ст.31-37).

Р. 7. Державний нагляд і громадський контроль за охороною праці (Ст.38-42).

Р.8. Відповідальність за порушення законодавства про охорону праці (Ст.43,44).

Р. 9. Прикінцеві положення.

Згідно зі ст.4 Закону України „Про охорону праці”, державна політика в галузі охорони праці визначається відповідно до Конституції України Верховною Радою України і спрямована на створення належних, безпечних і здорових умов праці, запобігання нещасним випадкам та професійним захворюванням.

Слід зазначити, що запроваджена відповідно до Закону єдина система соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, забезпечення принципу державної політики щодо соціального захисту працюючих знайшли відображення в даному Законі.

В Законі враховано також умови ринкових взаємовідносин. Сьогодні Держава не є одним роботодавцем, як це було раніше. Постійно зростає питома вага приватного сектора економіки. Дію Закону поширено на всіх, хто використовує найману працю, і не має значення, юридична це чи фізична особа.

Крім того, відповідно до Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейським Союзом, безпека праці визнана пріоритетним напрямком. Тому не тільки прийнятий Закон, а й підзаконні акти опрацьовуються з урахуванням вимог міжнародного співробітництва.

З переходом до ринкової економіки, появою різних форм власності система жорсткого адміністрування, яка працювала раніше, виявила свої слабкі сторони. Саме тому введено вимогу щодо проведення аудиту охорони праці. Процедура включає самостійне проведення роботодавцем внутрішнього аудиту. Якщо за результатом перевірки охорона праці та безпека виробництва не відповідають встановленим вимогам, підприємству пропонується проведення зовнішнього аудиту. Саме у дотриманні цієї норми закладена суттєва можливість поліпшення ситуації з охорони праці на виробництві.

Суттєво змінено систему видачі дозволів на початок роботи підприємств та об`єктів, яка поширюється лише на об`єкти підвищеної небезпеки, тобто ті, що безпосередньо створюють загрозу для життя та здоров`я працюючих.

Стосовно підприємств малого та середнього бізнесу готується впровадження заявочного принципу безпеки під повну особисту відповідальність роботодавців.

З правової точки зору становлять інтерес «Спільні рекомендації державних органів профспілок про зміст розділу «Охорона праці» у колективному договорі (угоді, трудовому договорі)».

Колективний договір (угода) є найбільш важливим документом у системі нормативного регулювання взаємовідносин між роботодавцями (уповноваженими ними органами) і працівниками з першочергових соціальних питань, у тому числі з питань охорони праці.

Це ствердження випливає з вимог Законів України «Про охорону праці» і «Про колективні договори й угоди», якими передбачено, що здійснення комплексних заходів щодо організації безпечних і нешкідливих умов праці, визначення зобов'язань сторін, а також реалізація працюючими своїх прав і соціальних гарантій на охорону праці забезпечуються в першу чергу за допомогою колективного договору (угоди).

Особливої уваги заслуговує вивчення Закону України «Про внесення змін і доповнень у кодекс України про адміністративні правопорушення і кримінальний кодекс України». Кодекс доповнений наступними статтями:

Ст.41 Порушення вимог законодавства про працю і про охорону праці.

Ст.41(1) Відхилення від участі в переговорах про висновки, зміни чи доповнення до колективного договору, угоди.

Ст.41(2) Порушення чи невиконання колективного договору (угоди).

Ст.41(3) Ненадання інформації для ведення колективних переговорів і здійснення контролю за виконанням колективних договорів, угод.

Ст.188(4) Невиконання законних вимог органів Державного комітету України з нагляду за охороною праці.

Ст.188(5) Невиконання законних вимог органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища і ядерної безпеки України.

Ст.188(6) Невиконання законних вимог посадових осіб державної інспекції праці Міністерства праці України.

Ст.93 Порушення вимог законодавчих й інших нормативних документів з безпечного ведення робіт у галузях промисловості.

Ст.95 Порушення правил і норм з ядерної і радіаційної безпеки при використанні джерел іонізуючого випромінювання.

Ст.135 Порушення вимог законодавства про охорону праці.

Висновок. Оскільки забезпечення техногенної безпеки - невід'ємна частина державної діяльності відносно охорони життя і здоров'я людей, збереження національного багатства і навколишнього середовища, особовому складу та працівникам підрозділів служби цивільного захисту МНС необхідно бути обізнаними у сфері правових і організаційних питань охорони праці і керуватися цими знаннями у своїй практичній діяльності.

Контрольні питання

1. Дайте визначення понять “Охорона праці”, “Роботодавець”, “Працівник”.

2. Дайте визначення терміна “Небезпечний (виробничий) чинник”.

3. Дайте визначення терміна “Шкідливий (виробничий) чинник”.

4. Приведіть приклади нормативно-правових актів з охорони праці.

5. Приведіть приклади нормативних актів з охорони праці підприємств.

6. Вкажіть, які права у громадян на охорону праці при укладенні трудового договору?

7. Вкажіть, які права у працівників на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці?

8. Вкажіть, які основні принципи Державної політики в галузі охорони праці?

9. Назвіть види відповідальності за порушення Закону про охорону праці.

10.Вкажіть, яким чином здійснюється фінансування та стимулювання
охорони праці в підрозділах цивільного захисту МНС України?