Організація охорони праці на підприємстві

Організація охорони праці на підприємствах визначена Типовим положенням про службу охорони праці (ДНАОП 0.00-4.35-04) на промисловому підприємстві, відповідно до якого загальне керівництво роботою по охороні праці покладається на роботодавця і головного інженера підприємства.

Головний інженер, будучи технічним керівником підприємства, несе відповідальність за безпеку технологічних процесів і веде контроль з усіх питань оздоровлення умов праці. Усю практичну роботу в цехах, відділах, лабораторіях, майстернях організують відповідні керівники робіт під керівництвом головного інженера.

Для виконання організаційної роботи і здійснення контролю за проведенням заходів щодо створення безпечних умов праці на підприємствах організуються служби охорони праці. Структура і штатний склад цих служб визначаються відповідно до кількості працюючих на підприємстві, рівня складності і небезпеки здійснюваних технологічних процесів. На великих підприємствах затверджуються заступники головних інженерів з охорони праці. Рекомендації щодо структури та чисельності працівників служби охорони праці приведені в законодавстві України про охорону праці та у відповідних нормативно-правових документах МНС України.

Однією з головних задач служби охорони праці є проведення вступного інструктажу і навчання робітників безпечним методам роботи. За характером і часом проведення інструктажів існує Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці та переліку робіт з підвищеною небезпекою [ 10 ]. Згідно з цим положенням існують наступні види інструктажу робітників: вступний, первинний (на робочому місці), повторний, позаплановий і цільовий. Усі види інструктажу повинні навчити працюючого безпечним прийомам роботи й у процесі праці закріпити правильні навички для того, щоб вони стали звичними. Проведення кожного інструктажу реєструється в спеціальному журналі чи в картках індивідуального інструктажу.

Задачею служби охорони праці є залучення всього колективу підприємства до участі в профілактичних заходах з оздоровлення праці і проведення контролю за станом охорони праці. Для цього широко розповсюджений на підприємствах порядок проведення адміністративно-громадського контролю за станом охорони праці.

Адміністративно-громадський контроль у системі управління охороною праці в підрозділах МНС є основною формою контролю за виконанням вимог чинного законодавства і нормативних актів про охорону праці. У першому ступені контролю беруть участь майстер і громадський інспектор з охорони праці, які щодня перевіряють на своїй ділянці стан робочих місць, справність устаткування, огороджень, наявність індивідуальних засобів захисту. Виявлені недоліки відзначаються в спеціальному журналі і приймаються заходи щодо їх усунення.

В пожежно-рятувальних частинах перший ступінь контролю проводиться начальником караулу щоденно під час заступання та чергування, а за необхідності впродовж усього чергування. На першому ступені контролю перевіряються:

- заходи щодо усунення порушень, що виявлені попередньою перевіркою;

- забезпечення порядку в службових приміщеннях та на території пожежної частини;

- стан спецодягу та спорядження;

- справність пожежних автомобілів, пожежно-технічного озброєння, засобів зв`язку, освітлення та сповіщення;

- справність електрообладнання, наявність та придатність до використання електрозахисних засобів;

- знання особовим складом своїх обов`язків;

- наявність та додержання особовим складом вимог інструкцій з охорони праці, проведення перевірки №1,2 ізолюючих протигазів.

Порушення і недоліки, що виявлені перевіркою, мають бути усунені під безпосереднім керівництвом начальника караулу. Якщо порушення чи недоліки, що виявлені перевіркою, не можуть бути усунені зусиллями караулу, начальник караулу після огляду повинен доповісти про це начальнику частини для вжиття відповідних заходів.

Другий ступінь контролю, не рідше одного разу на два тижні, здійснюють начальник цеху, голова цехкому і голова комісії з охорони праці цехкому, інженер з охорони праці і цеховий лікар, а в пожежних частинах - начальник частини (заступник) з представником профспілкової організації частини.

На другому ступені контролю перевіряються:

- організація і результати першого ступеня контролю;

- виконання заходів, що передбачались за результатами проведення другого та третього ступенів контролю;

- виконання заходів, що запропоновані приписами органів державного нагляду з охорони праці;

- виконання заходів щодо усунення причин нещасних випадків, передбачених у матеріалах їх розслідування;

- справність верстатів і обладнання та їхніх захисних пристроїв;

- технічна документація на пожежні автомобілі;

- документація газодимозахисної служби (ГДЗС) та справність обладнання бази ( поста ) ГДЗС.

Якщо порушення чи недоліки, що виявлені перевіркою, не можуть бути усунені зусиллями частини, її начальник після закінчення огляду повинен доповісти про це начальнику головного управління МНС області для вжиття відповідних заходів.

Результати перевірки першого і другого ступенів контролю записуються до журналу адміністративно-громадського контролю, який зберігається у начальника караулу і має бути пронумерований, прошнурований, скріплений печаткою та зареєстрований.

На третьому ступені контролю головний інженер заводу, голова завкому профспілки чи голова комісії охорони праці завкому, галузевий санітарний лікар, начальник служби охорони праці, за участю головного механіка і головного енергетика, один раз на місяць перевіряють стан охорони праці в кожному цеху чи групі цехів. Результати перевірки обговорюються на нараді начальників цехів і відділів з наступним виданням наказу, який містить заходи щодо подальшого удосконалення і поліпшення охорони праці. На деяких підприємствах, у залежності від специфічних умов виробництва і технологічних процесів, організують спеціальні служби безпеки: газорятувальну, дозиметричну тощо.

В підрозділах пожежно-рятівної служби третій ступінь контролю проводиться не рідше одного разу на два місяці комісією, очолюваною начальником загону (частини), у складі не менше трьох чоловік.

На третьому ступені контролю перевіряються:

- організація роботи щодо проведення першого і другого ступенів контролю;

- виконання заходів, розроблених за результатами проведення третього ступеня контролю;

- виконання наказів, розпоряджень, приписів вищих органів з питань охорони праці;

- протипожежний стан будівель пожежної частини;

- забезпечення особового складу спецодягом і спорядженням;

- організація своєчасного і якісного навчання та інструктажу працівників з охорони праці;

- наявність посвідчень у особового складу, який має право працювати з компресорами, механізованим та електрифікованим обладнанням;

- відповідність верстатів, обладнання, вантажопідіймального, транспортного, енергетичного та іншого устаткування вимогам нормативних актів про охорону праці.

Результати перевірки третього ступеня контролю оформляються актом та в тижневий строк обговорюються на нараді в підрозділі пожежно-рятувальної служби.

Взагалі при організації служби охорони праці в підрозділах пожежно-рятувальної служби МНС України слід керуватись методичними рекомендаціями «Система управління охороною праці в пожежно-рятувальному підрозділі оперативно-рятувальної служби цивільного захисту МНС України» розробленими сектором з охорони праці центрального апарату МНС України.

У загонах (частинах) технічної служби адміністративно-громадський контроль організується з урахуванням специфіки робіт, які в них виконуються.